Луба
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Луба, Балуба Luba, Baluba |
|
|---|---|
|
У поселенні балуба, бл. 1910.
|
|
| Загальна кількість | понад 7 млн. чол. |
| Найбільші розселення | |
| Мова | луба |
| Релігія | християнство (католицтво), традиційні культи (Анімізм) |
| Близькі етнічні групи | народи банту |
Лу́ба (балуба, Baluba) — народ мовної спорідненості банту у Центральній Африці.
Зміст |
[ред.] Територія розселення і чисельність
Луба проживають на південному сході Республіки Конго (колишній Заїр) у провінціях Шаба та Касаї; невеликими групами на півночі Замбії, а також у Танзанії і Руанді.
Загальна чисельність – понад 7 млн. чол., із них у ДР Конго - бл. 9/10 усіх луба.
[ред.] Мова і релігія
Люди луба розмовляють однією з мов банту, що класифікується лінгвістами належною до центральних банту мов, зона L за Малкольмом Ґасрі (Guthrie). Мова луба має писемність на основі латинки.
Більшість луба — католики; є мусульмани та прибічники традиційних культів.
[ред.] Історія і суспільство
Етногенез народу пов’язаний з історією ранньополітичного утворення Луба (кін. XVI — кін. ХІХ ст.ст.).
Від проголошення незалежності Заїром (1960 рік) луба — основний етнічний елемент міського населення економічно розвинутого сходу країни.
Основа традиційної соціальної організації — сільська община. Суспільству луба притаманні матрилінійні роди.
[ред.] Господарство і культура
Традиційні заняття луба — ручне землеробство (кукурудза, просо, фрукти, овочі, маніок, ямс), мисливство та збиральництво. Розвинуті ремесла (металургія, ковальство, ткацтво, плетіння, гончарство, свій власний стиль різьбярства на дереві).
Поширене також відходництво. Сьогодні луба задіяні на підприємствах добувної та обробної промисловості.
Традиційне житло — часто прямокутне у формі, з соломи, обмазане глиною, з невеликими віконницями.
Традиційні вірування представлені культами верховного божества-творця, культом предків, обожнених правителів; вірою в духів і природні сили (анімізм); магією тощо. На основі місіонерських вчень виникли синкретичні релігії, напр. Кітавала.
Розвинутий фольклор — казки, байки, прислів'я та приказки.
[ред.] Джерела
- Народы мира. Историко-этнографический справочсник., М.:«Советская Энциклопедия», 1988 (рос.)
- Львова Э. Луба // Народы и религии мира., М.: «Большая Российская Энциклопедия», 1999, стор. 295 (рос.)

