Ломбок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карта острова

Ломбок (Lombok) – острів з групи Малих Зондських островів, входить до складу індонезійскої провінції Західна Нуса Тенггара. Розташований за 35 кілометрів на схід від Балі. Острів омивається Індійським океаном з півдня і морем Балі, що відносять до Тихого океану, з півночі. Столицею острова є розташоване на західному узбережжі місто Матарам (Mataram) з населенням 402 тисячі станом на 2008 рік. Свою назву Ломбок отримав через форму острова, яка нагадує місцевий гострий перець - lombok.

Географія[ред.ред. код]

Острів майже овальної форми розмірами 70 на 80 кілометрів, його площа 4 725 км² (за іншими данними 4 729 км²). На півночі острова знаходиться гори серед яких третій за розмірами вулкан Індонезії – Рінджані (Rinjani) висотою 3 726 метрів. Це діючий вулкан і останнє виверження сталося в червні-липні 1994 року. В жерлі вулкана розташоване озеро яке вважається священним. Гора та озеро входять до складу створеного в 1997 році національного парку. Середню частину острова займають рівнини з пагорбами, а на півдні та південному-заході розташоване вапнякове плато з висотами до 716 метрів.

Від острова Балі, що Ломбок відділяє Ломбокська протока дно якої утворене глибоким жолобом, тому сусідні острови належать до зоогеографічних зон – Азійської та Австраланезійської відповідно. На схід від Ломбоку за протокою Алас розташований острів Сумбава.

Клімат субекваторіальний мусонний. Щодо вологого сезону то за різними даними він триває влітку з жовтня по квітень (з листопада по травень, з жовтня по березень). Середньорічні температури від 26 °С до 28 °С.

В основному острів вкритий саванами та рідколіссям в значній мірі перетвореними на сільськогосподарські угіддя. Густі ліси збереглися лише в північних горах.

На острові є родовища свинцевих та цинкових руд.

Населення[ред.ред. код]

За переписом 2010 року на острові живуть 3 166 685 людей. 85% жителів острова складають сасаки. Цей народ споріднений з балійцями, але відрізняється від них вірою, мовою, культурою і навіть частково зовнішнім виглядом. Як і в більшій частині Індонезії головною релігією на острові є іслам який сповідує біля 90% жителів. Щоправда місцевий іслам не дуже жорсткий, так званий «іслам векту телу» себто буквально «триразовий іслам». Така назва дана через те, що місцеві мусульмани моляться 3, а не 5 разів на день.

Сасакські діти

Через тривалий посушливий сезон на Ломбоці вирощують менше рису ніж звичайно в Індонезії, а його роль основної їжі в місцевій кулінарії займають кукурудза та саго.

Туризм[ред.ред. код]

З жовтня 2011 року на острові працює міжнародне літовище тож на можна потрапити навпрошки, а не транзитом через сусідні острови. В разі потреби дорога з чи на Балі займе пів години перельоту чи біля 3 годин на паромі.

В цілому за кліматом Ломбок нагадує сусіднє Балі, але дещо сухіший – навіть у вологий сезон дощі рідко коли йдуть довше години. В порівнянні з Балі тут значно менше туристів. На Ломбоці немає такої архітектури як на Балі але зате він затишніший і має прекрасні краєвиди. Часом кажуть що загальна атмосфера на Ломбоці схожа на ту, що була на Балі до того як те стало туристичною Меккою.

Біля північно-західного узбережжя Ломбоку розташовані три крихітних острівця Гілі (Джілі) які є туристичною принадою та чудовим місцем для підводного плавання.

Хоча Ломбок населений переважно мусульманами але на острові вільно продаються алкогольні напої.

Джерела[ред.ред. код]