Лизогуб Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Іванович Лизогуб
Народився 1790
Помер 1839
Приналежність Російська імперія Російська імперія
Звання генерал-майор
Командування Серпухівський уланський полк, 1-а бригада 1-ої уланської дивізії
Війни/битви Франко-російська війна 1812, Закордонні походи 1813–1814 років, Польська кампанія 1831 року
Нагороди
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Георгія

Олекса́ндр Іва́нович Лизогу́б (*1790 — †1839) — генерал-майор, учасник Наполеонівських війн; піаніст і композитор.

Виходець із козацько-старшинського роду, що був на Чернігівщині та Полтавщині. Один із зачинателів української фортепіанної музики. Син Івана Лизогуба. Брат Андрія Лизогуба.

Творчість[ред.ред. код]

Серед творів для фортепіано — ноктюрни, мазурки, варіації на теми народних пісень («Ой у полі криниченька», «Та була в мене жінка», «Ой ти, дівчино», «Ой не ходи, Грицю»); романси — «Смерть на чужині» (сл. О. Полонинського, видані 1855 року) та інші.

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]