Лоліта (стиль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лоліта в районі Харадзюку, Токіо.

Стиль Лоліта ロリータ·ファッション (яп. Рорі:та Фасса?) - японська субкультура, заснована на стилі часів [ [Вікторіанська епоха|Вікторіанської епохи]], а також на костюмах епохи Рококо. В деякі підстилі були додані елементи готичноґо стилю. «Лоліта» - одна з найпопулярніших субкультур Японії, яка залишила слід у моді, музиці і культурі. Цей стиль часто помилково називають Gothic&Lolita - за аналогією з найпопулярнішим журналом, присвяченим цій субкультурі «Gothic&Lolita Bible», але це найменування може вживатися тільки щодо окремого подстиля[1]. Костюм «Лоліти», як правило, складається зі спідниці або сукні довжиною до коліна, головного убору, блузи та високого взуття на підборах (або ж - черевик на платформі).

Точний час появи стилю невідомий. Цілком імовірно, що цей рух з'явився в кінці 1970-х, коли відомі лейбли Pink House, Milk і Angelic Pretty почали продавати одяг, що став прообразом майбутнього стилю. Незабаром після цього з'явилися Baby, The Stars Shine Bright і Metamorphose temps de fille. У 1990-х роках стиль «Лоліта» став популяризуватися завдяки групі Malice Mizer, точніше, її гітаристу і одному з лідерів Мана та іншим музичним групам, які використовують у своїй творчій діяльності стиль Visual kei, де «Лоліта» зайняла особливе місце. Стиль поширювався по напрямку від його витоків в регіоні Кансай, до Токіо, після чого отримав популярність у всій країні. Сьогодні «Лоліта» є однією з найбільш розвинутих субкультур в Японії.

Назва[ред.ред. код]

Слово «Лоліта» у назві стилю не має прямого відношення до роману Володимира Набокова «Лоліта» com/2008/09/28/nyregion/thecity/28trib.html?. Таку назву лоліти отримали, швидше, через особливості стилю і костюмів, що нагадували вбрання для маленьких дівчаток, без акценту на їх способі життя.

Типи Лоліт[ред.ред. код]

Готична Лоліта[ред.ред. код]

Докладніше: Gothic & Lolita
Дві готичні лоліти в Харадзюку

Готична Лоліта, іноді скорочується до GothLoli ゴスロリ (яп. дер Рорі?), являє собою поєднання готичної моди і Лоліта моди. Вона виникла наприкінці 1990-х і була таким собі соціальним протестом проти яскравих і безтурботних гяру. Особливо великий вплив на Готичну Лоліту зробила споріднена їй субкультура visual kei [2][3], і особливо Мана відомий музикант і модельєр, гітарист готик-рок групи Malice Mizer. Традиційно він вважається одним з найвідоміших модельєрів одягу для Лоліт. Оскільки готична Лоліта була першим типом Лоліт, іноді вона стала помилково сприйматися як синонім самої лоліти.

Готична Лоліта характеризується похмурими макіяжем і одягом[4] [5], що відображає стан душі. Червона помада і чорна підводка для очей - одні з найбільш характерних елементів стилю. Всупереч стереотипу, бліда шкіра з допомогою відбілюючоґо крему вважається поганим тоном. Одяг зазвичай носиться чорного кольору, але можуть бути і винятки у вигляді пурпурного, темно-червоного або білого кольору. Також популярні ювелірні прикраси, як і у західних готів. Інші аксесуари у стилі Gothic Lolita включають сумки і гаманці, виконані в готичній стилістиці, такі як труни, кажани, хрести і тому подібне.

Visual kei також сприяв популяризації стилю. У 1990-их під час популяризації готики в віжуал кей, Мана почав активно займатися модельним бізнесом, і створив такі бренди, як елегантна готична Лоліта (EGL) та елегантний готичний аристократ (EGA). Зґодом завдяки таким групам як Versailles, GPKISM, BLOOD і Lareine почав формуватися окремий піджанр віжуал Кея під впливом Лоліт.

Солодка Лоліта[ред.ред. код]

Sweet Lolita, також відома як ama-loli (甘 ロリ (яп. ама Рорі?)) японською мовою, з'явилася з епохи Рококо і вікторіанської епохи Короля Едуарда. Основна увага зосереджена на дитячому аспекті Лоліти і «солодкому» дитинстві. Основа зовнішнього вигляду солодкої лоліти - яскраві, життєрадісні «цукеркові» кольори.

Косметика, що використовується в цьому стилі, традиційна для інших лоліт. Природний вигляд підкреслюється, щоб зберегти відчуття «дитячості» особи. Для Солодкої Лоліти важливий акцент на інфантильності, як на дитячий аспект стилю. Костюми складаються з парасольки, мережив, бантів, стрічок і повинен підкреслювати дотепність в дизайні. Популярними темами у солодких лоліт є посилання на Алісу в Країні Чудес, фрукти, солодощі та класичні казки. Ювелірні вироби теж відображають цю тему.

Класична Лоліта[ред.ред. код]

Класична лолита і аристократ.

Класична Лоліта є більш зрілим прикладом Лоліти, яка зосереджується на бароко, Regency, і рококо стилях. Кольори і шаблони, які використовуються в класичній Лоліті можуть розглядатися як щось середнє між готичним і солодким стилями. Цей погляд можна розглядати як більш складний, зрілий стиль Лоліти через використання у ньому малих, хитромудрих узорів, а також більш приглушених кольорів на тканині і в загальному дизайні.

Склад використовваноґо в макіяжу класичної Лоліти, часто є більш приглушеною версією макіяжу солодкої лоліти, з акцентом на природний вигляд. Основні марки одягу в стилі класичної лоліти є: Juliette et Justine, Innocent World, Victorian Maiden, Triple Fortune, і Mary Magdalene.

Панк Лоліта[ред.ред. код]

Punk Lolita додає елементи панк-моди в стиль Лоліти. Так панк-лолита з'єднує елегантну стилістику лоліт з агресивною стилістикою панка. Найбільш популярний одяг - блузки або футболки та спідниці, хоча сукні також популярні. Серед взуття популярні чоботи і черевики на подвійний підошві[6]. Основні Punk Lolita бренди - «A+Lidel», «Putumayo», «h.NAOTO and Na+H». Цей стиль зародився під впливом Вів'єн Вествуд.

Інші стилі і теми[ред.ред. код]

Через DIY в менталітеті лоліт, багато образів і тем були створені самими лолітами. Вони менш відомі, ніж основні напрямки, але змогли показати творчий талант самих лоліт.

Ґуро Лоліта[ред.ред. код]

Guro Lolita - лоліта, відіграється образ «зламаної ляльки» або «невинної жертви» за допомогою таких елементів, як підроблена кров, бинти і т. д., для створення видимості різноманітних травм[7][8]. Ґуро Лоліта - вплив ерогуро на моду лоліт.

Хіме Лоліта[ред.ред. код]

Hime (姫 (яп. {{{2}}}?)) або лоліта-принцеса - стиль в моді лоліт, який акцентував увагу на аристократичності або «королівській» стилістиці [9][10][11].

Така тенденція з'явилася в 2000-х роках завдяки бренду «Jesus Diamante», чий власник Тоетака Міямае відкрив у 2001 році магазин в Осаці. Міямае створював одяг під враженням від екранного образу Бріджит Бардо, але згодом багато хіме лоліти черпали натхнення з життя і зовнішності Марії Антуанетти.

Дівчата які носять такий одяг зазвичай іменуються hime girl (姫 ギャル (яп. хіме гяру?)) і «Метелик Вітрильник Ксут» (Шаблон:Nihongo3), їх елегантність порівнюють з метеликами[12][13].

Одзі (хлопчачий стиль)[ред.ред. код]

Від Одзі (王子 (яп. {{{2}}}?)) або Одзі-сама (王子 様 (яп. {{{2}}}?)) означають «принц». Це чоловічий варіант лоліти, створений під впливом підліткової і більш дорослої чоловічої моди Вікторіанської епохи.

Gothic & Lolita Bible[ред.ред. код]

Gothic & Lolita Bible (рос. Біблія готики і лоліти) - щоквартальний журнал, який грає важливу роль у справі заохочення та стандартизації стилю. Вперше з'явившись в 2001-му році[14], тепер 100 сторінок журналу включає в себе модні поради, фотографії, швейних моделей, каталог описів, ідеї прикрас і рецепти. Tokyopop почав випускати англійську версію журналу з лютого 2008-ґо року [15].

Лоліта за межами Японії[ред.ред. код]

Шведська дівчина в костюмі лоліти, Стокгольм, Швеція

За межами Японії мода «лоліта» поширена слабо. Лоліту, поряд з косплеєм та іншими японськими культурними явищами, іноді можна побачити на концертах і аніме - конвентах в таких країнах як США, Великобританія, Німеччина, Австралія, Мексика, Нова Зеландія, Бразилія, Аргентина, Франція, Бельгія, Росія, Україна і Нідерланди. Однак, стиль стає все більш популярним як стиль повсякденного субкультури. Стиль не є масовим за межами Японії, хоча кілька невеликих магазинів відкрилися на Заході, в тому числі «Один день в раю» в центрі Мельбурна. «Baby, The Stars Shine Bright» має магазин в Парижі і відкрив другий в Сан-Франциско в серпні 2009-ґо року.

У культурі[ред.ред. код]

Аніме[ред.ред. код]

Манґа[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]