Лосось атлантичний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лосось атлантичний
Bachforelle.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Лососеподібні (Salmoniformes)
Родина: Лососеві (Salmonidae)
Рід: Лосось (Salmo)
Вид: Лосось атлантичний
Біноміальна назва
Salmo salar
(Linnaeus, 1758)
Ареал атлантичного лосося
Ареал атлантичного лосося
Синоніми

  • Salmo brevipes (Smitt, 1882)
  • Salmo caerulescens (Schmidt, 1795)
  • Salmo gloverii (Girard, 1854)
  • Salmo goedenii (Bloch, 1784)
  • Salmo gracilis (Couch, 1865)
  • Salmo hamatus (Cuvier, 1829)
  • Salmo hardinii (Günther, 1866)
  • Salmo nobilis (Pallas, 1814)
  • Salmo nobilis (Olafsen, 1772)
  • Salmo ocla (Nilsson, 1832)
  • Salmo renatus (Lacepède, 1803)
  • Salmo rilla (Lacepède, 1803)
  • Salmo salar biennis (Berg, 1912)
  • Salmo salar brevipes (Smitt, 1882)
  • Salmo salar brevipes relictus (Berg, 1932)
  • Salmo salar europaeus (Payne, Child & Forrest, 1971)
  • Salmo salar lacustris (Hardin, 1862)
  • Salmo salar nobilis (Smitt, 1895)
  • Salmo salar ouananiche (McCarthy, 1894)
  • Salmo salar saimensis (Seppovaara, 1962)
  • Salmo salar sebago (Girard, 1853)
  • Salmo salar tasmanicus (Johnston, 1889)
  • Salmo salmo (Valenciennes, 1848)
  • Salmo salmulus (Walbaum, 1792)
  • Salmo sebago (Girard, 1853)
  • Salmo strom (Bonnaterre, 1788)
  • Trutta relicta (Malmgren, 1863)
  • Trutta salar (Linnaeus, 1758)
  • Trutta salar relicta (Malmgren, 1863)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Salmo salar
EOL: 206776
ITIS logo.jpg ITIS: 161996
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 19855
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 8030
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Salmo salar

Лосось атлантичний, також сьомга, лосось озерний (Salmo salar) — риба родини лососевих з роду лосось. Поширений в північній частині Атлантичного океану і в річках, що впадають в Північну Атлантику, також у Білому і Баренцевому морях[1]. У зв'язку з впровадження людини зустрічається у північній частині Тихого океану.[2][3]

Опис[ред.ред. код]

Може досягати довжини тіла 1,5 м та ваги 43 кг.[4] Сьомга має сріблястий колір тіла. Забарвлення молодих риб відрізняється від дорослих особин: вони строкаті, на боках є темні смуги, спина темна, вкрита круглими червоними і коричневими плямами. Це допомагає їм краще маскуватися в річці, коли вони полюють. На півночі Росії сьомгу називають морським левом — за її величину. Більшу частину свого життя лосось проводить у морі. Він полює на дрібну рибу, що живе в холодних північних водах Атлантики. Дорослі особини повертаються в річки на нерест. На відміну від інших представників родини, після нересту гинуть не всі особини. Життя сьомги можна розділити на 5 періодів, з яких найбільш вираженими є річковий, нагульний і період розмноження. Сьомга отримала широку популярність в кулінарії.

Личинка сьомги, яка щойно вилупилась

Поширення[ред.ред. код]

Сьомга — це одна з небагатьох риб, які можуть жити як у прісній, так і в солоній воді. Молоді риби живуть у прозорій і холодній річковій воді. Коли вони виростають, то збираються в косяки і відправляються вниз по річці в море. За нестачі їжі і при дуже низькій температурі лососі можуть вижити в річці до восьми років. У теплих, багатих на їжу водах вони ростуть швидше, й іноді вже на першому році життя виходять у море. Зазвичай це особини, довжина яких становить не менше 9-18 см. Під час наближення до моря лососі поступово пристосовуються до солоної води. У риб, що виходять у море, темні плями зникають і тіло покривається сріблястою лускою. У морі лососі полюють на піщанкових, молодого оселедця, мойву та іншу дрібну морську рибу. Найбільше поживи знаходять у північних морях, де дрібна риба збирається у величезні косяки і харчується планктоном. Тому сьомга, що з'явилася на світ в європейських річках, перепливає Атлантичний океан, щоб дістатися до багатих на корм вод між Канадою і Гренландією.

Подорож на нерестовища[ред.ред. код]

Океанічна міграція атлантичного лосося з річки Коннектикут[5]

Більша частина лососів на нерест повертається саме в ті річки, в яких вони самі з'явилися на світ. Досі залишається таємницею, як вони знаходять гирло «потрібної» річки, пропливши в океанічних водах більше 2 000 км. Напевно, вирішальну роль відіграє прекрасний нюх, на який риба покладається під час подорожі вгору по річці. Молоді особини запам'ятовують характерний запах і смак річкової води. Лососі збираються в гирлі річки великими косяками і очікують припливу, який допомагає їм увійти до річки і подолати перший етап шляху. У кожній окремо взятій річці спостерігаються свої особливості нерестового ходу. Лососі з легкістю долають усі перешкоди, що знаходяться в них на шляху: швидку течію, пороги. Щоб набратися сил, відпочивають у глибоководних місцях. Зазвичай у цей час риба нічого не їсть. Після нересту лише небагато з них повертаються назад в море, оскільки більша частина гине від виснаження.

Розмноження[ред.ред. код]

Лососі, які населяють північні води Атлантичного океану, нерестяться восени, а ті, що живуть в південніших районах — взимку. Самець, що нереститься, і самиця пливуть поруч. У піщано-гальковому ґрунті самиця вириває велику яму. Потім вона метає ікру, на яку самець відразу випускає молочко. Самиця зариває запліднену ікру в пісок. Після короткого відпочинку вона робить нове гніздо, і весь процес повторюється. Із заплідненої ікри вилуплюються зародки, у яких на животі є великий жовтковий мішок. Після завершення цієї стадії мальки залишають гніздо. Перші 1-5 років свого життя вони харчуються личинками ручайника, ракоподібними. Молоді лососі — це строкаті рибки, спина і боки яких вкриті круглими коричневими і червоними плямами. Тільки через декілька років вони вийдуть у море, тоді в них з'явиться срібляста луска.

Atlantischer Lachs.jpg

Спосіб життя[ред.ред. код]

Молода риба живиться дрібними мешканцями річок: ракоподібними, комахами та їхніми личинками, молюсками. В морі дорослі особини харчуються рибою та ракоподібними. Тримаються косяками. Після заходу в річки для нересту сьомга перестає харчуватися і весь час живе за рахунок накопичених ресурсів. Живуть в середньому 8-10, рідко до 13 років.

Значення для людини[ред.ред. код]

Лише небагатьох лососів ловлять на вудку. До 60-их років XX ст. більшу частину сьомги відловлювали сітями, натягнутими в гирлах річок. Після того, як було з'ясовано, що більшу частину свого життя риби проводять у морі, люди почали вилов сьомги в північних водах Атлантичного океану. Це призвело до скорочення її чисельності. Нині річки сильно забруднені, тому з кожним роком виживає дедалі менше лососів. Існує величезна кількість страв із сьомги, її додають у салати, смажать, тушкують і запікають. Але найбільшу популярність серед людей завоювала малосольна сьомга.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Kottelat, M. and J. Freyhof, 2007. Handbook of European freshwater fishes. Publications Kottelat, Cornol, Switzerland. 646 p.
  2. Shearer, W. (1992). The Atlantic Salmon. Halstead Press. 
  3. The Audubon Society Field Guide to North American Fishes, Whales & Dolphins. Chanticleer Press. 1983. с. 395. 
  4. http://www.skesdevel.org.test.mediatraffic.fi/sivu.php?id=27 (фін.)
  5. Atlantic Salmon Life Cycle Connecticut River Coordinator's Office, U.S. Fish and Wildlife Service. Updated: 13 September 2010.

Література[ред.ред. код]

  • Мартынов В. Г. Атлантический лосось (Salmo salar L.) на Севере России — Екатеринбург: УрО РАН, 2007. — 414 с.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]