Лисиця острівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лисиця острівна
Urocyon littoralis standing.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини
Тип: Хордові
Клас: Ссавці
Ряд: Хижі
Підряд: Псовиді
Родина: Псові (Canidae)
Рід: Сіра лисиця
Вид: Лисиця острівна
Біноміальна назва
Urocyon littoralis
Baird, 1857
Google Range Map
Google Range Map
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Urocyon littoralis
ITIS logo.jpg ITIS: 180610
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 244585
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Urocyon littoralis
Fossilworks: 52595[2]К:Википедия:Статьи с источниками из ВикиданныхК:Википедия:Статьи с неоформленными источниками из Викиданных 52595[2]К:Википедия:Статьи с источниками из ВикиданныхК:Википедия:Статьи с неоформленными источниками из Викиданных

Лисиця острівна (лат. Urocyon littoralis) — вид роду сіра лисиця, що мешкає на Канальних островах поблизу Каліфорнії.


Тіло довжиною 48-50 см, висота плечей 12-15 см, хвіст 11-29 см, вага від 1,3 до 2,8 кг. Самець завжди більший за самку. Вид за розмірами значно менший за своїх родичів на материку, будучи одним із прикладів острівної карликовості. Нащадок континентальної сірої лисиці, острівна лисиця еволюціонувала в унікальний вид за 10 000 років, зберігаючи характерні ознаки свого предка, але в процесі еволюції, її розмір зменшився і в наш час[Коли?] становить лише дві третини розміру предка.

Походження острівної лисиці остаточно невизначене. За даними досліджень ДНК, острівна лисиця відділилася від континентальної приблизно 25 тисяч років тому. В середині 2000х років вважалося, що лисиця випадково потрапила на частину Канальних островів і була звідти розповсюджена індіанцями, але радіоуглеродне датування кісток острівної лисиці, які вважалися старішими за людські поселення на островах, не підтвердило їх вік. Відсутність знахідок на островах кісток перехідних форм острівної лисиці дає підставу припускати деяким дослідникам, що свого нинішнього розміру лисиця досягла в іншому місці, і була завезена на острови вже в свойому сучасному вигляді.

Цілісний вид острівної лисиці складають шість різних підвидів, по одному на кожному з шести островів, на яких вони мешкають. Лисиці з окремих островів все ще здатні до міжпородного схрещування, але є ряд чітких фізичних і генетичних відмінностей, яких достатньо, щоб була визнана їх підвидові самостійність. Наприклад, середня кількість хвостових хребців відрізняється значно від острова до острова. Всі підвиди названі на честь їх острова, з якого вони походять.

Підвиди острівної лисиці:

Основа їх раціону — це, перш за все всілякі плоди і ягоди (у тому числі: мучниця дубильна, лобода, колюча груша та інші), але включає також дрібних ссавців, птахів, рептилій, сухопутних равликів, яйця і всіляких комах, а також їстівні залишки з людського сміття.

Беркут є основним ворогом у природі і головною причиною смертності цього виду. Завдяки їх ізольованому існуванню, острівні лисиці не мають ніякого природного імунітету до збудників та хвороб, принесених з материка, і особливо чутливі до тих, які переносяться місцевими псами. Значна кількість лисиць гине і під колесами автомобілів на островах Санта Каталіна, Сан Клемент і Сан Ніколас. Загальна чисельність острівної лисиці упасла з 6 000 індивідуумів в 1994 р., до менше ніж 1 500 в 2002.

Urocyon littoralis pair.jpg

Примітки[ред.ред. код]

  1. Roemer et al. (2008). Urocyon littoralis. 2008 Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи. МСОП 2008. Переглянуто 22 March 2009. Database entry includes justification for why this species is critically endangered
  2. а б в Fossilworks

Посилання[ред.ред. код]


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.