Лисичники
| село Лисичники | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Заліщицька міська громада |
| Облікова картка | Лисичники |
| Основні дані | |
| Засноване | 1641 |
| Населення | 647 |
| Територія | 2.510 км² |
| Густота населення | 284.06 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48653 |
| Телефонний код | +380 3554 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°41′55″ пн. ш. 25°50′54″ сх. д. / 48.69861° пн. ш. 25.84833° сх. д.Координати: 48°41′55″ пн. ш. 25°50′54″ сх. д. / 48.69861° пн. ш. 25.84833° сх. д. |
| Водойми | р. Серет |
| Відстань до районного центру |
14 км |
| Найближча залізнична станція | Заліщики |
| Відстань до залізничної станції |
14 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 40 |
| Карта | |
  Лисичники | |
 Лисичники | |
| Мапа | |
| |
|
| |
.jpg)
Лиси́чники — село в Україні, у Заліщицькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет, на південному сході району.[1] До 2020 підпорядковане Касперівській сільській раді.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади.[2]
До 1963 поблизу Лисичників були хутори Миколаївка та Вовчків (зник у зв'язку зі спорудженням Касперівської ГЕС. На хуторі Миколаївка в урочищі «Вовчків» зберігся один житловий будинок.
Населення — 647 осіб (2011).
Поблизу села на правому схилі долини річки Серет відшаровані стовпоподібні скелі «Сеноманські богатирі». Є печери Кошова та Лиличка. На північній околиці села, на струмку Єрмівка (права притока р. Серет), розташований однойменний водоспад Єрмівка (3,5 - 4 м).
Історія[ред. | ред. код]
Виявлено археологічні пам'ятки: пізнього палеоліту, трипільську, комарівську, ноа, гава-голіградську, липицьку, черняхівську та давньоруську культури.
Трипільське поселення – в урочищі Горби. Друге трипільське поселення етапу СІІ – в урочищі Замчище, на високому виступі правого берега Серету. Третє трипільське поселення етапу С – в урочищі Замчище (Винниця), у південно-західній частині високого виступа правого берега ріки Серет. Четверте поселення трипільської культури – етапу С, в урочищі Коло Валу (траянів вал), на березі ріки Серет. П’яте поселення трипільців – в урочищі Городище, на підвищенні над потічком і болотом, південно-західній схил підвищення. Шосте трипільське поселення етапу В – в урочищі Печера-лисичка (над печерою), на високому правому березі Серету. Давньоруське поселення розміщене в урочищі “Печера Лиличка”. Тут виявлено уламки кераміки, залізні вироби.[3]
Перша писемна згадка — 1641 р.[4]
Діяли «Просвіта», «Луг» та інші товариства, кооператива.
1944 відбувся бій між сотнею УПА і загоном НКДБ.
Релігія[ред. | ред. код]
- церква Покрови Пресвятої Богородиці (1898, мурована, ПЦУ та УГКЦ).
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Споруджено пам'ятники на братській могилі угорських воїнів (1915), воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1987), встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини, обсаджено 4 липами (2 пол. 19 ст.), 2 хрести воякам УПА: полеглим 1943 (1992, х. Миколаївка) та символічна (2004), зберігся символічний пагорб на честь проголошення незалежності України (1941), насипана символічна могила Борцям за волю України (1996). Є рештки замку (16 ст.).
Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Лисичниківські липи.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, громадський музей історії села (створений краєзнавцем І. Бриндзола).
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- громадська діячка М. Бзова,
- краєзнавець, археолог-аматор Л. Скибіцький,
- педагог, літератор Г. Тимчук,
- доктор медичних наук Іван Тимчук.
Проживали, працювали[ред. | ред. код]
У місцевій школі навчався краєзнавець, археолог В. Олійник; археологічні розкопки поблизу села проводили Ю. Малєєв, В. Олійник.
Загинув сотник УПА Я. Попович.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Лисичники - Заліщицький Район (Lysychnyky- Zalishchyky Raion) (uk-UA) , архів оригіналу за 19 грудня 2021, процитовано 19 грудня 2021
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ admin. Археологія та стародавня історія Заліщицького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- ↑ Сіреджук П. «Першови-токи». — К., 1994
Література[ред. | ред. код]
- Бігус М., Олійник В. Лисичники // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 362. — ISBN 966-528-199-2.
- Лисичники [Текст] / О. Безгубенко, У. Коропецька, Н. Мизак, В. Олійник // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 2. — Тернопіль, 2014. — С. 185—186 : фот.
| ||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||