Лопата

Лопата окопна, австрійська періоду І Світової війни, експонат музею історії Трускавця

Лопата - пристрій для ручного копання ґрунту або роботи з сипучими матеріалами. Складається з держака (звичайно дерев'яного, інколи - з інших матеріалів) та металевого леза.

За призначенням лопати можуть бути:

• Штикові - використовуються переважно для копання, мають пряме лезо, часто загострене;
• Совкові - використовуються переважно для підбирання сипучих матеріалів з ґрунту, мають вигнуте під кутом близько 60° лезо;
• Комбіновані - з загостреним лезом, вигнутим під кутом 45-60°;
• Складні та з регульованим нахилом леза - переважно використовуються віськовими в якості індивідуального саперного інвентаря.

Окрім того, лопати з широким неметалевим лезом, розташованим під кутом до держаку або вертикально, використовуються для згортання снігу, листя та інших легких сипучих матеріалів.