Логічна хиба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

У філософії логічна хиба (англ. logical fallacy) — такий спосіб обґрунтування, який завжди чи принаймні у випадку, котрий розглядається, є хибним. Хибність зумовлена недоліком у доведенні, що робить доведення нечинним.

Категорії[ред.ред. код]

Існують різні системи категоризації логічних хиб. Зокрема, хиби можна поділити на структурні, змістовні, та такі, що порушують принцип раціональної дискусії.

Приклади[ред.ред. код]

До відомих логічних хиб належать:

Argumentum ad baculum, Звертання до сили, Звертання до палиці
це хиба, що виникає, коли особа загрожує використанням сили, щоб примусити опонента погодитись із висновком. Як правило використовується у випадках, коли або немає доказів, або раціональна аргументація невірна або відсутня.
Argumentum ad crumenam,Звертання до гаманця
це хиба, що полягає у трактуванні грошей як критерію правильності, (ті, хто мають більше грошей, імовірніше, мають рацію).
Argumentum ad lazarum,Звертання до Лазаря (Звертання до бідності)
це хиба, що полягає у трактуванні бідності як критерію правильності, (ті, хто бідні, імовірніше, мають рацію).
Argumentum ad Verecundiam, Звертання до авторитету
споріднена з анонімним авторитетом, полягає у використанні почуття поваги до відомої людини, знаменитості чи експерта в певній галузі для отримання згоди із пропонованим висновком.
Argumentum ad Populum, Звертання до народу
емоційний заклик до «народу», «галереї» для того, щоб отримати їхню згоду з висновком, що не має коректної аргументації на свою користь.
Argumentum ad Misericordiam, Звертання до жалю
це логічна хиба відповідності, в котрій намагаються викликати почуття жалю з метою досягнути згоди із пропонованим висновком.
Argumentum ad Ignorantiam, аргумент на підставі незнання, невігластва
хиба відповідності, в якій робиться висновок що деяке твердження вірне, оскільки ніхто не довів що воно хибне, або, навпаки, що твердження хибне, оскільки ніхто не довів його істинності.
Argumentum ad Hominem, Аргумент спрямований на людину
цю хибу допускають, коли замість спроби довести неістинність виводу, вдаються до нападок на опонента.
До схожих хиб належить булверизм, апеляція до мотиву, tu quoque та отруєння джерела.
А sensu diviso ad sensum compositum, від поняття поодинокого до поняття складеного
коли на ціле переносять властивості його частин.
Ignoratio elenchi, нерелевантний висновок
це логічна хиба, в якій розглядається нерелевантне питання з метою відвернути увагу від фактичного предмету обговореня.
Petitio Principii, логічне коло в доведенні
логічне коло доведення може бути неявно присутнім в одному з вихідних припущень.
Plurium interrogationum, складне запитання
задається запитання у формі що передбачає, що на приховане попереднє запитання було отримано позитивну відповідь.
Амфіболія
використання речень із неоднозначною граматичною структурою.
Анонімний авторитет
улюблений прийом введення в оману, активно використовуваний всіма ЗМІ. Подібна до «Звертання до авторитету».
Випадок (хиба)
застосування загального правила до конкретного випадку, «випадкові» обставини якого роблять його винятком із цього правила.
Argumentum ad metum, Звертання до страху
особа що використовує цей аргумент намагається отримати підтримку своїм ідеям/поглядам граючи на наявних страхах та упередженнях аудиторії.
Оптова угода (логічна хиба)
Опудало
висловлюється позиція що її легко заперечити, а потім вона приписується опонентові.
Отруєння джерела
полягає в негативному описі особи що її представляють аудиторії, з наміром дискредитувати все, що може бути надалі цією особою сказано.
Гіпотеза справедливого світу
Люди, що дотримуються цього упередження, мають нахил звинувачувати якимось чином потерпілих, мотивуючи це ймовірною заслуженістю цього.
Похапливе узагальнення
на основі лишень виняткових випадків виводять загальне правило що дійсне лишень для них.
Фальшива дилема
полягає у розгляді двох альтернативних точок зору так, наче вони вичерпують всі можливості, хоча це не так.
Post hoc ergo propter hoc, Фальшива причина
полягає в помилковому прийнятті чогось як причини певної події, що насправді не є її причиною.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]