Лиходько Іван Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Олександрович Лиходько
Народження 29 серпня 1893(1893-08-29)
Суджа Курської губернії
Смерть †?
Волинь
Країна  УНР
Приналежність  Армія УНР
Звання  Поручик

 Підполковник
Війни / битви Перша Світова війна
Українсько-радянська війна
Перший Зимовий похід
Друга Світова війна
Нагороди
Орден «Залізний хрест» (УНР)
Орден «Залізний хрест» (УНР)

Іван Олександрович Лиходько (29 серпня 1893 — † ?) — підполковник Армії УНР.

Народився у м. Суджа Курської губернії, на Східній Слобожанщині. Останнє звання у російській армії — поручик.

Навесні 1919 р. служив у складі 19-ї пішої дієвої дивізії Північної групи Дієвої армії УНР. Брав участь у боях під Костополем. Згодом — старшина 1-ї Північної дивізії Дієвої армії УНР.

У складі 2-го кінного полку ім. І. Мазепи брав участь у Першому Зимовому поході. Лицар Залізного Хреста. У другій половині 1920–1923 рр — старшина штабу 2-ї Волинської дивізії Армії УНР.

У 1920—30-х рр. жив у Камінь-Каширському, згодом — у Любомлі та Костополі на Волині, працював бухгалтером.

У 1942 р. створив у Костополі три сотні «Поліської Січі» отамана Бульби-Боровця. Наприкінці 1942 р. сотні було роззброєно, а І. Лиходька заарештовано й ув'язнено німцями. Через місяць був звільненим, керував партизанським загоном у районі Луцька. Загинув у 1943 р. або 1944 р.

Джерела[ред. | ред. код]