Локриця
| Локриця | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| Glycyrrhiza glabra L. |
||||||||||||||||||||||
|
|
Локриця (Glycyrrhiza glabra L. інші назви — солодець голий, вербець) — багаторічна рослина родини бобових, корінь якої використовується в промисловості й медицині
Зміст |
Зовнішній вигляд [ред.]
Багаторічна трав'яниста рослина 50—100 см заввишки, що має могутню кореневу систему. Листки її чергові, складні, непарноперисті, з 11—15 яйцеподібно-ланцетними листочками, квітки метеликові, блідо-фіолетові, зібрані у густу пазушну волоть. Плоди — шкірясті бурі боби. Цвіте у червні — серпні. Росте у степовій зоні по солончаках, понад берегами степових рік, на приморських схилах, зрідка в Криму. Інколи утворює суцільні зарості.
Зазвичай, збирають корені восени або рано навесні, зрідка літом. Очистивши їх ретельно від кори, до жовтого шару, сушать на горищі або в сушарнях.
Використання [ред.]
| Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! |
Корені солодцю містять у собі глікозиди : ліквіритин, гліциризин (нудно-солодкий на смак), глюкозу, пектини, крохмаль, гіркоту, віск, аспарагін, солі кальцію, калію, магнію та сліди летких олії. У практиці народної медицини застосовують як відхаркувальний (особливо при бронхіальній астмі у дітей), дещо сечогінний, обволікальний, трохи проносний засіб при запорах, геморої, виразці шлунка. Може використовуватися у якості протиотрути при отруєнні грибами. Поліпшує смак ліків (гліциризин у 150 разів солодший за цукор), діє кортизоноподібно, впливає сприятливо на обмін речовин і при хворобі Аддісона. Враховуючи те, що глікозид гліциризин є джерелом глюкуронової кислоти, якою організм знешкоджує різні отрути (в тому числі токсини правцю), локрицю вживають при жовчних каменях і хворобах печінки Екстракт солодцю заспокоює болі, але треба пам'ятати, що гліциризин може порушити електролітно-водну рівновагу і призвести до виникнення набряків. Понижується також при цьому вміст вітаміну С у надниркових залозах.
Література [ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983.
