Лохвицький краєзнавчий музей імені Г. С. Сковороди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лохвицький краєзнавчий музей імені Г. С. Сковороди
50°21′25″ пн. ш. 33°15′48″ сх. д. / 50.35705785477145469° пн. ш. 33.26354935611384889° сх. д. / 50.35705785477145469; 33.26354935611384889Координати: 50°21′25″ пн. ш. 33°15′48″ сх. д. / 50.35705785477145469° пн. ш. 33.26354935611384889° сх. д. / 50.35705785477145469; 33.26354935611384889
Тип краєзнавчий
Назва на честь Сковорода Григорій Савич
Країна  Україна
Розташування Лохвиця, вул. Шевченка, 48
Адреса 37201 вул. Тараса Шевченка, 48
Засновано червень 1919 року
Фонд понад 30 тис. одиниць
Директор Віктор Володимирович Кудряшов
Лохвицький краєзнавчий музей імені Г. С. Сковороди. Карта розташування: Україна
Лохвицький краєзнавчий музей імені Г. С. Сковороди
Лохвицький краєзнавчий музей імені Г. С. Сковороди (Україна)
Мапа

CMNS: Лохвицький краєзнавчий музей імені Г. С. Сковороди у Вікісховищі

Лохвицький краєзнавчий музей імені Г. С. Сковороди — районний краєзнавчий музей у місті Лохвиці Полтавської області, значне зібрання матеріалів і документів з природи, історії, культури і про видатних земляків Лохвицького краю. Носить ім'я великого українського філософа Григорія Савича Сковороди.

Адреса і будинок музею[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка на фасаді музею

Музей розташований за адресою: вул. Шевченка, буд. 48, м. Лохвиця-37200, Полтавська область, Україна.

Будинок, у якому розташовано музей, збудований 1865 року.

У різні роки тут діяли: повітовий суд, у якому відбувався судовий процес над активними учасниками революційних подій 190507 років, у тому числі — відомим українським письменником Архипом Тесленком; дитячий будинок, фотоательє, майстерня з ремонту побутової техніки.

Від 1947 року у цьому будинку — Лохвицький краєзнавчий музей імені Г. С. Сковороди.

Історія закладу[ред. | ред. код]

Лохвицький краєзнавчий музей засновано в червні 1919 року за ініціативою Голови Лохвицького політвиконкому Луценка Степана Кузьмича як Лохвицький археологічний музей на базі колекції місцевого реального училища.

Від 1920 року заклад діяв як історико-краєзнавчий музей, а 1922 року з нагоди 200-річчя від дня народження славетного українського мандрівного мислителя, просвітителя і поета Григорія Сковороди музею було присвоєно його ім'я.

До війни, у 193641 роки заклад перебував у приміщенні місцевої Благовіщенської церкви.

У 19902000-і в музеї потурбувались про реекспозицію — створено стенди, вітрини або й окремі зали, що розповідають про Голодомор в Україні 1932—1933, Аварію на ЧАЕС 1986 року, Війну в Афганістані 1979—89, сучасне соціальне економічне становище Лохвиччини, саме тому Лохвицький краєзнавчий музей ім. Г. С. Сковороди вважається одним з найкращих районних краєзнавчих музеїв Полтавщини, що постійно підтверджується на регіональних оглядах.

Фонди та експозиція[ред. | ред. код]

У фондах Лохвицького краєзнавчого музею імені Г. С. Сковороди нараховується понад 30 тисяч експонатів. Розміщені вони у 9 тематичних залах, що розповідають про історію та сьогодення Лохвиччини, знайомлять з її природними багатствами.

Техніка часів німецько-радянської війни біля велосипедів відвідувачів і працівників музею.

Серед експонатів музею — колекції козацької зброї, археологічних знахідок, сакральних предметів, зразків декоративно-ужиткового мистецтва, зброї періоду Німецько-радянської війни.

З-поміж експонатів музею чимало таких, що пов'язані і знайомлять з життям і творчістю видатних земляків Лохвицького краю: мислителя Григорія Сковороди, письменників Архипа Тесленка і Олексія Коломійця; композитора Ісаака Дунаєвського (в тому числі рояль, на якому відомий композитор грав у 1919 році[1]); засновника і керівника хорової капели «Думка» Нестора Городовенка; винахідників В. Д. Охотникова та М. С. Кісенка; скульпторів В. П. Молодченка та Г. Л. Пивоварова, художника П. В. Симонова; діячів науки О. О. Пащенка, Д. В. Попова, І. Ф. Прокопенка та інших.

Меморіальний комплекс воїнам Південно-Західного фронту[ред. | ред. код]

На правах філії Лохвицького краєзнавчого музею працює Меморіальний комплекс воїнам Південно-Західного фронту (відкрито 1976 року; автори — народний художник УРСР А. Ю. Білостоцький, скульптор В. П. Вінайкін, архітектори К. О. Сидоров і Т. Г. Довженко) в урочищі Шумейкове (поблизу села Ісківці за 15 км від Лохвиці).

Галерея (середина серпня 2009 року)[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шибанов Георгій (заслужений діяч мистецтв України) Лохвицький Моцарт. Радощі й розчарування Ісака Дунаєвського [Архівовано 23 травня 2009 у Wayback Machine.] // стаття в газ. «День» № 84 за 22 травня 2009 року

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • За ред. А.В. Кудрицького. Лохвицький краєзнавчий музей // Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6.
  • Лесик С. В. Лохвицький краєзнавчий музей ім. Г. Сковороди // Енциклопедія Сучасної України: енциклопедія [електронна версія] / ред.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. Т. 17.
  • 'Козіна Л. Лохвицький краєзнавчий музей ім. Г. С. Сковороди // в кн.: Архівні установи України: довідник. Т. 2 : Наукові установи, музеї, бібліотеки: у 2 кн. Кн. 2 : Полтавська, Рівненська, сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та севастополь / Держ. архів. служба україни, УНДІАСД; упоряд.: С. Артамонова, А. Майстренко, Л. Одинока, Р. Романовський ; редкол. тому: О.Гаранін, О. Мельниченко, Ю. Прилепішева, Н. Христова. — К., 2012. — XXVII, 602 с.