Лутига садова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Лобода садова)
Перейти до: навігація, пошук
Лутига садова
Atriplex hortensis cleaned Sturm.png
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
- Streptophytina
- Ембріофіти (Embryophyta)
- Судинні (Tracheophyta)
- Euphyllophyta
- Насінні (Spermatophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Амарантові (Amaranthaceae)
Підродина: Лободові (Chenopodioideae)
Рід: Лутига
Вид: Лутига садова
Біноміальна назва
Atriplex hortensis[1],
L., 1753
Синоніми
Atriplex acuminata

Лутига садова[2][3], лутига городня[3], городня лобода[3], лутига городяна[3] (Atriplex hortensis) — однорічна салатно-шпинатна рослина родини лободових.

У культурі відома з давніх часів. Вирощують дві форми з листям і стеблами від світло-жовтого до зеленого забарвлення і з червоним листям і стеблами. Першу форму вирощують як овочеву, а другу як декоративну[4].

Хімічний склад[ред.ред. код]

Atriplex hortensis
Тулузький музей

Листя лутиги садової багаті аскорбіновою кислотою, рутином, амінокислотами та мінеральними речовинами[5]. Народні назви: лобідка, лобода жовта.

Застосування[ред.ред. код]

В їжу вживають листя молодих рослин в стадії розетки або на початку появи молодих пагонів. З листя готують окрошку, зелені борщі, а з відварених на молоці молодого листя — смачну кашу. Листя на зиму засолюють і консервують.[5]

Вирощування[ред.ред. код]

Лутига садова — холодостійка, не вимоглива до вологи та родючості ґрунту рослина. Росте на слабкозасолених ґрунтах, добре переносить посуху.

Вирощують лутигу садову висівом насіння в ґрунт з міжряддями 45 і 25 см. Висівають насіння рано навесні або під зиму. Щоб продовжити надходження свіжого листя, проводять повторні посіви. Товарна стиглість настає на 28-40-й день, коли рослини досягають висоти 25-30 см. Прибирають лободу вибірково, зрізаючи молоді рослини або обриваючи листя і верхівкові молоді пагони. Урожайність листя становить 2,3-3,8 кг на 1 м²[5]. Для одержання насіння лутигу садову сіють в ті ж терміни і з тією ж шириною міжрядь, що і для продовольчих цілей. Норма висіву насіння становить 5-10 г на 1 м². Якщо до сходів утворюється кірка, потрібно розпушити ґрунт уздовж посіву. З появою сходів в міжряддях проводять 1-2 культивації, а в ряді — розпушування ґрунту. Залишені на насіння рослини проріджують у ряду на відстань 30 см. Дозріває лутига садова в серпні — вересні. Насінники зрізають у період воскової стиглості. Висушені рослини обмолочують. Урожайність насіння становить 300 г з 1 м²[6].

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Taxon: Atriplex hortensis L.». Germplasm Resources Information Network (GRIN). United States Department of Agriculture, Agricultural Research Service, Beltsville Area. Архів оригіналу за 2013-07-14. Процитовано 2008-03-23. 
  2. Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка веб-ресурсу: Третяк Платон Романович
  3. а б в г Кобів Ю. Й. Лутига садова // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ: Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
  4. Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.
  5. а б в Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.
  6. Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.

Джерела[ред.ред. код]

  • Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]