Лотар I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Лотар (фр. Lothaire, 795 - 29 вересня 855, Прюм[1] - син Людовика Благочестивого та Ерменгарди з Геспенгау (фр. Ermengarde de Hesbaye) - король Італії, Лотарингії та Імператор Заходу з 840-го по 855-й рік.





Лотар I
Lothar I.jpg
Імператор Заходу
Біографічні дані
Дата народження 795
Дата смерті 29 вересня 855(0855-09-29)
Прюм, сучасна Німеччина
Дружина Ерменгарда Турська (фр. Ermengarde de Tours)
Діти
Батько Людовик Благочестивий
Мати Ерменгарда з Геспенгау (фр. Ermengarde de Hesbaye)

Біографія[ред.ред. код]

В 814-му році батько Лотаря - Людовик Благочестивий - ставить його на чолі Баварії, потім, в липні 817-го видає Ordinatio Imperii, згідно з яким Лотар стає єдиним наслідним правителем Імперії[2]. В той самий час він виділяє своїм молодшим синам - Піпіну та Людовику частини території, залишаючи, проте верховну владу за Лотарем[3]. В ранзі короля Франків Лотара було відправлено до Італії, де у 820-му або 822-му році він отримує титул короля Ломбардії, та оселяється в Павії. 5 квітня 823 в Римі Лотар коронований як співімператор папою Пасхалієм I, який визнає його владу над собою.

Ден'є з бюстом Лотара, викарбуване бл. 833

У 829-му Людовик Благочестивий закладає підвалини нового розділу на користь свого молодшого сина Карла, народженого в 823-му році його другою дружиною Юдиф Баварською (фр. Judith de Bavière). З цього часу почався почався період розбрату. Лотар повстав проти батька та, за допомогою своїх братів Людовика іна Піпіна I, скинув його з трону 830-го року. Комп'єнський з'їзд проголошує Лотара правителем імперії. Але незабаром він позбувається влади внаслідок інтриг братів. 832-го року сини Людовик Благочестивого знову повстають проти нього, і в червні 833-го Лотар вдруге зміщує батька з трону. Проте Людовик Благочестивий знову отримує трон 1-го березня 834-го за підтримки Людовика Німецького та Піпіна I, військо Лотара розбите при Блуа, і під його владою залишається лише Італія. 3-го травня 839-го, після примирення з Лотаром, Людовик Благочестивий робить новий розділ королівства у Вормсі. Лотар отримує, крім Італії, східну частину Франкського королівства.

Франкські королівства 843-му році. Зеленим позначено центральну Францію

Після смерті Людовика Благочестивого у 840-му році, брати Лотара Людовик та Карл відмовилися визнавати Лотара своїм сюзереном і сформували проти нього військовий союз. У червні 841-го року війська Лотара були розбиті в битві поблизу Фонтене-ан-Пюйсе (фр. Fontenay-en-Puisaye). 14 лютого 842-го Карл та Людовик скріпили свій союз Страсбурзькими клятвами. В наступному році вони змушують Лотара укласти Верденську угоду, за якою Лотар зберіг свій імператорський титул, а Франкське королівство було розподілене між братами. Лотар залишився на чолі Серединного королівства, що простягнулося від Північного моря на півночі до Риму на півдні й включало в себе столицю Каролінзької імперії - Аахен.

Незадовго до своєї смерті 855-го року Лотар зрікся трону й усамітнився в Прюмському абатстві. Перед тим, як там померти, він видає Прюмську угоду, якою розділяє свою імперію між синами: Людовик отримує Італійське королівство та титул імператора, Карл - Прованс до Ліону та Лотар - всю північну частину імперії, від Фризії до півдня сучасного французького департаменту Верхня Марна, яка в майбутньому отримала назву Лотарингія (лат. Lotharii Regnum - королівство Лотара). Після цього Лотар прийняв постриг і помер 29-го вересня 855-го, через шість днів після постригу.

Посилання[ред.ред. код]

Holy Roman Empire crown dsc02909.jpg Імператори Священної Римської імперії 800—1806
Banner of the Holy Roman Emperor with haloes (1400-1806).svg
800 814 840 843 855 875 877 881 887 891
   Карл I Великий Людовик I Благочестивий  —  Лотар I Людовик II Карл II Лисий  —  Карл III Товстий  —    
891 894 896 899 901 905 915 924 962 973 983
   Гі Сполетський Ламберт Арнульф Каринтійський  —  Людовик III Сліпий  —  Беренгар I  —  Оттон I Великий Оттон II Рудий   
983 996 1002 1014 1024 1027 1039 1046 1056 1084 1105 1111 1125 1133 1137 1155
    —  Оттон III  —  Генріх II Святий  —  Конрад II  —  Генріх III  —  Генріх IV  —  Генріх V  —  Лотар II  —    
1155 1190 1197 1209 1215 1220 1250 1312 1313 1328 1347 1355 1378 1410
   Фрідріх I Барбаросса Генріх VI  —  Оттон IV  —  Фрідріх II  —  Генріх VII  —  Людовик IV Баварський  —  Карл IV  —    
1410 1437 1452 1493 1508 1519 1530 1556 1564 1576 1612 1619 1637
   Сигізмунд  —  Фрідріх III  —  Максиміліан I  —  Карл V Фердинанд I Максиміліан II Рудольф II Матвій Фердинанд II   
1637 1657 1705 1711 1740 1742 1745 1765 1790 1792 1806
   Фердинанд III Леопольд I Йосип I Карл VI  —  Карл VII Альбрехт Франц I Йосип II Леопольд II Франц II   

КаролінгиСаксонська династіяСалічна династіяШтауфениВіттельсбахиГабсбурги