Лисиця бенгальська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лисиця бенгальська
Indianfox.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Псовиді (Canoidea)
Родина: Псові (Canidae)
Рід: Лисиця (Vulpes)
Вид: Лисиця бенгальська
Біноміальна назва
Vulpes bengalensis
Shaw, 1800
Ареал Бенгальської лисиці
Ареал Бенгальської лисиці
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 621858
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Vulpes bengalensis

Лисиця бенгальська (Vulpes bengalensis) — вид родини псових (Canidae), ряду хижих. Поширена від підніжжя Гімалаїв в Непалі до південного краю півострова Індостан. Країни, в яких зареєстрована ця лисиця: Бангладеш, Індія, Непал, Пакистан. Полюбляє напівпосушливі відкриті місцевості, помережані деревами й чагарниками. Уникає густі ліси, круті схили, області з високими травами і справжні пустелі. [1]У Непалі та північно-східній Індії, V. bengalensis живе на висотах до 1,350-1,500 м над рівнем моря.[2]

Морфологія[ред.ред. код]

Морфометрія. Довжина голови й тіла: 450—600 мм, хвіст: 250—350 мм, вага самців: 2.7—3.2 кг, вага самиць менше 1.8 кг.

Опис. Верхня частина тіла жовтувато-сіра або сріблясто-сіра, низ блідший, задні сторони вух і кінчик хвоста темні.[3] Мордочка видовжена, вуха довгі (понад 7 см), загострені, хвіст пухнастий, бл. 50-60% довжини голови і тіла, ноги, як правило, коричневі або руді, навколо очей є невеликі чорні клаптики волосся. Спинне покривне волосся має довжину 4–5 см. Передні й задні лапи мають по 4 пальці з голими подушечками. Зубна формула: I 3/3, C 1/1, P 4/4, M 2/3 = 42. Самиці мають 3 пари молочних залоз.[2]

Поведінка[ред.ред. код]

Риє нори і полює в основному вночі. Полонені можуть забиратися на низькі дерева. Всеїдний, поживою є дрібні хребетні, комахи та фрукти. V. bengalensis має великий досвід з ловлі жаб і ящірок.[3] Три типи нір використовуються: прості, короткі нори з двома отвори, що використовуються протягом коротких періодів відпочинку, комплексні нори з кількома отворами, і нори під каменями або в ущелинах. Комплексні нори з багатьма виходами найбільш поширені. Деякі з отворів можуть привести до центральної спальної камери, що знаходиться в 60—90 см під землею. У Тамілнаду 8 таких нір мали 6-23 отворів кожен і були населені протягом тривалого періоду (наприклад, 15 років). Дослідження у Андхра-Прадеш, показали, що нори мали до 43 отворів і великі комплекси охоплювали площу 80 м². Всі отвори комплексу нір не використовуються лисицями; характерне використання 2-7 активних отворів, інші ж отвори іноді використовують гризуни або варани. V. bengalensis та V. vulpes перетинаються рідко, між Бенгальською лисицею та мангустом Herpestes edwardsii взаємини дуже агресивні. Вовки та шакали (Canis aureus) узурпують і розширюють лисячі нори, а одного разу у Велавадарському Національному Парку цуценята вовка й бенгальської лисиці були одночасно в загальній норі. [2]

Життєвий цикл[ред.ред. код]

Вагітність триває 50-51 день. Як правило, дітонарордження відбувається з лютого по квітень.[3] Бенгальська лисиця формує пари, які не роз'єднуються й поза періодом розмноження. Народжується 2-4, в середньому 2,7 малюків. Новонароджені мають вагу 52-65 гр. довжину 18.5-19 см, їх очі закриті. Обоє батьків приносять з собою їжу для потомства і охороняють нору. Гра серед малюків є загальнопоширеною перші 3 місяці і складається з вертикальних стрибків, вигинання спини, різкі удари передніми лапами, показ покірливості й настійне чіпляння; дорослі самці час від часу граються з молоддю. На північному заході Індії, розосередження молоді відбувається під час початку сезону дощів, коли поживи вдосталь. Тривалість життя в неволі 6-8 років. У дикій природі, хвороби й хижацтво з боку великих хижих птахів, ссавців, рептилій спричинює більш ранню смертність.[2]

Генетика[ред.ред. код]

Каріотип характеризується диплоїдним числом хромосом, 2n=60, включаючи 10 метацентричних (див. центромера) і субметацентричних аутосом, 48 акроцентричних аутосом, метацентричну X і акроцентричну Y хромосоми.[2]

Загрози та охорона[ред.ред. код]

Дуже чутливі до зміни середовища проживання людиною. Індійське законодавство забороняє полювання на цей вид. Мешкає на охоронних територіях в Індії та Непалі.[1]

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б Веб-сайт МСОП
  2. а б в г д Matthew E. Gompper and Abi Tamim Vanak Vulpes bengalensis / Mammalian Species No. 795, 2006, pp. 1–5
  3. а б в Ronald M. Nowak Walker's carnivores of the world — JHU Press, 2005, p. 78
Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.