Литвиновичі
| село Литвиновичі | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 Річка Клевень у Литвиновичах
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Сумська область | ||||
| Район | Конотопський район | ||||
| Громада | Кролевецька міська громада | ||||
| Облікова картка | Литвиновичі | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 652 | ||||
| Поштовий індекс | 41334 | ||||
| Телефонний код | +380 5453 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 51°24′57″ пн. ш. 33°40′06″ сх. д. / 51.41583° пн. ш. 33.66833° сх. д.Координати: 51°24′57″ пн. ш. 33°40′06″ сх. д. / 51.41583° пн. ш. 33.66833° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
146 м | ||||
| Водойми | річка Клевень | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 41300, Сумська обл., Конотопський р-н, м. Кролевець, площа Миру, буд. 1 | ||||
| Карта | |||||
  Литвиновичі | |||||
 Литвиновичі | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Литвиновичі — село в Україні, у Кролевецькій міській громаді Конотопського району Сумської області. Населення становить 652 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Литвиновицька сільська рада.
Після ліквідації Кролевецького району 19 липня 2020 року село увійшло до Конотопського району[1].
Географія[ред. | ред. код]
Село Литвиновичі знаходиться на правому березі річки Клевень в місці впадання в неї річки Стрижень, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Антонівка, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Камінь, вище за течією річки Стрижень на відстані 1,5 км розташоване село Воргол. До районного центру м. Кролевець - 35 км. Навколо села проведено багато іригаційних каналів. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1911.
Символіка[ред. | ред. код]
На гербі на червоному тлі зображена погоня, під нею кленовий листочок. Погоня була гербом Велике Князівство Литовське, що символізує назву села і що село населяють литвини (герб є промовистим). Кленовий листочок символізує річку Клевень (з литовської кленова). Червоне тло символізує що село відноситься до Кролевецької громади.
Історія[ред. | ред. код]
Село виникло в кінці XVI ст. і належало путивлянину Леонтію Литвинову. На початку XVII ст. село занепадає через бойові дії Смутного часу. Після передачі Середнього Посейм’я Речі Посполитій було засновано укріплений феодальний двір на старому давньоруському городищі, яке також отримало Литвиновичі. З середини XVII ст. село отримало самоврядування і увійшло до складу Ніжинського полку, а на території феодального двору побудовано парафіяльну церкву. У XVII ст. тут нетривалий час знаходився феодальний замок або укріплена садиба одного з крупних феодалів Чернігово-Сіверщини Олександра Пісочинського.
В роки Німецько-радянської війни, за участь у партизанському русі села була частково спалено, а 92 мешканці села замордовані.
У 1965 році встановлено пам’ятник Т. Г. Шевченку.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Городище та залишки валу - традиційно вважаються пам’яткою роменської археологічної культури та давньоруського часу.
Церква Святих Петра і Павла[ред. | ред. код]
В селі знаходиться пам'ятка місцевого значення - церква Святих Петра і Павла, яка згадується в найдавнішому описі села за 1654 р. На той час церква була дерев'яна.
У 1770-х рр., коли село належало правителю тодішньої Малоросії генерал-фельдмаршалу графу Петру Румянцеву-Задунайському, на місці старої побудували нову дерев'яну церкву. Після того, як вона занепала, на її місці в 1902 р. звели нову дерев'яну одноверхую церква з дзвіницею в традиційних формах «єпархіального стилю».
У 1930-х рр. церкву закрили і переробили під сільський клуб. При цьому зруйнували церковну лазню і верхній ярус дзвіниці, внаслідок чого будівля втратила композиційну роль містобудівної домінанти. З 1941 р. будівля почала використовуватися за початковим призначенням. У 1959 р. церкву знову закрили.
У 1990 р. будівлю повернули місцевій громаді.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
Населення села належить до етнографічної підгрупи українців - литвинів, вони мають власну говірку[2].
В селі є своя набережна вздовж Клевені із дерев'яним містком і узвіз, вимощений бруківкою. Бічні вулички виходять на так зване болото.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Євтушенко Микола Сергійович (1957 - ) – український живописець. Картини нашого земляка прикрашають стіни Будинку культури.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Стаття краєзнавця Петро Саченко, 7 квітня 2023 року у Газеті "Путивльські відомості"
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Литвиновичі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
