Лоран Фабіус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лоран Фабіус
Лоран Фабіус

Нині на посаді
На посаді з 16 травня 2012
Президент   Франсуа Олланд
Попередник Ален Жюппе

Час на посаді:
17 липня 1984 — 20 березня 1986
Президент Франсуа Міттеран
Попередник П'єр Моруа
Наступник Жак Ширак

Народився 20 серпня 1946(1946-08-20) (68 років)
Париж, Франція
Політична партія Соціалістична партія
Чоловік Франсуаза Кастро (розведений)

Лора́н Фа́біус (фр. Laurent Fabius; * 20 серпня 1946, Париж) — французький політик, член Соціалістичної партії (PS), колишній прем'єр-міністр Франції (19841986). Став прем'єр-міністром в 37 років, наймолодшим за всю історію П'ятої республіки.

16 травня 2012 був призначений міністром закордонних і європейських справ Франції в новому уряді соціалістів Жана-Марка Еро.

Біографія[ред.ред. код]

Лоран Фабіус народився 20 серпня 1946 року в Парижі в сім'ї багатого арт-дилера ашкеназського єврея Андре Фабіуса і його дружини Луїзи (уродж. Мортімер). Має двох синів від колишньої дружини продюсера Франсуази Кастро.

Після закінчення одного з найпрестижніших вищих навчальних закладів Франції, Вищої школи адміністрації, Фабіус працював аудитором Державної ради. Був вперше обраний в Національні збори в 1978 році від Соціалістичної партії (СПФ). Незабаром після цього він увійшов у коло наближених лідера соціалістів Франсуа Міттерана. Коли Міттеран був обраний президентом в 1981 році, Лоран Фабіус став міністром бюджету, а через два роки — прем'єр-міністром. Він виступав за «новий» французький соціалізм, відкритий ринковій економіці. Вийшов у відставку після поразки соціалістів на парламентських виборах 1986 року.

Фабіус, як і Жоспен, розглядався наступником Міттерана. Однак, він не зміг стати першим секретарем СПФ на з'їздах 1988 і 1990 років, незважаючи на підтримку самого Міттерана. У 1988 році в 41 рік став наймолодшим президентом Національних зборів. У 1992 в кінці кінців став першим секретарем СПФ, але пішов після розгромної поразки на парламентських виборах 1993 року.

Хоча Фабіус був символом сучасного французького соціалізму, його політичне ім'я сильно постраждало після скандалу з трансфузією зараженої вірусом СНІДу крові. Будучи виправданий в суді, він залишився замішаний у скандалі в громадській думці. Фабіус знову став президентом Національних зборів у 1997, потім міністром економіки (20002002) в кабінеті Ліонеля Жоспена. Після відходу Жоспена з політики Фабіус безуспішно намагався стати секретарем СПФ, після чого заявив, що він змінив свої погляди і увійшов в ліве крило партії.

Він очолював табір соціалістів, які виступали проти ратифікації Європейської конституції, але 1 грудня 2004 СПФ висловилася за Конституцію. Однак, Фабіус і після цього виступав у таборі противників Конституції і навіть розглядався як лідер руху. Коли французи проголосували проти Європейської конституції на референдумі 2005 року, йому дозволили залишитися в партії, але позбавили посади в Національному виконавчому комітеті партії. У 2007 році разом із Сеголен Руаяль і Домініком Стросс-Каном претендував на місце кандидата в президенти від СПФ, але при голосуванні відстав від обох.

Фабіус у свій час перебував у близьких стосунках з моделлю Карлою Бруні, нинішньої дружиною Саркозі.

Нагороди[ред.ред. код]

  • Кавалер Великого хреста ордена Заслуг (Норвегія)
  • Офіцер Національного ордену Квебеку
  • Орден Зірки Румунії

Посилання[ред.ред. код]