Лопата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лопата окопна, австрійська періоду І Світової війни, експонат музею історії Трускавця

Лопата (заступ, шуфля, нім. Schaufel, англ. Shovel) - пристрій для ручного копання ґрунту або роботи з сипучими матеріалами. Складається з держака (звичайно дерев'яного, інколи - з інших матеріалів) та металевого леза.

За призначенням лопати можуть бути:

  • Штикові - використовуються переважно для копання, мають пряме лезо, часто загострене (саме їх називають переважно "заступ");
  • Совкові - використовуються переважно для підбирання сипучих матеріалів з ґрунту, мають вигнуте під кутом близько 60° лезо;
  • Комбіновані - з загостреним лезом, вигнутим під кутом 45-60°;
  • Складні та з регульованим нахилом леза - переважно використовуються віськовими в якості індивідуального саперного інвентаря.

Окрім того, лопати з широким неметалевим лезом, розташованим під кутом до держаку або вертикально, використовуються для згортання снігу, листя та інших легких сипучих матеріалів.

Література та джерела[ред.ред. код]

  • Великий тлумачний словник сучасної української мови (з. Дод., допов. на CD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. — 1736 с.: іл. - ISBN 966-569-013-2


Інструменти Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.