Лохвицький краєзнавчий музей імені Г. С. Сковороди
Лохвицький краєзнавчий музей імені Г. С. Сковороди  | |
|---|---|
 | |
| 50°21′25″ пн. ш. 33°15′48″ сх. д. / 50.35705785477145469° пн. ш. 33.26354935611384889° сх. д.Координати: 50°21′25″ пн. ш. 33°15′48″ сх. д. / 50.35705785477145469° пн. ш. 33.26354935611384889° сх. д. | |
| Тип | краєзнавчий |
| Назва на честь | Сковорода Григорій Савич |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Лохвиця, вул. Шевченка, 48 |
| Адреса | 37201 вул. Тараса Шевченка, 48 |
| Засновано | червень 1919 року |
| Фонд | понад 30 тис. одиниць |
| Директор | Віктор Володимирович Кудряшов |
  Лохвицький краєзнавчий музей імені Г. С. Сковороди (Україна) | |
 | |
 Лохвицький краєзнавчий музей імені Г. С. Сковороди у Вікісховищі | |
Лохвицький краєзнавчий музей імені Г. С. Сковороди — районний краєзнавчий музей у місті Лохвиці Полтавської області, значне зібрання матеріалів і документів з природи, історії, культури і про видатних земляків Лохвицького краю. Носить ім'я великого українського філософа Григорія Савича Сковороди.
Адреса і будинок музею[ред. | ред. код]
Музей розташований за адресою: вул. Шевченка, буд. 48, м. Лохвиця-37200, Полтавська область, Україна.
Будинок, у якому розташовано музей, збудований 1865 року.
У різні роки тут діяли: повітовий суд, у якому відбувався судовий процес над активними учасниками революційних подій 1905—07 років, у тому числі — відомим українським письменником Архипом Тесленком; дитячий будинок, фотоательє, майстерня з ремонту побутової техніки.
Від 1947 року у цьому будинку — Лохвицький краєзнавчий музей імені Г. С. Сковороди.
Історія закладу[ред. | ред. код]
Лохвицький краєзнавчий музей засновано в червні 1919 року за ініціативою Голови Лохвицького політвиконкому Луценка Степана Кузьмича як Лохвицький археологічний музей на базі колекції місцевого реального училища.
Від 1920 року заклад діяв як історико-краєзнавчий музей, а 1922 року з нагоди 200-річчя від дня народження славетного українського мандрівного мислителя, просвітителя і поета Григорія Сковороди музею було присвоєно його ім'я.
До війни, у 1936—41 роки заклад перебував у приміщенні місцевої Благовіщенської церкви.
У 1990—2000-і в музеї потурбувались про реекспозицію — створено стенди, вітрини або й окремі зали, що розповідають про Голодомор в Україні 1932—1933, Аварію на ЧАЕС 1986 року, Війну в Афганістані 1979—89, сучасне соціальне економічне становище Лохвиччини, саме тому Лохвицький краєзнавчий музей ім. Г. С. Сковороди вважається одним з найкращих районних краєзнавчих музеїв Полтавщини, що постійно підтверджується на регіональних оглядах.
Фонди та експозиція[ред. | ред. код]
У фондах Лохвицького краєзнавчого музею імені Г. С. Сковороди нараховується понад 30 тисяч експонатів. Розміщені вони у 9 тематичних залах, що розповідають про історію та сьогодення Лохвиччини, знайомлять з її природними багатствами.
Серед експонатів музею — колекції козацької зброї, археологічних знахідок, сакральних предметів, зразків декоративно-ужиткового мистецтва, зброї періоду Німецько-радянської війни.
З-поміж експонатів музею чимало таких, що пов'язані і знайомлять з життям і творчістю видатних земляків Лохвицького краю: мислителя Григорія Сковороди, письменників Архипа Тесленка і Олексія Коломійця; композитора Ісаака Дунаєвського (в тому числі рояль, на якому відомий композитор грав у 1919 році[1]); засновника і керівника хорової капели «Думка» Нестора Городовенка; винахідників В. Д. Охотникова та М. С. Кісенка; скульпторів В. П. Молодченка та Г. Л. Пивоварова, художника П. В. Симонова; діячів науки О. О. Пащенка, Д. В. Попова, І. Ф. Прокопенка та інших.
Меморіальний комплекс воїнам Південно-Західного фронту[ред. | ред. код]
На правах філії Лохвицького краєзнавчого музею працює Меморіальний комплекс воїнам Південно-Західного фронту (відкрито 1976 року; автори — народний художник УРСР А. Ю. Білостоцький, скульптор В. П. Вінайкін, архітектори К. О. Сидоров і Т. Г. Довженко) в урочищі Шумейкове (поблизу села Ісківці за 15 км від Лохвиці).
Галерея (середина серпня 2009 року)[ред. | ред. код]
-
Зала давньої і козацької історії -
З етнографічної колекції музею -
Стенд Григорія Сковороди -
Експозиція, присвячена А.Ю. Тесленку -
Зала, яка висвітлює Визвольні змагання 1917—1921 -
Зала, присвячена Голодомору -
Видатні музики Лохвиччини — Ісаак Дунаєвський та Нестор Городовенко -
Зала, що розповідає про сучасне соціально-економічне становище Лохвиці і району
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Шибанов Георгій (заслужений діяч мистецтв України) Лохвицький Моцарт. Радощі й розчарування Ісака Дунаєвського [Архівовано 23 травня 2009 у Wayback Machine.] // стаття в газ. «День» № 84 за 22 травня 2009 року
Посилання[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- За ред. А.В. Кудрицького. Лохвицький краєзнавчий музей // Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6.
- Лесик С. В. Лохвицький краєзнавчий музей ім. Г. Сковороди // Енциклопедія Сучасної України: енциклопедія [електронна версія] / ред.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. Т. 17.
- 'Козіна Л. Лохвицький краєзнавчий музей ім. Г. С. Сковороди // в кн.: Архівні установи України: довідник. Т. 2 : Наукові установи, музеї, бібліотеки: у 2 кн. Кн. 2 : Полтавська, Рівненська, сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та севастополь / Держ. архів. служба україни, УНДІАСД; упоряд.: С. Артамонова, А. Майстренко, Л. Одинока, Р. Романовський ; редкол. тому: О.Гаранін, О. Мельниченко, Ю. Прилепішева, Н. Христова. — К., 2012. — XXVII, 602 с.
