Лопатинський Ярослав Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лопатинський Ярослав Борисович
Меморіальна дошка на будинку інституту прикладної математики та механіки в Донецьку
Народився 9 листопада 1906(1906-11-09)
Тбілісі, Царська Росія
Помер 10 березня 1981(1981-03-10) (74 роки)
Донецьк, УРСР
Галузь наукових інтересів математика, Функціональний аналіз
Заклад Бакинський університет, Львівський університет, Донецький національний університет, Інститут прикладної математики і механіки НАН України
Alma mater Бакинський університет
Вчене звання Професор, академік АН УРСР

Яросла́в Бори́сович Лопа́тинський (*9 листопада 1906 — †10 березня 1981) — український математик, академік АН Української РСР1965), член-кореспондент1951).

Біографія[ред.ред. код]

Робота[ред.ред. код]

Закінчивши в 1926 р. Бакинський університет, Ярослав Борисович викладав у цьому університеті і Бакинському політехнічному інституті. У 1946 р., після захисту докторської дисертації, він переїздить до Львова. Я. Б. Лопатинський є організатором кафедри диференціальних рівнянь Львівського університету та семінару з диференціальних рівнянь, який швидко стає центром в математичному житті Львова. З 1963 по 1965 рр.. Ярослав Борисович працює в Московському інституті нафтохімічної і газової промисловості, а потім з січня 1966 р. і до кінця життя він працює в Донецьку. Тут він став одним з організаторів створеного в 1965 р. Інституту прикладної математики і механіки АН УРСР та Донецького університету.

Наукові інтереси[ред.ред. код]

Ярославу Борисовичу Лопатинського належить багато наукових результатів. З його ім'ям пов'язані вивчення загальних еліптичних систем рівнянь в частинних похідних, розробка для цих систем методів теорії потенціалу. Ним побудовані локальні фундаментальні рішення загальних еліптичних систем і дані різні їх застосування до дослідження властивостей рішень цих систем. Ярослав Борисович з'явився засновником теорії загальних граничних задач для лінійних еліптичних систем. Їм сформульовано умова приводиться загальної граничної задачі до регулярної системі інтегральних рівнянь фредгольмівського типу, відома нині в літературі як «умова Лопатинського». Ярославу Борисовичу належать важливі результати по розв'язності мішаних задач для загальних систем диференціальних рівнянь гіперболічного типу, щодо застосування методів Морса до варіаційних еліптичних задач і в цілому ряді інших напрямків.

Організаційна діяльність[ред.ред. код]

В останні роки життя Ярослав Борисович вів велику науково-організаційну роботу. Він був одним з ініціаторів регулярного проведення на базі Інституту прикладної математики і механіки АН УРСР всесоюзних конференцій з диференціальних рівнянь. Перша така конференція відбулася в 1979 р., Ярослав Борисович був головою Оргкомітету цієї конференції. Друга конференція, проведена в 1981 р. спільно з Львівським університетом, була присвячена його пам'яті.

З 1978 р. ІПММ АН УРСР почав щорічну публікацію тематичних збірників по рівняннях у частинних похідних. Редактором чотирьох збірників був Я. Б. Лопатинський.

Діяльність Ярослава Борисовича була високо оцінена — він був нагороджений орденами Леніна, Жовтневої революції і медалями. Цикл його робіт «Теорія загальних граничних задач для лінійних еліптичних рівнянь» був удостоєний Державної премії УРСР в 1978 р.

Багато часу і сил присвячував Ярослав Борисович вихованню молодих учених. Серед учнів Ярослава Борисовича понад сорок кандидатів наук і десять докторів наук.

Посилання[ред.ред. код]