Лист запорожців турецькому султану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Лист запорожців турецькому султанові — письмова пам'ятка історії Запорозької Січі.

Лист є відповіддю Запорозьких козаків на вимогу турецького султана Мехмеда IV. Написаний у 1676 році. Був перекладений різними європейськими мовами. Німецький варіант листа активно поширювався австрійським командуванням серед власних військ під час битви за Відень у 1683 році.

Лист турецького султана до козаків[ред.ред. код]

Я, султан і владика Блискучої Порти, син Мухаммеда, брат Сонця і Місяця, внук і намісник Бога на землі, володар царств Македонського, Вавілонського, Єрусалимського, Великого і Малого Єгипту, цар над царями, володар над володарями, винятковий лицар, ніким непереможний воїн, невідступний хранитель гробу Ісуса Христа, попечитель самого Бога, надія і втіха мусульман, великий захисник християн, повеліваю вам, запорозькі козаки, здатися мені добровільно і без жодного опору, і мене вашими нападами не змушувати перейматись.

Султан турецький Мухаммед IV

Джерело: М. Ф. Слабошпицький. З голосу нашої Кліо : події і люди української історії — Київ : Фірма «Довіра», 1993. — 255с — ISBN 5-85154-014-1

Відповідь запорозьких козаків на лист султана[ред.ред. код]

Існує декілька варіантів тексту листа, наведені нижче вважаються за найвірогідніші.

Певні дослідники [Хто?] наголошують, що ненормативна лексика (версій 3 та 4) це пізніші вставки, які мали на меті дискредитувати козаків.

Версія 1[ред.ред. код]

Запорозькі козаки турецькому султану!

Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар. Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати, твого війська ми не боїмося, землею і водою будем битися з тобою. Вавілонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, александрійський козолуп. Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам'янецький кат, подолянський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден єси матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, год у книзі, а день такий у нас, як у вас, поцілуй за те ось куди нас!..

Підписали: Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошом запорозьким

Джерело: Полководці Війська Запорізького: Історичні портрети — Редкол: В. Смолій (відп. ред) та ін. — Київ: Вид. дім «KM Academia», 1998 — Кн. 1 — 400 с.

Версія 2[ред.ред. код]

Запорозькі Козаки Турецькому Султанові!

Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш, самого Люцифера внук. Який ти в дідька лицар, коли не вмієш голим гузном їжака забити?! Не годен ти синів християнських під собою мати! Вавилонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, олександрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, подільський кат, московський злодій, самого гаспида байстрюк, бо дідько втисся твоїй матері, усього світу й підсвіту блазень, а в нашого Бога найостанніший дурень. Тебе самого і твого війська ми не боїмось — землею і водою будемо битися з тобою, нехристе проклятий! Так тобі козаки відповідають. Числа не знаємо, бо календаря не маємо, місяць у небі, рік у книзі, а день такий у нас, як і в вас — поцілуй у голе гузно кожного з нас..

Підписали: Кошовий отаман Іван Сірко з усім старшим і молодшим низовим війська запорозького товариством

Джерело: Яр Славутич. Місцями запорозькими: нариси та спогади. — 3-є видання. — Едмонтон : Славута, 1985. — 64 с. — С. 19. — 2 000 прим. — ISBN 0-919452-40-X.

Версія 3[ред.ред. код]

Запорозькі козаки турецькому султану!

Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого Люципера секретар! Який ти в чорта лицар, що голою сракою їжака не вб'єш? Чорт висирає а твоє військо пожирає. Не будеш ти синів християнських під собою мати, твого війська ми не боїмось, землею і водою будем битися з тобою. Вавілонський ти кухар, македонський колісник, єрусалимський бровирник, Олександрійський козолуп, Великого й Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам'янецький кат, подолянський злодіюка, і всього світу і підсвіту блазень, самого гаспида внук і нашого хуя крюк, а нашого Бога дурень. Свиняча морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою вйоб! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден єсі матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць в небі, рік у книзі, а день такий у же, як і у вас, поцілуй за те у сраку нас!..

Підписали: Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошом запорізьким

Джерело: А. Е. Вірлич. Ще як були ми козаками — Херсон : Газета, 1996.

Версія 4[ред.ред. код]

Запорозькі козаки турецькому султану!

Ти, султан, чорт турецкий, і проклятого чорта брат і товарищ, самого Люцеперя секретарь. Якій ты в черта лыцарь, коли голою сракою ежака не вбъешь. Чорт высирае, а твое війско пожирае. Не будешь ты, сукін ты сыну, сынів христіянських під собой маты, твойого війска мы не боімось, землею і водою будем биться з тобою, распроеб твою мать. Вавилоньский ты кухарь, Макидоньский колесник, Іерусалимський бравирник, Александрійський козолуп, Великого и Малого Египта свинарь, Армянська злодиюка, Татарський сагайдак, Каменецкий кат, у всего світу і підсвіту блазень, самого гаспида внук и нашего хуя крюк. Ти навіть їжака голою сракою роздусити не можеш — свиняча ты морда, кобыляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою въеб. От так тобі запорожці висказали, плюгавче. Не будешь ти і свиней христіанских пасти. Теперь кончаемо, бо числа не знаемо і календаря не маемо, місяц у небі, год у книзя, а день такий у нас, якиі і у Вас, за це поцелуй в сраку нас!

Підписали: Кошевой атаман Иван Сірко зо всім кошем Запорожськім.

Джерело: И. Спивак История создания шедевра живописи

Оцінка достовірності[ред.ред. код]

Американський вчений Деніел Во оцінив «Лист запорожців турецькому султанові» як підробку і пов'язав її появу з процесом становлення національної української самосвідомості.[1]

Вплив на культуру[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Саєнко В. М. «Лист до турецького султана» та деякі міфологічні відповідності // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — Вип.13. — К., 2004. — С. 418–420.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «One of the other examples of the apocryphal correspondence came to be used for a different purpose. The correspondence of the sultan with the Chyhyryn Cossacks had undergone a textual transformation sometime in the eighteenth century whereby the Chyhyryntsy became the Zaporozhians and the controlled satire of the reply was debased into vulgarity. In this vulgar version, the Cossack correspondence spread quite widely in the nineteenth century. In a number of instances, it was cited as authentic documentation, largely, it seems, because the letters tended to confirm a preconceived romantic picture of what the Cossacks were thought to be like coarse and piratical, but heroes of the struggle in the Ukraine for independence from non-Ukrainian controls. Obviously the revival of the Cossack correspondence in such a context is to be connected with the growth of Ukrainian nationalism as well as the growing scholarly interest in the study of national and ethnic distinctions. The best-known reflection of the nineteenth-century popularity of the Cossack correspondence is the famous painting by II'ia Repin showing the uproarious Zaporozhians penning their reply. (Waugh D. C. The Great Turkes Defiance: On the History of the Apocryphal Correspondence of Ottoman Sultan in its Muscovite and Russian Variants. Columbus. Ohio. 1978. P. 169.)
  2. Дмитрий Шостакович Четырнадцатая симфония, соч. 135