Лиман (Чугуївський район)

село Лиман
	Герб
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Чугуївський район
Громада	Слобожанська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA63140110070097631
Облікова картка	Лиман
Основні дані
Засноване	1660
Населення	4184
Площа	6,677 км²
Густота населення	626,63 осіб/км²
Поштовий індекс	63463
Телефонний код	+380 5747
Географічні дані
Географічні координати	49°35′19″ пн. ш. 36°27′51″ сх. д. / 49.58861° пн. ш. 36.46417° сх. д.Координати: 49°35′19″ пн. ш. 36°27′51″ сх. д. / 49.58861° пн. ш. 36.46417° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	90 м
Водойми	Чайки, Світличне, Комишувате
Місцева влада
Адреса ради	63463, Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Лиман, вулиця Слобожанська, 5
Сільський голова	Бутко Олександр Володимирович
Карта
	Лиман
	Лиман
Мапа
	Лиман у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лиман (значення).

Лима́н — село в Україні, у Чугуївському районі Харківської області. Населення становить 4184 осіб. Орган місцевого самоврядування — Лиманська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване біля озера Лиман, за 7 км від річки Сіверський Донець (лівий берег), прилягає до смт Слобожанське, на території села кілька озер, зокрема озеро Світличне, озеро Чайка.

Навколо села багато осушених боліт, у тому числі урочище Сухий Лиман, урочище Комишувате, урочище Озеро Очеревате, урочище Горіла долина.

На відстані 4 км знаходиться залізнична станція Занки.

Походження назви[ред. | ред. код]

Найменування села виникло завдяки його розташуванню на лимані. На сьогодні Лиман — це озеро на місці стариці річки Сіверський Дінець. В Україні є декілька поселень, що мають таку саму назву.

Історія[ред. | ред. код]

1660 — дата заснування.
1679 року село стало частиною Ізюмської оборонної лінії.
1682 — Лиман (з іншими поселеннями), був переданий з Харківського козацького слобідського полку, до Ізюмського. Був сотенним містечком, Лиманської сотні.
1699 — Згідно з переліком старшин Ізюмського козацького полку, лиманський сотник — Григораш Пашковський.^[1]
Згідно з переписом 1732 року, у Лимані при храмах вказано три школи, з 8 дячками — викладачами.
1736 — Лиманським сотником був Андрій Богуславський.
1750 — побудовано храм Воздвиження Хреста Господнього^[2] .
1762 — Лиманський сотник Василь Богуславський мав покарання відлучення від церкви, за побиття священика Михайла, з села Бишкин.
1798 — за кошт прихожан побудована дерев'яна Архангело — Михайлівська (Архангельська) церква, у стилі українського бароко^[2], місцевої лиманської архітектурної школи^[3] . Зруйнована на початку XX ст.
У Лимані проводилися чотири ярмарки: на Фомин тиждень, другого липня, першого жовтня, першого листопада;
За переписом у 1785 році було:
- військових мешканців 1481 душ;
- підпоміжників 906 душ;
- робітників 112 душ;
- піддані колишнього судді Лисовського 20 душ.
Парафіян у Лимані було:
- 1730 рік — 1480 чоловіків, 1421 жінка;
- 1750 рік — 1735 чоловіків, 1608 жінок;
- 1770 рік — 1907 чоловіків, 1821 жінка;
- 1790 рік — 2273 чоловіки, 2340 жінок;
- 1810 рік — 1914 чоловіків, 1866 жінок;
- 1830 рік — 2184 чоловіки, 1945 жінок;
- 1850 рік — 1951 чоловік, 2117 жінок.
У серпні 1945 р. сюди були переселені українці з села Святкова Велика і замість обіцяного радянськими агітаторами колгоспного раю побачили спухлих від голоду селян, які приречено помирали.^{[джерело не вказане 1034 дні]} Тож переселенці нишком ночами втікали на Західну Україну.^{[джерело не вказане 1034 дні]}

Економіка[ред. | ред. код]

Молочно-товарна і птахо-товарна ферми, машинно-тракторні майстерні.
Асоціація землеробства «Лиман».
Теплиці.
Турбаза «Лиман».

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

Дитячий садок.
Комунальний заклад «Лиманський Ліцей».
Клуб.
Спортивний майданчик.
Полігон.
Кафе
пекарня «Ведмедик»

Екологія[ред. | ред. код]

Відстійники.
Шламові відвали.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Урочище Горіла долина — єдине ізольоване розташування солончаків у Харківській області та найпівнічніша точка солончаків у Європі
Хрестовоздвиженський храм.
Храм Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ.
Братська могила радянських воїнів. Поховано 156 воїнів.
Братська могила жертв нацизму. Поховано 4 мешканці села.
Могила Шаляпіна І. Н., старшого лейтенанта.
Пам'ятник Леніну В. І. (демонтовано під час декомунізації)
Поселення двошарове: доби бронзи та салтівське.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Семеног Олена Миколаївна — доктор педагогічних наук, професор, авторка наукових досліджень із теорії і методики вищої професійної (філологічної) освіти, культури наукової мови, методики викладання української мови, етнолінгводидактики, української лінгвоперсонології.