Лолікон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лолікон
  Японською мовою Японська мова
Написання
Катакана: ロリコン
Транслітерація
Ромадзі: Lolicon
Кірідзі: Лоликон
Картка:Японською мовою
Типові лолі-персонажі

Лолікон (яп. ロリコン Рорікон) - японська назва комплексу Лоліти[1][2]. У слова «Лолікон» є також скорочена форма: «Лолі» (яп. ロリ), широко розповсюджена як в Японії так і за її межами.

У Японії слово «лолікон» необов'язково несе різко негативного значення. Воно може означати як педофілію[3][4], потяг до неповнолітніх дівчат[5] чи індивідів з такими захопленнями[4][3].

Подібні твори не обов'язково є порнографією та малюються не тільки чоловіками, є і манґаки-жінки, проте за кордоном Японії термін лолікон означають матеріали, близькі за змістом до дитячої порнографії, і не видаються.[6][7][1].

Лолікон у чистому вигляді є різновидом хентаю, але часто це поняття вживається і по відношенню до інших аніме, особливо жанру еччі, де еротична привабливість дівчат для глядача досягається за допомогою показу романтичних відносин та фансервісних сцен.

Згідно з статистикою 30 % хентаю мають елементи сьотакону чи лолікону[8].

Історія[ред.ред. код]

Термін комплекс Лоліти вперше з'явився в Японії на початку 1970-их разом з перекладом на японську книги Русселла Треінера Комплекс Лоліти. В манзі цей термін був вперше використаний у творі Вади Сіндзі Битви на капустяному полі (1974)[9]. Але як жанр лолікон сформувався на початку 1980-их, після робіт Адзуми Хідео. Його твори, зокрема Машина, що прийшла з моря (1982), здобули шалену популярність, особливо серед школярів.

Вперше лолікон, як жанр анімації, з'явився в серії анімаційних фільмів під загальною назвою Лоліта аніме, яка була випущена в 1984-1985 роках студією Wonder Kids.

Майже одночасно зі студією Wonder Kids студія Nikkatsu Video випустила серію з трьох аніме, яка також мала назву Лоліта аніме і представляла собою екранізацію творів манґаки Утіями Акі.

Перше аніме з цієї серії Обуоко Акі-тян (яп. おビョーキ亜紀ちゃん) представляє собою сюрреалістичну історію, яка відбуваються всередині свідомості педофіла, і є першим хентайним аніме з тентаклями.

Особливості[ред.ред. код]

Так, у хентайній аніме «Harumi-chan no oita» дівчинка Харумі є роботом, який сексуально провокує підлітка Ватару; подібна ідея також лягла в основу лолі-аніме «Shojonido Mako-chan». В 2-серійному OAV-серіалі «Imouto Jiru» брат змушений займатися сексом зі своїми молодшими сестрами, щоб з ним не сталося «щось жахливе», а у фільмі «Lolikon Angel» маленька донька віддається своєму монстроподібному батькові з почуття жалю.

У нехентайних аніме відносини між дівчинкою і дорослим чоловіком (або старшокласником) рідко складаються - як правило, справа не заходить далі спроб спокушання. У цих випадках частіше саме дівчинка виступає в ролі спокусниці, а її обранець не має до неї абсолютно ніяких відчуттів. Так, маленька Сіора у ТВ-серіалі «Midori no Hibi», намагаючись спокусити старшокласника, явно демонструє модель поведінки Лоліти, схожа поведінка спостерігається також у дівчинки-кішки Ненеко з серіалу «Yumeria». Іноді творці аніме та манґи наділяють дорослих дівчат дитячими тілами - наприклад, для надання виразності їх характеру (Тісе в серіалі «Saishuu Heiki Kanojo»), або навпаки, для підкреслення на контрасті зайво дорослих рис характеру (Ітіґо Морін в серіалах «Onegai Teacher» і «Onegai Twins»).

Похідні[ред.ред. код]

Зі скорочення «Лолі» відбуваються об'єднання термінів: «некололі» (лолі з некомімі - маленька дівчинка з котячими вушками), лолісьота (хлопчик (сьота), який поведінкою і красою нагадує дівчинку[10]).

Дискусії навколо лолікону[ред.ред. код]

На відміну від порнографії за участю реальних дітей, японське законодавство ніяк не регулює зміст аніме та манґи, в яких присутні відверті зображення або сцени сексуального характеру за участю дітей[11]. Представник Комітету сприяння ЮНІСЕФ Японії заявила, що недосконалість японського законодавства перешкоджає міжнародним зусиллям по боротьбі з дитячою порнографією[12]. Пропозиції реформувати законодавство надходили і від японського Товариства захисту дітей[13]. Згідно з опитуванням, проведеним урядом Японії в 1997 році, 86 відсотків японців вважають, що порнографічні аніме та мальовані ілюстрації із зображенням дітей повинні враховуватися в законодавстві[14]. Представник міжнародної мережі організацій ECPAT заявив:

Ми вважаємо, що дитяча порнографія у будь-якій формі ... несе повідомлення про те, що сексуальне насилля над дітьми - це нормально.[6]

В таких країнах, як Канада, Австралія[15], Нова Зеландія, Швеція[16], Філіппіни[17], Ірландія та Україна лолікон та сьотакон визнані видом дитячої порнографії та заборонені законодавством. В Україні це питання регулюється законом «Про захист суспільної моралі»[18] та факультативним протоколом до «Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії»[19].

Сьотакон та лолікон, постійно породжують дебати про дитячу порнографію та допустимість її зображення навіть у анімаційному вигляді[20]. Більш того, противники цих жанрів хентаю стверджують, що відверті зображення малолітніх можуть стати причиною сексуального насилля над дітьми[21][22]. Хоча доказів такого взаємозв'язку немає[23], немає також доказів, які б підтверджували протилежне[24].

Захисники лолікону пояснюють свою позицію тим, що в аніме та манзі присутні лише намальовані персонажі, а не реальні люди, більш того, лолікон є, на їхню думку, видом мистецтва[25].

Дослідник Роланд Кілтс вважає, що терпимість до лолікону та сьотакону закладена з японських традиціях, згідно з якими в Японії цінується свобода людської фантазії та право на її вираз:

Секс дорослих зі школярками знаходиться під забороною, але абсурдно заперечувати, що подібні ідеї часом приходять в голову деяким людям[26].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Mead, Rebecca. «Shopping rebellion; what the kids want. (Letter from Tokyo)». The New Yorker. Архів оригіналу за 2013-06-27. 
  2. «ロリコン». Sanseido. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  3. а б «ロリコン». SPACE ALC. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  4. а б On the drawing board. (Lehmann Maupin gallery) Rosemary Feitelberg. Women's Wear Daily
  5. Michael Darling Plumbing the Depths of Superflatness ст. 82.
  6. а б «Does comic relief hurt kids? Is the eroticization of children in Japanese anime a serious social problem or just a form of rebellion» (англійською). The Japan Times. Архів оригіналу за 2013-06-27. 
  7. Vickers, Graham. Chasing Lolita: How Popular Culture Corrupted Nabokov's Little Girl All Over Again. — Chicago Review Press, 2008. — 256 с. — ISBN 1556526822
  8. «National Police Agency Demands Restriction on Delivery of Lolicon Manga over Internet» (англійською). ComiPress. 2006-12-27. Архів оригіналу за 2013-06-27. 
  9. Вада Сіндзі, "Kyabetsu-batake de tsumazuite" Bessatsu Margaret 1974, ст. 121
  10. Термін лолісьота фігурує в 桜蘭高校ホスト部 (Ouran High School Host Club)
  11. Child porn banned in Japan Tim Richardson. The Register
  12. «Японська фірма відмахується від протестів проти «RapeLay»». leit.ru. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  13. «New Law Banning Lolicon?» (en). ComiPress. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  14. «Japan looks to close child porn possession loophole» (en). Asia One. 
  15. McLelland, Mark. The World of Yaoi: The Internet, Censorship and the Global “Boys’ Love” Fandom Australian Feminist Law Journal, 2005.
  16. «Barnpornografibrott» (Swedish). The Swedish Police. 
  17. «House wants to ban pornographic cartoon». House of Representatives of the Philippines. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  18. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 14, ст.192
  19. Факультативний протокол ратифіковано Законом N 716-IV ( 716-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.226
  20. Huffstutter, P.J. «X-Rated Fantasies in a Cartoon Genre» (en). Los Angeles Times. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  21. «'Rorikon' trade nurturing a fetish for young females». Japan Today. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  22. Tony McNicol. «Does comic relief hurt kids?». The Japan Times. 
  23. «「ホットライン運用ガイドライン案」等に対する意見の募集結果について» (Japanese). Internet Association Japan. 2006-05-31. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  24. Pornography, Rape and Sex Crimes in Japan Milton Diamond, Ayako Uchiyama/ International Journal of Law and Psychiatry т. 22 № 1 ст. 1-22 1999
  25. Shivraj K. Mahendra. A Christian response to pornography. — Indian Society for Promoting Christian Knowledge, 2007. — С. 27, 28. — ISBN 8172149758
  26. Kelts, Roland. Japanamerica. — С. 133.

Література[ред.ред. код]

  • (рос.) Иванов Б. А. Введение в японскую анимацию. — 2-е изд. — М.: Фонд развития кинематографии; РОФ «Эйзенштейновский центр исследований кинокультуры», 2002. — 336 с. — ISBN 5-901631-01-3
  • (англ.) Vickers, Graham. Chasing Lolita: How Popular Culture Corrupted Nabokov's Little Girl All Over Again. — Chicago Review Press, 2008. — 256 с. — ISBN 1556526822