Девід Ллойд Джордж

Девід Ллойд Джордж David Lloyd George
53-й Прем’єр-міністр Великої Британії
7 грудня 1916 року — 22 жовтня 1922 року
Монарх:	Георг V
Попередник:	Герберт Генрі Асквіт
Наступник:	Ендрю Бонар Лоу
Партія:	Ліберальна партія
Національність:	Валлієць
Народження:	17 січня 1863 року Манчестер, Велика Британія
Смерть:	26 березня 1945 Лланістімдві, Уельс, Велика Британія
Автограф:

Девід Ллойд Джордж (англ. David Lloyd George) (17 січня 1863 — 26 березня 1945) — державний і політичний діяч Великої Британії, прем'єр-міністр, лідер ліберальної партії, граф (з 1944 року).

Біографія

Народився у Манчестері в сім'ї учителя. Валлієць за походженням.

1884 — закінчив юридичний факультет університету. Деякий час утримував юридичну контору в Кріччіті.

1890 — вперше був обраний у парламент.

Брав участь у створенні політичної організації «Молодий Уельс», що виступала за надання автономії Уельсу.

Зумів швидко здобути політичний авторитет, прекрасно володів ораторським мистецтвом.

Під час Другої англо-бурської війни (1899—1902) виступив з критикою дій британської армії проти бурів, висував вимогу припинення фінансування загарбницької війни.

З грудня 1905 — міністр торгівлі.

Після перемоги на парламентських виборах ліберальної партії (січень 1906) Ллойд Джордж займав пост міністра торгівлі (1905—1908) і міністра фінансів (1908—1915).

З квітня 1909 — канцлер казначейства.

1909 — провів бюджет, який підвищував податок на землі лендлордів.

1911 — став ініціатором прийняття закону про страхування, що передбачав обов'язкову виплату коштів робітникам у випадку хвороби чи безробіття.

У роки Першої світової війни займався перебудовою фінансової системи країни з метою мобілізації всіх ресурсів для ведення війни.

З травня 1916 займав посаду воєнного міністра в коаліційному уряді.

З грудня 1916 до жовтня 1922 — прем'єр-міністр Британської імперії.

Ллойд Джордж був одним з головних учасників Паризької мирної конференції (1919—1920). Будучи майстром компромісів і політичної інтриги, вміло використовуючи американсько-японські і американо-французькі протиріччя, зумів досягти значних успіхів у відстоюванні інтересів Великої Британії. Різко виступив проти намагань Жоржа Клемансо розчленувати Німеччину, максимально послабити її репараціями і створити великі державні об'єднання під егідою Франції. З усіх учасників конференції Ллойд Джордж найбільш прихильно ставився до українського питання. Виступав проти включення території ЗУНР-ЗО УНР до складу Польської держави. За його наполяганнями було створено комісію для проведення розмежування етнічних територій українців, поляків і білорусів (згодом кордон цього розмежування увійшов в історію під назвою «Лінія Керзона»).

Послаблення міжнародних позицій Великобританії в післявоєнний період примусило Ллойд Джорджа в кінці 1922 року піти у відставку. Відійшов від політичного життя, здійснив тривалі подорожі до Бразилії, Індії, Єгипту.

З середини 1930-х років намагався повернутись у політику. Запропонував економічну програму виходу Англії з кризи, що містила елементи планування і державного регулювання економіки.

Видав 6-томні «Воєнні мемуари» і спогади про післявоєнне мирне врегулювання «Правда про мирні договори».

Посилання

• Веб-сайт прем'єр-міністра Великої Британії. Біографія Дейвіда Ллойд Джорджа (англ.)