Луба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Луба, Балуба
Luba, Baluba
In the Baluba country-side Native people 1909-1928.jpg
У поселенні балуба, бл. 1910.
Загальна кількість понад 7 млн чол.
Найбільші розселення ДР Конго ДР Конго
Замбія Замбія
Близькі етнічні групи народи банту
Мова луба
Релігія християнство (католицтво),
традиційні культи (Анімізм)

Лу́ба (балуба, Baluba) — народ мовної спорідненості банту у Центральній Африці.

Територія розселення і чисельність[ред.ред. код]

Луба проживають на південному сході Республіки Конго (колишній Заїр) у провінціях Шаба та Касаї; невеликими групами на півночі Замбії, а також у Танзанії і Руанді.

Загальна чисельність – понад 7 млн чол., із них у ДР Конго - бл. 9/10 усіх луба.

Мова і релігія[ред.ред. код]

Люди луба розмовляють однією з мов банту, що класифікується лінгвістами належною до центральних банту мов, зона L за Малкольмом Ґасрі (Guthrie). Мова луба має писемність на основі латинки.

Більшість луба — католики; є мусульмани та прибічники традиційних культів.

Історія і суспільство[ред.ред. код]

Етногенез народу пов’язаний з історією ранньополітичного утворення Луба (кін. XVI — кін. XIX ст.ст.).

Від проголошення незалежності Заїром (1960 рік) луба — основний етнічний елемент міського населення економічно розвинутого сходу країни.

Основа традиційної соціальної організації — сільська община. Суспільству луба притаманні матрилінійні роди.

Господарство і культура[ред.ред. код]

У селищі балуба, ДРК, 2008

Традиційні заняття луба — ручне землеробство (кукурудза, просо, фрукти, овочі, маніок, ямс), мисливство та збиральництво. Розвинуті ремесла (металургія, ковальство, ткацтво, плетіння, гончарство, свій власний стиль різьбярства на дереві).

Поширене також відходництво. Сьогодні луба задіяні на підприємствах добувної та обробної промисловості.

Традиційне житло — часто прямокутне у формі, з соломи, обмазане глиною, з невеликими віконницями.

Традиційні вірування представлені культами верховного божества-творця, культом предків, обожнених правителів; вірою в духів і природні сили (анімізм); магією тощо. На основі місіонерських вчень виникли синкретичні релігії, напр. Кітавала.

Розвинутий фольклор — казки, байки, прислів'я та приказки.

Джерела[ред.ред. код]

  • Народы мира. Историко-этнографический справочсник., М.:«Советская Энциклопедия», 1988 (рос.)
  • Львова Э. Луба // Народы и религии мира., М.: «Большая Российская Энциклопедия», 1999, стор. 295 (рос.)