Литовське князівство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
*Lētuvās kunigīstē
Lietuvos kunigaikštystė (lt)
Литовське князівство
Початок ХІІ ст. – 1413 Королівство Литви Coat of arms of Lithuania.png

Герб of Литва

Coat of arms

Розташування Литва
Столиця Not specified
Мови Литовська мова,
Староукраїнська мова
Релігії Язичництво
Форма правління Монархія
Литовський князь
 - 1236–1263 Міндовґ
 - 1295–1316 Вітень
 - 1392-1413 Вітовт
Історія
 - Засновано Початок ХІІ ст.
 - Ліквідовано 1413

Лито́вське князі́вство (лат. Ducatus Lithuaniae; лит. Lietuvos kunigaikštystė) — державне утворення на території литовських племен, що виникло на початку ХІІ ст. Згодом на базі Литовського князівства сформувалось Велике князівство Литовське.

Останнім князем Литовського князівства (лат. DUX Lithuaniae) був Вітовт Великий. Він став володарем князівства 1392 року, після закінчення громадянської війну у ВКЛ та підписання Острівської угоди.

В результаті угоди польський король та литовський князь Яґайло, уступав князівство Вітовту. Починаючи з 1397 року князівство мало статус староства, та зрівнювалось у правах з Жемайтійським князівством (староством).

Тоді ж офіційна назва об'єднаної Литовсько-Руської держави стає Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське.

1413 року — після підписання Городельської унії, Вітовтом була проведена адміністративна реформа, в результаті якої Литовське князівство припинило своє існування, ставши частиною новоствореного Віленського воєводства.