Ломаченко Василь Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Ломаченко
Загальна інформація
Повне ім'я Ломаченко Василь Анатолійович
Прізвисько Loma
Матриця (The Matrix)
Громадянство Україна Україна
Народився 17 лютого 1988(1988-02-17) (36 років)
Білгород-Дністровський
Проживання Білгород-Дністровський
Alma mater Південноукраїнський національний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського
Вагова категорія Напівлегка вага (до 57,2 кг)
Друга напівлегка вага (до 59,0 кг)
Легка вага (до 61,2 кг)
Стійка шульга
Зріст 170 см
Розмах рук 166 см
Промоутер Top Rank
Тренер Анатолій Ломаченко
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Сайт lomachenko.com (рос.) (англ.)
Професіональна кар'єра
Перший бій 12 жовтня 2013
Останній бій 20 травня 2023
Пояс WBA (Super) (2018—2020)
WBO (2018—2020)
WBC (2019—2020)
The Ring (2018-нині)
Боїв 20
Перемог 17
Перемог нокаутом 11
Поразок 3
Нічиїх 0
Аматорська кар'єра
Боїв 396
Перемог 395
Поразок 1
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Бокс
Олімпійські ігри
Золото 2008 Пекін До 57 кг
Золото 2012 Лондон До 60 кг
Чемпіонат світу з боксу
Срібло 2007 Чикаго -57 кг
Золото 2009 Мілан -57 кг
Золото 2011 Баку -60 кг
Чемпіонат Європи з боксу
Золото 2008 Ліверпуль -57 кг
Чемпіонат світу серед юніорів
Золото 2006 -57 кг

Ломаче́нко Васи́ль Анато́лійович (нар. 17 лютого 1988, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, УРСР) — професійний боксер. Чемпіон світу в напівлегкій (версія WBO (2014 — 2016)), другій напівлегкій вазі (версія WBO (2016 — 2018)) та легкій (версії WBA (Super) (2018 — 2020), WBO (2018 — 2020), WBC (2019 — 2020) та The Ring (2018 — т.ч.)) вагових категоріях. Загалом переміг 13 бійців за титул чемпіона світу[1]. Дворазовий чемпіон Олімпійських ігор (у 2008 та 2012 роках). На аматорському рівні дворазовий чемпіон світу (2009, 2011), чемпіон Європи (2008), багаторазовий чемпіон України. Заслужений майстер спорту України. Найтитулованіший український боксер[2][3][4].

Відомий своєї проросійською позицією та українофобією.

Спортивні досягнення[ред. | ред. код]

Перший тренер, що працює з ним і досі — його батько Анатолій Ломаченко. Раніше Василя також тренував Йосиф Кац. На літніх Олімпійських іграх в Пекіні в 2008 році він став першим, перемігши у фіналі представника Франції Хедафі Джелхіра з рахунком 9:1. Суддя зупинив бій на другій хвилині першого раунду, протягом якого він відрахував Джелхіру два стоячих нокдауни, а під час третього зупинив бій. Міжнародна боксерська асоціація AIBA визнала Ломаченка найтехнічнішим боксером олімпійського турніру 2008 року та вручила йому Кубок Вела Баркера[5].

На Олімпіаді у Лондоні 2012 року знову став чемпіоном. У фіналі переміг Хан Сун Чхоля з Південної Кореї.

Протягом 2012—2013 років був у складі боксерської команди Українські отамани, що виступала в аматорській лізі World Series of Boxing. Тут не зазнав жодної поразки.

Аматорська кар'єра[ред. | ред. код]

Рання спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Займатися боксом Василь почав у дитинстві. За словами Василя, на новонародженого хлопчика батько одяг боксерські рукавички.

Перший поєдинок Василя на любительському рингу відбувся 1994 року на міжнародному турнірі «Надія», коли він мав 6 років. Поєдинок Василь виграв, але офіційно була зарахована нічия, щоб не засмучувати старшого опонента Василя. Потім пройшло безліч чемпіонатів міста, області та країни, у яких Василь завжди виходив переможцем.

Перше серйозне досягнення на любительському ринзі Василь отримав у віці 16 років, коли виграв чемпіонат країни. У цьому ж році взяв золото на чемпіонаті Європи серед кадетів (до 16 років) у ваговій категорії до 46 кг. Також отримав там кубок як найкращий боксер першості Європи.

2005 року виграв чемпіонат України серед дорослих у вазі 53 кг.

Юнацький чемпіонат світу 2006[ред. | ред. код]

2006 року в Марокко Ломаченко три бої з п'яти закінчив достроково. Став переможцем першості світу серед юніорів та на додачу знову отримав кубок як найкращий боксер цього турніру.

У 2007 став переможцем XI міжнародного турніру пам'яті Семена Трестіна, ставши володарем спеціального призу за перемогу в категорії 57 кг, в якій виступав сам Трестін.

Чемпіонат світу 2007[ред. | ред. код]

2007 року вирушив до Чикаго на чемпіонат світу.

У півфіналі Василь зустрівся з досвідченим китайським боксером Лі Яном. Бій вийшов одним з найскладніших у кар'єрі Василя, і будучи на межі поразки, на останніх секундах він зміг вирвати перемогу. У фіналі чемпіонату світу Василя спіткало ще важче випробування. Йому протистояв досвідчений боксер з Росії Альберт Селімов. Ломаченко програвав Селімову тільки в першому раунді, у другому і третьому він був лідером, четвертий раунд Ломаченко програв з рахунком 2:1, але в ціло́му у Ломаченка мало бути більше очок, але зараховані вони не були. Перемогу присудили Селімову. Василь програв свій перший і єдиний поєдинок на аматорському рингу. Василь узяв срібло, але все одно здобув ліцензію на Олімпійські ігри[6].

Чемпіонат Європи 2008[ред. | ред. код]

Узяв участь у Ліверпулі на чемпіонаті Європи 2008 року.

  • 1/16 фіналу. Пройшов автоматично
  • 1/8 фіналу. Переміг Володимира Нікіфорова (Естонія) 10-0
  • 1/4 фіналу. Переміг Девіда Олівера Джойса (Ірландія) 10-2
  • 1/2 фіналу. Переміг Хишама Зіоуті (Франція) 2-1
  • Фінал. Переміг Араїка Амбарцумова (Росія) 7-1

Олімпійські ігри 2008[ред. | ред. код]

Влітку 2008 року Василь Ломаченко ви́рушив до Пекіна для участі в Олімпійських іграх.

У першому ж поєдинку доля знову звела Василя Ломаченка з Альбертом Селімовим. У другому бою Василь діяв активніше й не давав суперникові багато шансів. Перший раунд Василь програв, але в другому і третьому завдав безліч точних ударів і сильно розірвав дистанцію в рахунку. У четвертому раунді Ломаченко майже не завдавав ударів, але й не давав можливості атакувати Селімову, демонструючи рівень свого захисту. У першому бою на Олімпійських іграх Василь здобув одну з найголовніших для себе перемог.

У чвертьфіналі Ломаченко зустрівся з Лі Яном, якого важко перемагав на чемпіонаті світу. У другому бою Василь упевнено перебоксував боксера з Китаю та розставив усі крапки над «і» в їхньому протистоянні.

У фіналі Василь нокаутував француза Хедафі Джелхіра, відправляючи його в нокдаун тричі в першому раунді. За підсумками Олімпіади Василь був нагороджений Кубком Вела Баркера[7], який присуджується найкращому боксерові Олімпіади незалежно від вагової категорії.

Чемпіонат світу 2009[ред. | ред. код]

Восени Ломаченко взяв участь у чемпіонаті світу з боксу в Мілані.

2010 року через травму біцепса Ломаченко пропустив усі головні міжнародні турніри.

Узяв участь у президентському чемпіонаті Казахстану та переміг у фіналі Самата Башенова.

Чемпіонат світу 2011[ред. | ред. код]

2011 року Василь узяв участь у чемпіонаті світу, що проходив у Баку.

На Чемпіонаті світу 2011 в Баку несподівано програв у 1/8 фіналу бразильцеві Робсону Консейсао з рахунком 19/20, однак суддівство викликало масу суперечок і сумнівів, адже Василь домінував у бою, а у фінальному раунді кілька разів відправляв Робсона в нокдаун, хоч зафіксований був тільки один. Було проведено розслідування і зафіксовані суддівські помилки, перемогу заслужено присудили Ломаченко (з рахунком 19/18)[8][9]. Ломаченко переміг наступних суперників і взяв золото на чемпіонаті, у ваговій категорії до 60 кг[10].

Олімпійські ігри 2012[ред. | ред. код]

2012 року Василь відібрався до Лондона для участі в Олімпійських іграх.

Світова серія боксу[ред. | ред. код]

У жовтні 2012 року, Ломаченко разом з іншими призерами Олімпійських ігор офіційно завершили виступи на аматорському рингу, підписали контракт з WSB і перейшли до напівпрофесійного боксу, в новостворений клуб «Українські отамани». Тренер команди — Михайло Мельник.

Перші бої «Українських отаманів» пройшли без участі зіркових олімпійців. Дебют Ломаченка відбувся в січні 2013 року.

Команда «Українські отамани» за підсумками двох фінальних днів близьким рішенням програла казахській команді «Астанінські вовки»[16]. Після закінчення третього сезону всесвітньої серії боксу, Василь заявив що йде з WSB, і переходить в професіонали.

Результати поєдинків WSB[ред. | ред. код]

Команда Суперник Результат Рахунок Дата Місце Примітки Відео
Велика Британія «British Lionhearts» Велика Британія Самуель Максвелл Перемога 50:44, 50:44, 50:44 (3:0) 11 січня 2013 Київ 5-а кваліфікаційна зустріч
Італія «D&G Italia Thunder» Філіппіни Чарлі Суарес Перемога 50:44, 50:44, 50:44 (3:0) 8 лютого 2013 Київ 8-а кваліфікаційна зустріч
Велика Британія «British Lionhearts» Велика Британія Самуель Максвелл Перемога 50:44, 50:44, 50:44 (3:0) 1 березня 2013 Лондон 10-а кваліфікаційна зустріч
Азербайджан «Azerbaijan Baku Fires» Росія Альберт Селімов Перемога 48:47, 48:47, 47:48 (2:1) 30 березня 2013 Баку 1/4 фіналу
Італія «D&G Italia Thunder» Італія Доменіко Валентіно Перемога 50:45, 50:45, 50:45 (3:0) 19 квітня 2013 Київ 1/2 фіналу
Казахстан «Astana Arlans» Казахстан Самат Башенов Перемога 49:45, 49:45, 50:44 (3:0) 10 травня 2013 Астана Фінал

Професійна кар'єра[ред. | ред. код]

Напівлегка вага[ред. | ред. код]

Після закінчення сезону перейшов у професіонали та підписав контракт з промоутерською компанією Top Rank Promotions[17]. Було багато варіантів на рахунок того, яке прізвисько має бути у Василя, серед яких Most Wanted (найбільш розшукуваний) та ще багато інших, але зрештою вирішили нічого не змінювати і залишили прізвисько Hi-tech, яке прижилось до Василя ще в любителях. Основною вимогою боксера при виборі промоутерської компанії було те, щоб перший бій відбувся відразу ж за титул чемпіона світу, проте цю вимогу не змогла б виконати ні одна промоутерська компанія, але саме Top Rank Promotion підтвердили те, що зможуть це виконати у другому професійному поєдинку Ломаченка.

Перший професійний поєдинок[ред. | ред. код]

Першим суперником Ломаченка повинен був стати пуерториканський боксер Джонатан Окендо (23-3), але під час підготовки Окендо пошкодив праву руку і відмовився від бою з Василем. Заміна була знайдена в особі мексиканця Хосе Раміреса (25-3).12 жовтня 2013 року в дебютному бою, який транслювався американським каналом HBO в форматі PPV шоу, Василь переміг Раміреса. Українець завдав суперникові першої дострокової поразки в кар'єрі і завоював титул інтерконтинентального чемпіона світу за версією WBO. На пресконференції після бою було оголошено, що в наступному поєдинку Ломаченко зустрінеться з чемпіоном світу за версією WBO в напівлегкій вазі Орландо Салідо.

Бій з Орландо Салідо[ред. | ред. код]

1 березня 2014 відбувся другий бій Ломаченка. Його суперником був ще один мексиканець Орландо Салідо[18], який здобув титул чемпіона світу за версією WBO, перемігши боксера з Пуерто-Рико Орландо Круса. Сам бій пройшов у не високому темпі. У першому раунді Ломаченко мав кращий вигляд, але далі ініціативу перехопив Салідо. Кілька раундів у середині бою були за українцем. В останніх раундах Ломаченко повністю став домінувати в ринзі, особливо в 12 раунді, коли він просто забивав чемпіона, але до нокдауну справа так і не дійшла. Проте суддівські оцінки були такими: 116—112, 115—113 на користь Салідо, і 115—113 на користь Василя. Мексиканець розділеним рішенням суддів переміг українця, позбавивши того можливості поставити рекорд у професійному боксі. У разі перемоги Ломаченко став би першим професійним боксером, який здобув титул чемпіона світу у другому своєму поєдинку[19]. При аналізі поєдинку було визначено, що Орландо завдав 39 ударів нижче пояса, однак рефері не звертав на це уваги[20]. На офіційній процедурі зважування Салідо перевищив ліміт ваги на 2,5 фунта (1,133 кг), тому пояс залишився вакантним[21]. За перевищення ваги Салідо виплатив 15 000 $ Ломаченко.[22]

Бій з Гарі Расселлом[ред. | ред. код]

Після того, як Салідо піднявся в більш високу вагову категорію, Ломаченко став одним з основних претендентів на вакантний титул чемпіона світу. Протистояти Василю повинен був перший номер рейтингу WBO у напівлегкій вазі американець Гарі Расселл-молодший, на рахунку якого було 24 перемоги без жодної поразки. Що примітно, Расселл, як і Ломаченко, визнавався найперспективнішим боксером року за версією журналу Ринг (2011). Расселл перебував у конкуруючої промоутерської компанії (Golden Boy Promotions), і були призначені торги за право проведення поєдинку. Тендер виграла компанія Golden Boy Promotions зі ставкою $ 1052500, в той час як Top Rank Promotions запропонувала $ 1,05 млн[23].

Поєдинок, як і очікувалося, пройшов на підвищених швидкостях з невеликою, але стійкою перевагою Василя. Будучи трохи швидшим, Расселл все ж програвав протистояння джебів і переважну частину швидкісних обмінів ударами. Ломаченко звично робив акцент на двоповерхових комбінаціях, постійно перевіряючи суперника в області печінки, і тривалий час залишався на периферії, воліючи працювати на коротких зближеннях. У 8-9 раундах Василь взяв паузу, віддавши ініціативу Гарі, який виглядав у ці хвилини краще за рахунок ефектної багатоударної роботи серіями. Втім, вже в 10-му раунді все знову стало на свої місця. Рахунок суддів — 114—114, 116—112, 116—112 на користь Ломаченко. Таким чином він підтвердив рекорд 39-и річної давності Сенсаки Муангсуріна, ставши другим боксером, який зумів завоювати титул чемпіона світу в третьому бою на професійному ринзі. Також побив своєрідний рекорд, ставши першим боксером в історії, який зумів стати чемпіоном світу, маючи до завоювання цього титулу всього один виграний поєдинок.

Бій з Чонлатарн Піріяпіньо[ред. | ред. код]

Чемпіон WBO у напівлегкій вазі Василь Ломаченко провів успішний перший захист свого титулу, здобувши перемогу над тайцем Чонлатарном Піріяпіньо в андеркарті поєдинку Менні Пак'яо — Кріс Алгієрі. В 4-му раунді Піріяпіньо побував в першому нокдауні в своїй профі кар'єрі після удару в щелепу. У 7-му раунді Ломаченко пошкодив ударну ліву руку, про що й заявив під час перерви в кутку. Другу половину зустрічі Василь відбоксував практично однією правою рукою. Попри травму, українець продовжив перегравати тайця практично в кожному бойовому епізоді, і після закінчення 12 раундів усі судді зафіксували перемогу Ломаченко з однаковим рахунком 120—107, не віддавши Піріяпіньо жодної трихвилинки.

Бій з Гамальєром Родріґесом[ред. | ред. код]

2 травня 2015 року Василь Ломаченко переміг пуерториканського боксера Гамальєра Родріґеса у 9 раунді технічним нокаутом, тим самим вдруге захистив титул чемпіона світу WBO. Бій відбувся в андеркарті поєдинку Флойдом Мейвезером vs Менні Пак'яо у Лас-Вегасі на MGM Grand Arena[24]. У 5 і 8 раундах Родрігес був оштрафований за удари нижче пояса. У сьомому раунді Родрігес ставав на коліно після пропущеного удару по корпусу. У дев'ятому раунді після пропущених ударів Родрігес знову став на коліно і піднявся лише на рахунок «десять», і рефері Роберт Берд просигналізував про зупинку бою. Час: 0:50. Рахунок суддів на момент зупинки бою: 80-69, 78-71 і 79-70. Згідно зі статистикою ударів CompuBox, за поєдинок Ломаченко зміг донести до мети 227 ударів з 586 викинутих (39 %), Родрігес — 55 з 285 викинутих (19 %)[25]. Після цього Всесвітня боксерська організація традиційно разом з оновленням рейтингів у різних вагових категоріях, назвала Ломаченка боксером місяця (травня)[26].

Бій з Ромуло Коасічею[ред. | ред. код]

Чемпіон WBO в напівлегкій вазі Василь Ломаченко успішно захистив титул, здобувши дострокову перемогу в 10-му раунді над Ромуло Коасічею в андеркарті поєдинку Тімоті Бредлі vs Брендон Ріос, трансляція проходила на HBO. Ломаченко домінував по ходу всього поєдинку, і в десятому раунді після серій пропущених ударів, більшість з яких було отримано по корпусу, Коасіча опустився на настил рингу і не піднявся до кінця відліку рефері. Час зупинки 2:35. Ця поразка стала першою достроковою в кар'єрі мексиканця.

Ломаченко в день бою показав на вагах 134 фунти (60,7 кг), Коасіча — 133 фунтів (60,3 кг).

Згідно з даними CompuBox, за неповні десять раундів Ломаченко зміг донести до цілі 334 удари з 717 викинутих (47 %), в той час як Коасіча — 75 з 607 викинутих (12 %).

За даними Атлетичної комісії штату Невада, за поєдинок Ломаченко заробив $ 750 тисяч, Коасіча — $ 35 тисяч.

Друга напівлегка вага[ред. | ред. код]

Бій з Романом Мартінесом[ред. | ред. код]

Василь Ломаченко нокаутував в п'ятому раунді Романа Мартінеса, відібрав у нього титул чемпіона WBO в другій напівлегкій вазі і увійшов в історію світового боксу як спортсмен, якому знадобилася найменша кількість боїв (7 боїв) для того, щоб стати чемпіоном світу в двох вагових категоріях. Українець побив світовий рекорд японця Наоя Іноуе, перевершивши його на один бій. Також Ломаченко підкорилося і інше досягнення: він став першим українцем, який завоював титул чемпіона світу відразу в двох категоріях.

Поєдинок проходив за переваги Ломаченка, і в п'ятому раунді йому вдалося потрясти Мартінеса лівим боковим, а потім нанести точну двійку — лівий аперкот і правий боковий, які відправили пуерториканця на настил рингу до кінця відліку рефері Денні Шівон. Час зупинки 1:09.

Згідно з неофіційним зважуванням НВО в день бою Мартінес показав на вагах відмітку в 144 фунтів (65,3 кг), тобто стільки ж, скільки і Орландо Салідо в бою проти Ломаченко в березні 2014-го. Варто відзначити, що Салідо перед боєм прийшов в роздягальню Ломаченко підтримати його і був присутній в рингсайді. Ломаченко в день бою показав 137 фунтів (62,1 кг). На офіційній процедурі зважування вага Мартінеса склала 129,8 фунтів (58,8 кг), Ломаченко — 129,6 фунтів (58,7 кг).

Згідно з даними Атлетичної комісії Нью-Йорка за цей поєдинок Ломаченко заробив $ 850 тисяч, Мартінес — $ 425 тисяч.

Американський телеканал ESPN визнав нокаут в бою Ломаченко — Мартінес «найкращим нокаутом року».[27]

Після поєдинку в інтерв'ю з Максом Келлерманом[en] Ломаченко заявив про намір провести реванш з Орландо Салідо.

Бій з Ніколасом Волтерсом[ред. | ред. код]

Після довгих і неодноразових невдалих переговорів, які продовжувалися з 2014 року, нарешті 28 вересня 2016 року віцепрезидент Top Rank Promotions Карл Моретті підтвердив, що Ломаченко буде захищати свій титул чемпіона WBO у другій напівлегкій вазі проти 30-річного непереможного ямайського боксера Ніколаса Волтерса(26-0-1, 21 КО) в The Cosmopolitan[en] в Лас-Вегасі 26 листопада на телеканалі HBO[28].

Василь отримав рекордний для себе гонорар в розмірі $ 1 000 000, в той час як Волтерс $ 300 000. Пізніше глава промоутерської компанії Top Rank Боб Арум заявив, що замість $ 300 000 Волтерс отримає за цей поєдинок суму в розмірі $ 550 000. Поєдинок пройшов під диктовку чемпіона, який задавав темп бою, диктував свої правила і з кожним раундом набираючи обертів явно перегравав свого опонента. Колосальна перевага Ломаченко стала помітною після 6-го раунду коли Волтерс просто нічого не міг протиставити більш швидкому, технічному і талановитому Василю. Після 7-го раунду Волтерс відмовився продовжувати бій. Була зарахована перемога технічним нокаутом. Василь Ломаченко успішно і впевнено провів свій перший захист титулу чемпіона світу у другій напівлегкій вазі.

Бій з Джейсоном Сосою[ред. | ред. код]

2 лютого 2017 Боб Арум провів перемовини з ESPN. Після невдалої спроби організувати бій з чемпіоном світу за версією WBA Super Хесреєлєм Корралесом він заявив, що наступний поєдинок Ломаченко проведе 8 квітня 2017 року в MGM National Harbor, Вашингтон в об'єднувальному бою у другій напівлегкій вазі проти чемпіона WBA (Regular) Джейсона Соси. Це мав бути другий захист Соси, але 16 лютого він звільнив титул. Напередодні бою на пресконференції президент Всесвітньої боксерської організації (WBO) Франсиско Варкарсел подарував чемпіону світу WBO у другій напівлегкій вазі Василю Ломаченку ексклюзивний перстень з діамантами з написом ''чемпіон''[29].

Перемогу в бою з Сосою Ломаченко здобув технічним нокаутом у дев'ятому раунді[30]. Цю перемогу Василь присвятив своєму загиблому другові Сергію Лащенку, який загинув цього дня за два роки до того.[31]

Бій з Мігелем Марріагою[ред. | ред. код]

Першопочатково бій мав відбутися з Орландо Салідо, але той спочатку відмовився, відхиливши гонорар у сумі 720 тис. доларів, а коли йому запропонували ті фінанси, яких він бажав, послався на інші проблеми і все одно відмовився від бою.

30 червня 2017 року компанія Top Rank оголосила про досягнення домовленості про третій захист чемпіонського пояса Ломаченка, який мав відбутися проти колумбійця Мігеля Марріаги. Бій відбувся у Лос-Анджелесі на арені Microsoft Theater, а транслював його канал ESPN. Ломаченко впевнено провів поєдинок, пославши суперника в нокдаун у третьому раунді, а потім у сьомому. Після сьомого раунду Марріага відмовився продовжувати поєдинок, то Ломаченко здобув перемогу технічним нокаутом.

Бій з Гільєрмо Рігондо[ред. | ред. код]

10 грудня 2017 року захистив чемпіонський пояс за версією WBO в бою з кубинцем Гільєрмо Рігондо достроково технічним нокаутом. Рігондо відмовився виходити на 7 раунд, мотивуючи таке рішення травмою руки[32]. Після цього бою Василь Ломаченко вийшов на перше місце в рейтингу найкращих боксерів світу незалежно від вагової категорії за версією ESPN[33].

Легка вага[ред. | ред. код]

Бій з Хорхе Лінаресом[ред. | ред. код]

Після перемоги у бою з Рігондо Ломаченко вирішив піднятися на ще одну вагову категорію. 13 березня 2018 року було офіційно підписано контракт на проведення бою з венесуельцем Хорхе Лінаресом.[34] Бій за титул чемпіона WBA у легкій ваговій категорії відбувся 12 травня, у Медісон-сквер-гарден. В Україні транслювався в ніч на 13 травня. Пряма трансляція бою проводилася на Інтері.[35] Букмекери прогнозували перемогу Ломаченку.[36]

Ломаченко переміг Лінареса і став новим чемпіоном світу WBA у легкій вазі. Перемогу нокаутом Ломаченко здобув у 10 раунді, у шостому він сам побував у нокдауні. Ломаченко також встановив новий рекорд — став чемпіоном у трьох вагових категоріях за 12 боїв.[37] Після перемоги спортсмену довелося відмовитися від титулу чемпіона за версією WBO у другій напівлегкій вазі.[38]

Бій з Хосе Педрасою[ред. | ред. код]

8 грудня 2018 року Ломаченко вперше у профікар'єрі провів об'єднавчий поєдинок за титули чемпіона світу за версіями WBA Super, WBO і The Ring в легкій вазі. Він одностайним рішенням суддів переміг пуерториканця Хосе Педрасу Гонсалеса.[39] Педраса достатньо уміло захищався, але Ломаченко зумів двічі у 11 раунді відправити Хосе у нокдаун.

Бій з Ентоні Кроллою[ред. | ред. код]

12 квітня 2019 року Ломаченко мав провести наступний об'єднавчий поєдинок з чемпіоном світу за версією IBF Річардом Коммі з Гани. Однак у лютому 2019 стало відомо, що Коммі не зможе вийти на цей поєдинок через те, що не до кінця відновився після травми правої руки[40]. Компанія Top Rank вирішила запланований поєдинок Ломаченка не переносити і знайшла заміну суперника в особі британського боксера Ентоні Кролли, який володів поясом WBA у 2015—2016 рр.., але втратив його в бою проти Хорхе Лінареса, якого, у свою чергу, побив Ломаченко. Бій відбувся 12 квітня 2019 року (за місцевим часом) в «Стейплс-центрі», Лос-Анджелес[41]. В кінці третього раунду після затяжної атаки Василя рефері почав відлік британцеві, але від добивання Василем того врятував гонг, який пролунав через 3 секунди після поновлення поєдинку. Але вже на першій же хвилині наступного раунду українець відправив Ентоні Кроллу у важкий нокаут після правого бокового у скроню[42].

Бій з Люком Кемпбеллом[ред. | ред. код]

У травні 2019 року Всесвітня боксерська рада (WBC) дозволила чинному чемпіону світу за версіями WBO\WBA у легкій вазі Ломаченкові провести бій за свій вакантний титул у легкій ваговій категорії проти офіційного претендента з Британії Люка Кемпбелла[43]. 31 серпня 2019 року Василь Ломаченко здобув перемогу в Лондоні у бою з Люком Кемпбеллом, завоював титул чемпіона світу за версією WBC і захистив титул чемпіона світу за версіями WBO, WBA та The Ring в легкій вазі.[44] По ходу бою Ломаченко був близьким до дострокової перемоги у 5 раунді, а у 11 раунді змусив Кемпбелла взяти коліно — рефері зафіксував нокдаун.

Бій з Теофімо Лопесом[ред. | ред. код]

Бій за звання абсолютного чемпіона в легкій вазі між чемпіоном IBF американцем Теофімо Лопесом і чемпіоном за версіями WBA (Super), WBO і володарем титулу WBC Franchise Василем Ломаченком відбувся 17 жовтня 2020 року без глядачів з обмеженою кількістю присутніх в залі конференц-центру MGM Grand Ballroom у Лас-Вегасі.

Ломаченко не зумів стати абсолютним чемпіоном в легкій вазі, зазнавши другої поразки в кар'єрі. Він занадто довго діяв інертно, включившись в справжній бій лише з сьомого раунду. Судді одностайним рішенням віддали перемогу Лопесу — 116—112, 119—109 і 117—111.[45][46]

Бій з Накатані Масайосі[ред. | ред. код]

У ніч проти 27 червня 2021 року відбувся поєдинок у легкій вазі з японським претендентом на титул чемпіона світу в легкій вазі Накатані Масайосі в готелі Virgin Hotels Las Vegas у Парадайзі, штат Невада, США.[47] Ломаченко переміг Накатані технічним нокаутом у 9 раунді. У п'ятому раунді японець перебував у нокдауні[48].

Бій з Річардом Коммі[ред. | ред. код]

11 грудня 2021 в Нью Йорку відбувся поєдинок між Ломаченко та колишнім чемпіоном IBF в легкій вазі, Річардом Коммі.

У сьомому раунді, Ломаченко відправив ганського боксера лівим хуком у нокдаун[46]. Сторона Коммі відмовилася зупиняти поєдинок, що продовжився всі 12 раундів. По закінченню бою судді оцінили його 119—108, 119—108, 117—110, усі на користь Ломаченко.

При оголошенні результатів Ломаченко демонстративно загорнувся в прапор Білгород-Дністровського. Після бою Ломаченка усунули від професійного боксу на невизначений термін, зазвичай це роблять для збереження здоров'я спортсмена[49].

Таблиця боїв[ред. | ред. код]

17 Перемог (11 нокаутом, 6 за рішенням суддів), 2 Поразки (0 нокаутом, 2 за рішенням суддів)
Результат Рекорд Суперник П-П-Н[50] Останні 6 боїв[51] Спосіб Раунд, час Дата Місце проведення Примітки
Поразка 17-3 США Девін Хейні 29-0                               UD 12 (12) 20 травня 2023 США MGM Grand Garden Arena, Лас-Вегас, Невада Бій за титули чемпіона світу за версіями WBC (6-й захист Хейні), WBA (Super), IBF, WBO та The Ring у легкій вазі (2-й захист Хейні)
Перемога 17-2 США Джемейн Ортіс 16-0-1                               UD 12 (12) 29 жовтня 2022 США Hulu Theater, Нью-Йорк
Перемога 16-2 Гана Річард Коммі 30-3                               UD 12 (12) 11 грудня 2021 США Madison Square Garden, Нью-Йорк
Перемога 15-2 Японія Масайосі Накатані 19-1                               TKO 9 (12), 1:48 26 червня 2021 США Virgin Hotels Las Vegas, Парадайз, Невада
Поразка 14-2 США Теофімо Лопес 15-0                               UD 12 (12) 17 жовтня 2020 США The Bubble, MGM Grand Garden Arena, Лас-Вегас Захист титулів чемпіона світу за версіями WBA (Super) (4-й захист), WBO (3-й захист), WBC Franchise (1-й захист) і The Ring (4-й захист) в легкій вазі
Бій за титул чемпіона світу IBF в легкій вазі (1-й захист Лопеса)
Перемога 14-1 Велика Британія Люк Кемпбелл 22-3-0                               UD 12 (12) 31 серпня 2019[52] Велика Британія О2 Арена, Лондон Захистив титули чемпіона світу за версіями WBA (Super) (3-й захист), WBO (2-й захист) і The Ring (3-й захист) в легкій вазі
Виграв вакантний титул чемпіона WBC в легкій вазі
Перемога 13-1 Велика Британія Ентоні Кролла 34-6-3                               KO 4 (12), 0:58 12 квітня 2019 США Стейплс-центр, Лос-Анджелес, Каліфорнія Захистив титули чемпіона світу за версіями WBA (Super) (2-й захист), WBO (1-й захист) і The Ring (2-й захист) в легкій вазі
Перемога 12-1 Пуерто-Рико Хосе Педраса 25-1-0                               UD 12 (12) 8 грудня 2018 США Hulu Theater, Нью-Йорк Захистив титули чемпіона WBA (Super) та The Ring в легкій вазі (1-й захист)
Виграв титул чемпіона WBO в легкій вазі (1-й захист Педраси)
Перемога 11-1 Венесуела Хорхе Лінарес 44-3-0                               KO 10 (12), 2:08 12 травня 2018 США Madison Square Garden, Нью-Йорк Виграв титули чемпіона світу за версією WBA (Super) та The Ring в легкій вазі (4-й захист Лінареса)
Перемога 10-1 Куба Гільєрмо Рігондо 17-0-0                               RTD 6 (12), 3:00 9 грудня 2017 США Madison Square Garden, Нью-Йорк Захистив титул чемпіона світу за версією WBO в другій напівлегкій вазі (4-й захист)
Перемога 9-1 Колумбія Мігель Марріага 25-3-0                               RTD 7 (12), 3:00 5 серпня 2017 США Microsoft Theater[en], Лос-Анджелес, Каліфорнія Захистив титул чемпіона світу за версією WBO в другій напівлегкій вазі (3-й захист)
Перемога 8-1 США Джейсон Соса 20-1-4                               RTD 9 (12), 3:00 8 квітня 2017 США MGM National Harbor, Оксон Хілл, Меріленд Захистив титул чемпіона світу за версією WBO в другій напівлегкій вазі (2-й захист)
Перемога 7-1 Ямайка Ніколас Волтерс 26-0-1                               RTD 7 (12), 3:00 26 листопада 2016 США The Cosmopolitan, Лас-Вегас, Невада Захистив титул чемпіона світу за версією WBO в другій напівлегкій вазі (1-й захист)
Перемога 6-1 Пуерто-Рико Роман Мартінес 29-2-3                               KO 5 (12), 1:09 11 червня 2016 США Madison Square Garden, Нью-Йорк Виграв титул чемпіона світу за версією WBO в другій напівлегкій вазі (2-й захист Мартінеса)
Перемога 5-1 Мексика Ромуло Коасіча 25-4-0                               KO 10 (12), 2:35 7 листопада 2015 США Thomas & Mack Center, Лас-Вегас, Невада Захистив титул чемпіона світу за версією WBO в напівлегкій вазі (3-й захист)
Перемога 4-1 Пуерто-Рико Гамальєр Родріґес 25-2-3                               KO 9 (12), 0:50 2 травня 2015 США MGM Grand Garden Arena, Лас-Вегас, Невада Захистив титул чемпіона світу за версією WBO в напівлегкій вазі (2-й захист)
Перемога 3-1 Таїланд Чонлатарн Піріяпіньйо 52-1-0                               UD 12 (12) 22 листопада 2014 КНР Cotai Arena, Venetian Resort, Макао Захистив титул чемпіона світу за версією WBO в напівлегкій вазі (1-й захист)
Перемога 2-1 США Гарі Расселл-молодший 23-0-0                               MD 12 (12) 21 червня 2014 США StubHub Center, Карсон, Каліфорнія Виграв вакантний титул чемпіона світу за версією WBO в напівлегкій вазі
Поразка 1-1 Мексика Орландо Салідо 40-12-2                               SD 12 (12) 1 березня 2014 США Alamodome, Сан-Антоніо Бій за вакантний титул WBO в напівлегкій вазі
Перемога 1-0 Мексика Хосе Рамірес 25-3-0                               KO 4 (10), 2:55 10 грудня 2013 США Thomas & Mack Center, Лас-Вегас Виграв титул чемпіона за версією WBO International в напівлегкій вазі

Графічне представлення[ред. | ред. код]

Професійні титули в боксі[ред. | ред. код]

Спортивні позиції
Регіональні титули
Попередник:
Хосе Рамірес
WBO International в напівлегкій вазі
12 жовтня 2013 - лютий 2014
Наступник:
Вакантний
Марвін Сонсона[en]
Міжнародні титули
Попередник:
Вакантний
Орландо Салідо
WBO в напівлегкій вазі
21 червня 2014 - 21 липня 2016
Наступник:
Вакантний
Оскар Вальдес
Попередник:
Роман Мартінес
WBO в другій напівлегкій вазі
11 червня 2016 - 23 травня 2018
Наступник:
Вакантний
Масаюкі Іто
Попередник:
Хорхе Лінарес
WBA (Super) в легкій вазі
12 травня 2018 - 17 жовтня 2020
Наступник:
Теофімо Лопес
Попередник:
Хорхе Лінарес
The Ring в легкій вазі
12 травня 2018 - 17 жовтня 2020
Наступник:
Теофімо Лопес
Попередник:
Хосе Педраса
WBO в легкій вазі
8 грудня 2018 - 17 жовтня 2020
Наступник:
Теофімо Лопес
Попередник:
Вакантний
Майкі Гарсія
WBC в легкій вазі
31 серпня 2019 - 23 жовтня 2019
Отримав статус чемпіона франшизи
Наступник:
Девін Хейні
Нагороди
Попередник:
Кіт Турман
Проспект року
2013
Наступник:
Ентоні Джошуа
Попередник:
Карл Фремптон
Боксер року за версією журналу «Ринг»
2017
Наступник:
Олександр Усик
Попередник:
Карл Фремптон
Боксер року за версією BWAA
2017
Наступник:
Олександр Усик

Спортивні досягнення[ред. | ред. код]

Професіональні[ред. | ред. код]

  • 2018—2020 Чемпіон світу за версією WBA (Super) в легкій вазі (до 61,2 кг)
  • 2018—2020 Чемпіон світу за версією WBO в легкій вазі (до 61,2 кг)
  • 2019—2020 Чемпіон світу за версією WBC в легкій вазі (до 61,2 кг)
  • 2018—2020 Чемпіон світу за версією The Ring в легкій вазі (до 61,2 кг)
  • 2016—2020 Чемпіон світу за версією WBO в другій напівлегкій вазі (до 59,0 кг)
  • 2014—2020 Чемпіон світу за версією WBO в напівлегкій вазі (до 57,2 кг)

Професіональні регіональні[ред. | ред. код]

  • 2013—2014 Інтернаціональний чемпіон за версією WBO в напівлегкій вазі (до 57,2 кг)

Напівпрофесіональні[ред. | ред. код]

Міжнародні аматорські[ред. | ред. код]

Регіональні аматорські[ред. | ред. код]

  • 2011 — Переможець чемпіонату України (до 60 кг)
  • 2010 — Переможець чемпіонату України (до 60 кг)
  • 2009 — Переможець чемпіонату України (до 57 кг)
  • 2008 — Переможець чемпіонату України (до 57 кг)
  • 2007 — Переможець чемпіонату України (до 57 кг)
  • 2005 — Переможець чемпіонату України (до 53 кг)
  • 2004 — Переможець чемпіонату України серед кадетів (до 16 років) (до 46 кг)

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

Державні нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» I ст. (15 серпня 2012) — за досягнення високих спортивних результатів на XXX літніх Олімпійських іграх у Лондоні, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[53]
  • Орден «За заслуги» II ст. (12 жовтня 2011) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняного спорту, досягнення високих результатів, зміцнення міжнародного авторитету України[54][55]
  • Орден «За заслуги» III ст. (4 вересня 2008) — за досягнення високих спортивних результатів на XXIX літніх Олімпійських іграх в Пекіні (Китайська Народна Республіка), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[56].

Міжнародні нагороди[ред. | ред. код]

10 квітня 2019 року Всесвітня боксерська організація (WBO) вручила чемпіонові світу в легкій вазі за версіями WBA і WBO українцеві Василю Ломаченку пояс суперчемпіона[57].

5 грудня 2019 року Василь Ломаченко отримав нагороду найкращому боксеру 2019 року за версією Всесвітньої боксерської організації у Токіо.[58]

Звання[ред. | ред. код]

  • «Найкращий боксер планети-2016» за версією сайту Boxing News 24[59][60] та порталу World Boxing News[61][62].
  • Найкращий боксер 2016 року за версією CBS Sports[63].
  • Найкращий боксер 2016 року за версією HBO Sports[64][65].
  • Найкращий боксер 2016 року за версією американського боксерського порталу Fightnews.com[66].
  • «Найперспективніший боксер» 2013 за версією журналу «Ринг».
  • «Найкращий спортсмен року» (2012)[67]
  • «Найкращий спортсмен року» (2009)[68]
  • «Найкращий спортсмен року» (2008)[69]

Інше[ред. | ред. код]

  • Василь Ломаченко — перший український спортсмен, якому вдалося набрати більше ніж 1,5 млн читачів в соціальній мережі Instagram. Станом на 12 червня 2019 року за офіційною сторінкою чемпіона світу стежило більше 1,5 млн користувачів мережі.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений. Дружина Олена, майстер спорту міжнародного класу з акробатики.

Має сина Анатолія і доньку Вікторію.

Батько — Анатолій Миколайович Ломаченко, кандидат у майстри спорту з боксу, тренер.

Мати — Тетяна Ломаченко (у дівоцтві — Отінко), тренерка з акробатики. Тренувала сестру і дружину Василя.

Сестра Анастасія — майстер спорту міжнародного класу з акробатики.

Кум — Олександр Усик, чемпіон світу з боксу.

Василь Ломаченко здобув вищу освіту в Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені Ушинського.

Хобі — авто, хокей із шайбою[70], рибалка, полювання. Активний член Російської православної церкви.[71][72]. Живе в Іспанії де купив будинок і намагається отримати статус резидента.

Скандали[ред. | ред. код]

Проросійська позиція, українофобія[ред. | ред. код]

У вересні 2019 року повідомив, що вважає, що російсько-української війни з 2014 року не існує, є лише «дільба нагорі» (рос. «делёжка наверху»).[73][74][75]

9 січня 2020 року Ломаченко потрапив у скандал через розміщення у власному профілі Instagram відео, де у кадрі були російські військові. У мережі боксера почали лаяти й дорікати за те, що він таким чином підтримує анексію Криму і підтримує ворогів.[76]

У травні 2020 року, в російському пропагандистському фільмі рос. «Здравствуй, брат, Христос Воскресе!»[77] про Російську православну церкву, Ломаченко заявив, маючи на увазі українців та росіян:

По суті, ми є одним народом. Я з дитинства, коли ріс, для мене, ну, не було поняття «Росія», «Україна», е... «Білорусія». Для мене не було там поняття, що це якась... що це інші люди, інша країна, це кордон якийсь. В мене не було такого ніколи. Я весь час думав, що ми — єдиний народ, ми православні християни всі, і ми живемо всі на одній землі. А сьогодні, ну, нас намагаються... нам намагаються підмінити і... е... всі принципи підмінити нам, і віру.[78]
Оригінальний текст (рос.)
По сути, мы являемся одним народом. Я с детства, когда рос, для меня, ну, не было понятия «Россия», «Украина», э... «Белоруссия». Для меня не было там понятия, что это какая-то... что это другие люди, другая страна, это граница какая-то. У меня такого не было никогда. Я всё время думал, что мы — единый народ, мы православные христиане все, и мы живём все на одной земле. А сегодня, ну, нас пытаются... нам пытаются подменить и... э... все принципы пытаются подменить нам, и веру.

Разом з Олександром Усиком Василь Ломаченко потрапили у «Чистилище» сайту «Миротворець»[77] з однаковим формулюванням

Заперечення російської агресії. Участь в антиукраїнських пропагандистських заходах Росії (країна-агресор). Маніпуляція суспільно значущою інформацією. Противник незалежності українського православ'я від підконтрольної Росії (країна-агресор) РПЦ.[79][80]
Оригінальний текст (рос.)
Отрицание российской агрессии. Участие в антиукраинских пропагандистских мероприятиях России (страна-агрессор). Манипуляция общественно значимой информацией. Противник независимости украинского православия от подконтрольной России (страна-агрессор) РПЦ.

Після цього Генеральний секретар Федерації боксу Росії Умар Кремльов[ru] заявив про готовність допомогти Олександру Усику та Василю Ломаченку в отриманні російського громадянства[81][82][83].

12 грудня 2021 року після перемоги над Річардом Коммі Ломаченко з'явився в рингу з прапором Білгород-Дністровського замість прапора України. Українці обурилися тим, що боксер не став святкувати перемогу з прапором України.[84]

24 лютого 2022 року після нападу Росії на Україну виставив в соціальній мережі Instagram допис[85], в якому, виправдовуючись любов'ю до Бога, закликав до відновлення дружніх відносин з країною-терористом.

В січні 2023 року Ломаченка внесли до реєстра зрадників України, створеного громадською організацією «Чесно», через публікацію в Instagram проповіді архієрея УПЦ Московського патріархату, в якій розповідалось, що «українська держава розпочала війну проти Бога»[86].

5 березня 2023 року обійнявся з другом диктатора Рамзана Кадирова Ісламом Махачевим.[87]

27 березня 2023 року порівняв владу України з нацистами.[88]

29 вересня 2023 року висловив упевненість у тому, що "вигнання УПЦ з Києво-Печерської лаври, масові захоплення її храмів" очищає церкву від "домішок" ПЦУ.[89]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Vasyl Lomachenko. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 14 лютого 2021. 
  2. Український боксер Василь Ломаченко відмовився від титулу чемпіона WBO. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018. 
  3. боксер Ломаченко переміг пуерториканця Педрасу і здобув пояс чемпіона WBO. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018. 
  4. Инстаграм заблокировал страницу Василия Ломаченко с 2 млн подписчиков | Новости Одессы. culturemeter.od.ua (ru-RU). Процитовано 28 січня 2023. 
  5. Ломаченко — найтехнічніший боксер Олімпіади. Архів оригіналу за 30 серпня 2009. Процитовано 29 серпня 2008. 
  6. Василий Ломаченко заплакал прямо на ринге после присуждения победы Селимову. Allboxing.ru. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 8 лютого 2013. 
  7. Пекин-2008: Василий Ломаченко награждён Кубком Вэла Баркера. Allboxing.ru. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 8 лютого 2013. 
  8. Ломаченко сенсационно проиграл на чемпионате мира по боксу. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 25 липня 2014. 
  9. Инцидент исчерпан. Василию Ломаченку вернули перемогу. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 25 липня 2014. 
  10. ЧС-2011. Василь Ломаченко везе золото з Баку. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 25 липня 2014. 
  11. Ломаченко розгромив першого суперника на Олімпіаді-2012. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 25 липня 2014. 
  12. Олімпіада. Василь Ломаченко впевнено стартував в боксерському турнірі. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 25 липня 2014. 
  13. Боксер Ломаченко пробився до півфіналу Олімпіади. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 25 липня 2014. 
  14. Олімпіада. Ломаченко — у фіналі. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 25 липня 2014. 
  15. Василь Ломаченко приносить Україні ще одне «золото» в боксі на лондонській Олімпіаді. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 25 липня 2014. 
  16. «УКРАЇНСЬКІ ОТАМАНИ» ПРОГРАЛИ КАЗАХАМ У «БРУДНОМУ» ФІНАЛІ. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 23 липня 2014. 
  17. Ломаченко официально подписал контракт и будет биться в октябре. Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 26 липня 2013. 
  18. Ломаченко встретился со своим будущим соперником. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  19. Український боксер Василь Ломаченко не зумів стати чемпіоном світу серед професіоналів / Укрінформ, 02.03.2014[недоступне посилання з червня 2019]
  20. Ломаченко: я тільки на 40 % реалізував план на бій із Салідо. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 8 червня 2014. 
  21. Мексиканський боксер втратив чемпіонський пояс за день до бою з Ломаченком. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 23 липня 2014. 
  22. Орландо Салидо не согнал вес и заплатил Ломаченко. KOMBAT - NEWS (ru-RU). Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019. 
  23. Компанія Ломаченко програла торги за титульний бій з Расселлом. FightNews.RU. Архів оригіналу за 24 червня 2014. Процитовано 23 квітня 2014. 
  24. Ломаченко нокаутував пуерториканця в 9 раунді [Архівовано 22 травня 2015 у Wayback Machine.] LB.ua. 3 травня 2015.
  25. Ломаченко зупинив Родрігеса. Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 12 червня 2016. 
  26. Ломаченко визнаний боксером місяця за версією WBO [Архівовано 22 травня 2015 у Wayback Machine.] Champion.com.ua. 20 травня 2015.
  27. Нокаут в поединке Ломаченко – Мартинес признан лучшим в 2016 году. СПОРТ.UA (рос.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  28. Dan Rafael (28 вересня 2016). Nicholas Walters signs contract to fight Vasyl Lomachenko on Nov. 26. espn.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 30 вересня 2016. Процитовано 9 грудня 2018. 
  29. iSport.ua (6 квітня 2017). Ломаченко в подарок от WBO получил бриллиантовый перстень. iSport.ua. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019. 
  30. Ломаченко защитил пояс чемпиона, избив соперника в США. Обозреватель. 9 квітня 2017. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 9 квітня 2017. 
  31. Ломаченко присвятив перемогу загиблому другові-бійцеві // [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.]УНІАН. 09.04.2017
  32. Ломаченко переміг Рігондо у Нью-Йорку (ЯК ЦЕ БУЛО). Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018. 
  33. Ломаченко визнаний найкращим боксером світу за версією ESPN. Дзеркало тижня. Україна. 14.12.2017. 
  34. Ломаченко - Лінарес: стали відомі подробиці чемпіонського бою. Спорт (укр.). Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 14 березня 2018. 
  35. Ломаченко – Лінарес: де дивитися боксерський поєдинок чемпіонів - 24 Канал. 24 Канал. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 8 травня 2018. 
  36. Бій Ломаченко – Лінарес: прогнози букмекерів - 24 Канал. 24 Канал. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 8 травня 2018. 
  37. Відео бою Ломаченко – Лінарес - 24 Канал. 24 Канал. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 13 травня 2018. 
  38. Ломаченко переміг Лінареса і став чемпіоном WBA у легкій вазі - 24 Канал. 24 Канал. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 13 травня 2018. 
  39. Ломаченко — Педраса: увесь бій на відео [Архівовано 10 грудня 2018 у Wayback Machine.], obozrevatel.com, 9 грудня 2018
  40. Ломаченко остался без объединительного боя. vRINGe.com. 09.02.2019. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 04.04.2019. 
  41. На Василя Ломаченка чекає боксер на прізвисько «Мільйон доларів» з власним залом. Сьогодні. 21.02.2019. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 04.04.2019. 
  42. Василь Ломаченко переміг Ентоні Кроллу. Укрінформ. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 13 квітня 2019. 
  43. Антон «Prorock» Горюнов (7 травня 2019). Ломаченко поборется за новый титул, назван соперник: официально. vringe.com (рос.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019. 
  44. Ломаченко победил в ярком бою с нокдауном, завоевав третий чемпионский титул. Спорт (рос.). Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 2 жовтня 2019. 
  45. Ломаченко програв Лопесу. Текстова трансляція. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020. 
  46. а б iSport.ua (18 жовтня 2020). Ломаченко – Лопес: что произошло и что Василию делать дальше. iSport.ua (рос.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020. 
  47. Vasiliy Lomachenko to return to the ring against Masayoshi Nakatani on June 26 | DAZN News Laos. DAZN (англ.). Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 20 червня 2021. 
  48. Ломаченко достроково переміг Накатані. Укрінформ (українською). Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021. 
  49. Ломаченка відсторонили від боксу на невизначений термін. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021. 
  50. Перемог-Поразок-Нічиїх
  51. Зліва-направо від найдавнішого, згідно з Vasyl Lomachenko [Архівовано 14 грудня 2014 у Wayback Machine.], BoxRec.
  52. Бокс: Ломаченко переміг Кемпбелла (укр.) [Архівовано 1 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  53. Указ Президента України від 15 серпня 2012 року № 474/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
  54. Указ Президента України № 978/2011 від 12 жовтня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 15 жовтня 2011. 
  55. Президент нагородив переможців та призерів Чемпіонату світу-2011 з боксу // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 12.10.2011
  56. Указ Президента України № 804/2008 від 4 вересня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України спортсменів, тренерів та фахівців національної збірної команди України на XXIX літніх Олімпійських іграх»
  57. Українцеві Ломаченку вручили пояс суперчемпіона за версією WBO. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 11 квітня 2019. 
  58. Ломаченка визнали найкращим боксером року за версією WBO. ТСН.ua (укр.). 5 грудня 2019. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019. 
  59. Vasyl Lomachenko deserves Fighter of the Year. boxingnews24.com. 25 грудня 2016. Архів оригіналу за 11 липня 2018. 
  60. Українця Ломаченка назвали найкращим боксером планети-2016. ukranews.com. Українські новини. 26 грудня 2016. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. 
  61. Pictured: Vasyl Lomachenko receives WBN Fighter of the Year 2016 Award from Bob Arum. worldboxingnews.net. 20 лютого 2017. Архів оригіналу за 11 липня 2018. 
  62. Українського чемпіона визнали найкращим боксером року. ukranews.com. Українські новини. 21 лютого 2017. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. 
  63. cbssports.com® Best of boxing 2016: Vasyl Lomachenko takes home Fighter of the Year award. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 9 грудня 2018. 
  64. hbo.com® Dec. 28, 2016: Overtime with Jim Lampley. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 9 грудня 2018. 
  65. Lomanchenko Named Fighter of the Year by HBO's ‘The Fight Game’
  66. Fightnews.com® Fighter of the Year: Vasyl Lomachenko. Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 28 грудня 2016. 
  67. Яна Шемякіна та Василь Ломаченко — найкращі спортсмени України [Архівовано 14 грудня 2014 у Wayback Machine.], Національний Олімпійський комітет України
  68. Україна дізналася імена Героїв спортивного 2009-го року [Архівовано 14 грудня 2014 у Wayback Machine.], Національний Олімпійський комітет України
  69. Україна визначила Героїв спортивного 2008 року [Архівовано 18 квітня 2013 у Wayback Machine.], Національний Олімпійський комітет України
  70. Василь Ломаченко готується до хокейного сезону (укр.) [Архівовано 1 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  71. Ломаченко присвятив "хвалебну оду" митрополиту УПЦ МП Онуфрію – Усик вподобав пост в Instagram. ТСН.ua (укр.). 6 квітня 2023. Процитовано 30 вересня 2023. 
  72. "Митрополит Онуфрій – дуже світла людина": Василь Ломаченко знову пробив дно підтримкою УПЦ МП. 24 Канал (укр.). 29 вересня 2023. Процитовано 30 вересня 2023. 
  73. Василий Ломаченко о друзьях из России и сравнениях с Кличко на YouTube (рос.)
  74. Ломаченко назвав війну між Україною та Росією “дерибаном у верхах”. Новинарня. 03 вересня 2019. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 07 травня 2020. 
  75. "Нагорі йде дільба": Ломаченко висловився про взаємини України з Росією. УНІАН. 03 вересня 2019. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 07 травня 2020. 
  76. Бог у нас один: Ломаченко вперше відреагував на скандал зі спецназом РФ (відео). РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020. 
  77. а б ЛОМАЧЕНКО ТА УСИК ДОЛАЮТЬ НОВІ ВЕРШИНИ У ЧИСТИЛИЩІ [Архівовано 10 травня 2020 у Wayback Machine.], 7 травня 2020 року
  78. Премьера! фильм - Здравствуй, брат, Христос Воскресе! на YouTube (рос.)
  79. Ломаченко Василь Анатолійович [Архівовано 8 травня 2020 у Wayback Machine.], «Чистилище» сайту «Миротворець»
  80. Усик Олександр Олександрович [Архівовано 8 травня 2020 у Wayback Machine.], «Чистилище» сайту «Миротворець»
  81. Умар Кремлев: «Готовы предоставить Усику и Ломаченко российское гражданство» [Архівовано 10 травня 2020 у Wayback Machine.], 7 травня 2020 року
  82. Умар Кремлев: «Мы готовы предоставить Усику и Ломаченко российское гражданство» [Архівовано 11 травня 2020 у Wayback Machine.], 7 травня 2020 року
  83. Кремлєв: Мы готовы помочь Усику и Ломаченко с российским гражданством, 8 травня 2020 року
  84. "Немає слів, ганьба": Ломаченко потрапив у скандал після бою з Коммі через прапор (фото). sport.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 26 грудня 2021. 
  85. [1]
  86. Василя Ломаченка внесли до реєстру зрадників України. Телеграф (укр.). 3 січня 2023. Процитовано 3 січня 2023. 
  87. Боксер Ломаченко втрапив у черговий скандал: обіймався з другом Кадирова. Главком | Glavcom (укр.). 5 березня 2023. Процитовано 3 квітня 2023. 
  88. Боксер Ломаченко порівняв владу з нацистами: Так само руйнує Церкву - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 3 квітня 2023. 
  89. Чеканов, Олександр (29 вересня 2023). Ломаченко назвав ПЦУ домішкою, від якої очищується УПЦ МП. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 30 вересня 2023. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Соцмережі[ред. | ред. код]

Літні Олімпійські ігри
Попередник:
Бахтіяр Артаєв
Володар
Кубка Вела Баркера

2008
Наступник:
Серік Сапієв