Листопадова революція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Листопадова революція 1918 р., (нім. Novemberrevolution) — революція в листопаді 1918 року в Німецькій імперії, однією з причин якої стало наростання соціальної напруги і важкість економічного життя. Революція призвела до встановлення в Німеччині режиму парламентської демократії, відомої як Веймарська республіка.

Історія[ред.ред. код]

Виступ Карла Лібкнехта в Берліні. Грудень 1918 року.

Почалась революція з повстання матросів у Вільгельмсгафені і Кілі, а за декілька днів охопили всю Німеччину. 9 листопада 1918 року кайзер Вільгельм II під тиском начальника генштабу Ґренера, котрий вважав продовження воєнних дій безглуздим, був змушений відректися від престолу і втікати з країни. До влади прийшли представники соціал-демократичної партії (СДПН).

Комуністи на чолі з Карлом Лібкнехтом та Розою Люксембурґ, котрі вимагали розгортання революції і проголошення в Німеччині радянської влади, підняли бунт в січні 1919 року проти соціал-демократів. Виникла реальна загроза громадянської війни. Бунт зупинили загони фрайкора під керівництвом Густава Носке, Лібкнехт і Люксембург були вбиті без суду.

В Баварії революція привела до виникнення незалежної Баварської (голова Курт Ейснер), а потім Баварської Радянської республіки (голова Ернст Толлер), яку теж розгромили армією і загонами фрайкора.

Формально революція завершилась 11 серпня 1919 року проголошенням Веймарської республіки.

Джерела[ред.ред. код]