Локарнський договір
Локарнські договори — договори, підготовані 1925 на конференції у Локарно, підписані в Лондоні. Вони вступили в дію 10 вересня 1926 року, коли Німеччина стала членом Ліги Націй.
- Рейнський пакт, укладений між Бельгією, Францією та Німеччиною, гарантований Великою Британією та Італією;
- арбітражні угоди Німеччини з Бельгією, Францією, Чехословаччиною та Польщею;
- договори про взаємодопомогу — французько-польський та французько-чехословацький; запевняли недоторканість кордонів Франції та Бельгії, не передбачаючи подібного для Польщі та Чехословаччини; дали змогу прийняти Німеччину до Ліги Націй; в 1936 Німеччина ремілітаризувала Рейнську зону[1].
Зміст |
Значення [ред.]
Незважаючи на напруження політичної ситуації у Східній Європі, Локарнські угоди заклали основу для поліпшення дипломатичного клімату в Західній Європі в 1924-30-му роках. Міжнародна громадськість бачила прояв «духу Локарно» в отриманні Німеччиною статусу постійного члена Ліги Націй у 1926 році і демілітаризації Рейнської області в червні 1930 року.
За свій внесок у справу зміцнення миру Густав Штреземан і його французький колега Арістід Бріан удостоїлися Нобелівської премії миру за 1926 рік.
Радянський Союз знаходився в ізоляції і опинився в стороні від процесу ослаблення міжнародної напруженості. У 1926 році між Німеччиною та СРСР було укладено Берлінський договір про ненапад і нейтралітет, що значно послабив оборонний союз Польщі і Чехословаччини з Францією, оскільки відповідно до нього у випадку війни між Польщею чи Чехословаччиною з СРСР Німеччина відмовляла Франції в проході її військ по своїй території.
Дух Локарно не встояв перед націонал-соціалістами, які захопили владу в 1933 році. У 1936 році Німецька імперія порушила умови Локарнських угод і ввела війська в Рейнську демілітаризовану зону. Гітлер обґрунтував цей свій крок тим, що Локарнські домовленості вже були порушені при ратифікації радянсько-французького пакту про взаємодопомогу від 7 березня 1936 року.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Locarno-Konferenz 1925. Eine Dokumentensammlung. Hrsg. vom Ministerium für Auswärtige Angegelegenheiten der Deutschen Demokratischen Republik, Rütten & Lönning Verlag, Berlin (Ost) 1962
- Paul Schmidt: Statist auf diplomatischer Bühne 1923-45: Erlebnisse des Chefdolmetschers im Auswärtigen Amt mit den Staatsmännern Europas. Häufige Drucke, z. B. 14. Aufl., 162.-164. Tsd., Aula-Verlag, Wiesbaden 1986, u. a. Verlage, zuletzt EVA, München 2005, ISBN 3-434-50591-1.
- Georges-Henri Soutou: L'Alliance franco-polonaise (1925–1933) ou comment s'en débarrasser? In: Revue d'Histoire diplomatique, 95 (1981).
