Лорд-скарбничий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Great Britain
Вищі церемоніальні
посади Великобританії
   Лорд-розпорядник
   Лорд-канцлер
   Лорд-скарбничий
   Лорд-голова Ради
   Лорд-хранитель Малої печатки
   Лорд великий камергер
   Лорд-констебль
   Граф-маршал
   Лорд-адмірал

Лорд-скарбничий (англ. Lord High Treasurer) — одна з вищих державних посад Великої Британії. Лорд-скарбничий очолює Казначейство Її Величності і є третім за старшинством серед церемоніальних посадових осіб королівства. З 1714 року лорд-скарбничий не призначався, його функції виконував колегіальний орган Рада казначейства, до якої в якості лордів казначейства входять прем'єр-міністр Великої Британії, канцлер казначейства (міністр фінансів Великої Британії), парламентський секретар казначейства й інші особи, яких призначає монарх за поданням голови уряду.

Лорд-скарбничий Англії[ред.ред. код]

В Англії виникнення Казначейства як окремого органу державної адміністрації відносять до 1126 року, до часів правління короля Генріха I, коли з єдиного фінансового відомства лорда великого камергера виділився орган, що відповідав за збір феодальних платежів й податків на користь короля та їх витрачання на потреби королівської адміністрації. Значення лорда-скарбничого як вищої фінансової посадової особи королівства зростало за рахунок падіння впливу лорда великого камергера, який відповідав за фінансування королівського двору. У XVI столітті лорди-скарбничі фактично сконцентрували у своїх руках основні важелі управління державною адміністрацією й de facto стали головами уряду Англії (як, наприклад, Вільям Сесіл, перший міністр королеви Єлизавети I).

Лорд-скарбничий Шотландії[ред.ред. код]

У Шотландії посада лорда-скарбничого виникла тільки у 1425 році, під впливом англійської фінансової адміністрації. Лорду-скарбничому відійшли функції зі збирання коштів від здійснення королівського правосуддя, регальних прав корони та екстраординарних податків, а також питання фінансування королівської адміністрації. З початку XVI століття Казначейство також набуло функцій, за які раніше відповідали контролер (надходження від королівського домену, міст і митниць, фінансування двору), головний збирач (надходження від королівської третини прибутків з церковних земель) та скарбничий нових надходжень (прибутки від секуляризованого в ході Реформації церковного майна). Після 1667 року замість одноосібного лорда-скарбничого, в основному, призначалась колегіальна рада казначейства. Об'єднання Шотландії та Англії у 1707 році до єдиної держави призвело до ліквідації шотландського казначейства.

Джерела[ред.ред. код]

  • Loades, D., The Cecils: Privilege and Power behind the throne, The National Archives, 2007.