Лошинь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лошинь
хорв. Lošinj
Старе місто Велі Лошинь
Старе місто Велі Лошинь
Карта

Карта острова

Місце знаходження Адріатичне море
Координати 44°35′12″ пн. ш. 14°24′28″ сх. д. / 44.58667° пн. ш. 14.40778° сх. д. / 44.58667; 14.40778Координати: 44°35′12″ пн. ш. 14°24′28″ сх. д. / 44.58667° пн. ш. 14.40778° сх. д. / 44.58667; 14.40778
Площа 74,68 км²
Найвища точка 589 м
Країна Хорватія
Адм. одиниця Приморсько-Горанський Котар
Населення (2001) 7771
Лошинь (Хорватія)
Лошинь
Лошинь
Затока Кварнер

Ло́шинь (хорв. Lošinj, італ. Lussino , лат. Apsorrus) — острів в Адріатичному морі, в північній частині Хорватії, в затоці Кварнер.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Площа острова — 74,68 км², довжина — 33 км, ширина — від 200 метрів до 5 кілометрів. Довжина берегової лінії — 112,2 км. Острів сильно витягнутий з півночі на південь. Найвища вершина — г. Телеврін (589 м).

Населення острова — 7 771 чоловік (2001). Найбільші населені пункти — Малі-Лошинь, Велі-Лошинь, Нерезіне, Светі-Яков, Чунскі і Артатурі.

Лошинь розташований в південній частині затоки Кварнер. На південь від нього розташовані острови середньої Далмації, від яких він відділений протокою Кварнерска врата, на схід — острів Паг, на захід острови Уніє і Сусак. На півночі знаходиться острів Црес, від якого Лошинь відділений вузькою (11 метрів), штучно поглибленою протокою. Через протоку автомобільний міст веде в м. Осор на Цресі.

Місто Малі-Лошинь зв'язане паромними переправами з Пулою і Рієкою. В південній частині Лошиня знаходиться аеропорт.

Природа[ред.ред. код]

Північна частина острова гориста і вкрита досить бідною рослинністю, південна частина більш рівнинна і родюча, з великою кількістю соснових лісів . Розповсюджені також мірти, дуби, в'язи, лаври.

Історія[ред.ред. код]

Як і інші адріатичні острови, Лошинь населений з древніх часів. Римляни називали його Апсоррус, залишки римських поселень були відкриті неподалік від Светі Якова і Чунскі.

Назва Лошинь вперше згадана в 1384 р. В цей час землі на Лошині належали знаті із м. Осор на Цресі. Протягом XVXVI ст. , одночасно із занепадом Осора росло значення міст Велі-Лошинь і Малі-Лошинь.

В XVIII і XIX ст. торгівля і суднобудування на острові переживали розквіт. Після наполеонівських воєн Лошинь був у складі Австрійської імперії, а в проміжку між двома світовими війнами належав Італії разом із Істрією і Цресом.

В 1945 р. ввійшов в склад Югославії, що викликало масовий виїзд із острова італійського населення, з 1991 острів Лошинь — частина незалежної Хорватії.

Посилання[ред.ред. код]