Лопатепері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лопатепері
Латимерія коморська (Latimeria chalumnae)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Лопатепері (Sarcopterygii)
Клади
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Sarcopterygii
ITIS logo.jpg ITIS: 161048
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 8287
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Sarcopterygii

Лопатепері (Sarcopterygii) — клас хребетних надкласу хоанових (Choanata).

Назва "Лопатепері" походить від наукової (лат. латинської) назви цієї групи хребетних (Sarcopterygii), що складена зі слів грец. sarx — «м'ясо», «плоть» та pteryx — «плавець».

Філогенія[ред.ред. код]

Відмінності плану будови та форми тіла лопатеперих (Sarcopterygia) і променеперих (Actinopterygia). План будови променеперих став основою плану будови тетрапод: широке тіло, парні легені, з’єднані з кишковою трубкою, парні кінцівки з членистим внутрішнім скелетом. Актиноптеригії — похідна від ранніх пузирних група, план будови якої розвивався на основі тих самих ознак, що і план будови лопатеперих.


Лопатеперих традиційно розглядали як підклас класу Кісткові риби (Osteichthyes), що складається з целекантових (Coelacanthimorpha) та дводишних (Dipnoi). В таксономії (і відповідно, в номенклатурі) групу лопатеперих протиставляли іншим "кістковим рибам" — променеперим (Actinopterygii).

Сучасні уявлення про філогенетичні взаємини хоанових (Choanata) і місце лопатеперих (Sarcopterygia) на схемі ймовірних родинних стосунків сучасних груп. Ліворуч від схеми вказано назви традиційних великих класів, прийняті у давніх керівництвах із зоології та сучасних оглядах з іхтіології (напр.: Nelson, 1994), праворуч — назви клад, що визнаються у всіх сучасних кладистичних реконструкціях філогенезу хордових.

Сучасна таксономія, яка дотримується засад кладистики, у тому числі принципу монофілії, визначає лопатеперих як самостійну кладу хребетних, яка формує монофілетичну групу з тетраподами (Tetrapoda), тобто типовими наземними хребетними. Ця монофілетична група (клада) отримала назву хоанових (Choanata). Інколи в описах систематики хребетних таксон "хоанових" замінюють розширеним розумінням таксону Чотириногих (тобто Tetrapoda), і розглядають лопатеперих як вихідну групу всіх чотириногих (наземних) хребетних. Ця широка трактовка видодить з того, що плавці лопастеперих риб за своєю будовою настільки схожі з кінцівками чотириногих, що ці "риби" (ще від Девонського періоду) вважаються їх прямими пращурами.

Sarcopterygii

Onychodontiformes



Coelacanthimorpha


Choanata
Dipnomorpha

Porolepiformes



Dipnoi



Tetrapodomorpha

Rhizodontida





Osteolepiformes



Tetrapoda (vertebrados terrestres)








Докладно природна історія сучасних кистеперих описана у статті про целакантів.

Систематика[ред.ред. код]

У сучасній фауні клас представлений двома підкласами:

Таксономічне багатство і структура імовірних родинних стосунків сучасних груп лопатеперих (Sarcopterygia) — найпримітивніших хоанат (Choanata).

Поширення[ред.ред. код]

Лопатепері були доволі різноманітною групою у палеозойських (і частково пізніших) фаунах, як морських, так і солодководних, проте за чисельністю ніколи не були в домінуючих групах тварин. Сучасне поширення обмежене переважно субтропічними районами південної півкулі (Африка, Австралія, Південна Америка). Сучасні дводишні поширені виключно у внутрішніх континентальних водоймах, натомість кистепері відомі лише з прибережних відносно глибоководних ділянок Індійського океану (біля Африки та Південно-Східної Азії).

Наукове значення[ред.ред. код]

Лопатепері є ключовою групою в еволюції наземних хребетних, і дослідження їхніх морфологічних особливостей дозволило сформулювати низку гіпотез щодо формування групи тетрапод та закономірностей освоєння хребетними суходолу, у тім числі формування наземних органів чуття (зокрема, середнє вухо), членистих кінцівок, легеневого дихання тощо.

Морфологічні особливості[ред.ред. код]

Клас об’єднує постійноводних хребетних (рибоподібних), що зберігають низку ознак, архаїчних для щелепноротих загалом. У них, зокрема, є пружна хорда, що оточена сполучнотканинною оболонкою. Тіла хребців присутні лише у хвостовому стеблі, в інших частинах осьового скелету є лише парні верхні дуги. Хвіст у лопатеперих — гетероцеркальний (у викопних форм) або дифіцеркальний (у сучасних видів). У кишечнику зберігся спіральний клапан, є клоака, в яку відкриваються кишка, протоки нирок та гонад; серце з розвиненим артеріальним конусом.

Особливістю лопатеперих є будова парних кінцівок та дихальної системи. Опорні лопаті грудних та черевних плавців — довгі та рухомі, їх внутрішній скелет складаєть-ся з довгих кісток і по суті є бісеріальним. Як вирости черевної сторони стравоходу розвинуті 1–2 комірчасті міхурі, що виконують функцію дихання. Повітроводний шлях формується завдяки появі внутрішніх ніздрів — хоан, через які повітря поступає з ніздрів у ротову порожнину. Відбувається формування окремого легеневого кола кровообігу та відповідний поділ передсердя на два відділи. Череп — амфі- або аутостилічний. Тіло вкрите космоїдними або (вторинно) кістковими лусками.

Література[ред.ред. код]