Луб'янка (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Луб'янка
Сокольницька лінія

Lubyanka 03.jpg
Загальні дані
Тип пілонна трисклепінна, глибокого закладення
Глибина закладення 32,5 м
Проектна назва площа Дзержинського
Стара назва Дзержинська (до 5 листопада 1990 )
Кількість платформ 1
Тип платформ(и) острівна
Форма платформ(и) пряма
Дата відкриття 15 травня 1935
Архітектор(и) Н. А. Ладовський ; реконструкція: Н. А. Альошина , А. Ф. Стрільців
Архітектор(и) вестибюлів Д.Ф. Фридман, И. И. Ловейко (південний вестибюль)
Інженер(и)-конструктор(и) А.Ф. Денищенко
Станція споруджена Шахта № 13-14 Мосметробуда ; реконструкція 1973-1975, - БМУ-5 Мосметробуда
Пересадка на Moskwa Metro Line 7.svgКузнецький міст
Виходи до Луб'янська площа, Нікольська вулиця, Театральний проїзд і Нова площа
Код станції 009
Сокольницька лінія
Оборотні тупики
Бульвар Рокосовського
ТЧ-13 «Черкізово»
Черкізовська
задєл під СЗГ до Великого кільця
задєл під СЗГ до АПЛ
Преображенська площа
Преображенський метроміст через р. Яузу
Сокольники
Красносільська
ТЧ-1 «Північне»
Комсомольська   +зал  +зал  +зал  +зал
Красні ворота
Чисті пруди
     
Луб'янка
     
Охотний ряд
     
відгалуження на ФЛ
Бібліотека імені Леніна
Кропоткінська
Парк культури
СЗГ до КЛ
Фрунзенська
Спортивна
гейт в Метро-2 (Д-6)
Лужнецький метроміст
Воробйові гори
р. Москва
Університет
Проспект Вернадського
Південно-Західна
Тропарьово
Рум'янцево
Саларьєво

Луб'янка  (рос. Лубянка) — станція Сокольницької лінії Московського метрополітену.

Розташована між станціями «Чисті пруди» та «Охотний ряд», на території Міщанського та Тверського районів Центрального адміністративного округу Москви.

Вестибулі і пересадки[ред.ред. код]

Станція має два підземних вестибулі, сполучених сходами і дугоподібними пішохідними коридорами з виходами по периметру Луб'янської площі (з 1926 по 1990 — пл. Дзержинського)[1] . У них знаходяться каси, турнікети і починаються ескалаторні тунелі, що ведуть до станційного залу[2].

Західний вестибуль відкрився зі станцією в 1935 році. Ескалаторний тунель, що виходить з підземного аванзалу, що було побудовано на місці розібраного фундаменту Володимирських воріт Китайгородської стіни, спочатку мав три ескалатори серії Н, але у 1997 році вони були замінені на нові машини ЕТ-3М. Висота підйому — 21,8 метра, довжина нахилу — 43,6. Виходи західного вестибуля вбудовані в реконструйовану будівлю дореволюційної споруди[3]

Східний вестибуль було відкрито у 1968 році, як перша черга реконструкції станції під майбутній пересадний вузол. Враховуючи історичну споруду, для компактності зробили два ескалаторних нахили. Малий нахил (висота — 7 метрів, довжина — 14) спочатку складався з трьох ескалаторів серії ЛП-6І, у 1995-му році вони були замінені на ЕТ-5М. Великий нахил розташовано паралельно осі платформи, з південного боку і розворотом на 180 градусів. Аванзали між ескалаторами з'єднані двома проходами. Великий нахил (висота — 21,4 м, довжина — 42,8 м) зберіг три первинних ескалатори ЛТ-4.

Невеликий касовий зал розташовано під початком М'ясницької вулиці, на Луб'янській площі. Він з'єднаний з довгим переходом, що повторює південно-східний периметр Луб'янської площі, з вісьмома виходами на вулицю. Два виходи розташовані на розі будівлі ФСБ (Луб'янська площа і службовий проїзд до Фуркасовський провулок); два на розі Обчислювального центру ФСБ (Лубенський проїзд і М'ясницька вулиця); ще два виходять до скверу перед Політехнічним музеєм, по кожну сторону меморіалу «Соловецький камінь» (відповідно Луб'янського проїзду і Нової площі). Нарешті, останні два виходи знаходяться безпосередньо поруч з наземними порталами західного вестибуля.

Через центральний зал станції здійснюється перехід на станцію «Кузнецький міст» Тагансько-Краснопресненськіої лінії. Перехід починається в центрі залу. Нижче рівня залу знаходиться поперечна ескалаторна камера. З одного боку камери пара ескалаторів працюють на спуск, з іншого — на підйом[4]. Всі чотири первинних ескалатори моделі ЛП-6І були в 1993-му році замінені на ЕТ-5М. Висота підйому — 6,8 метрів, довжина — 13,6.

З північного боку, до ескалаторної камері примикають два проходи, створені для зручності руху зустрічних людських потоків[4]. Ці проходи потім з'єднуються в широкий склепінчастий коридор. Нарешті, нахил з чотирьох ескалаторів ЛТ-5, довжиною 14 метрів і висотою 7, спускає пасажирів в південний торець станції «Кузнецький міст»[4].

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції — пілонна трисклепінна, глибокого закладення (глибина закладення — 32,5 м). У березні 2002 пасажиропотік становив: по входу — 40,7 тис. осіб, щодо виходу — 40,9 тис. осіб[5].

Оздоблення[ред.ред. код]

Пілони оздоблені білим мармуром. Підлога викладена чорним і червоним гранітом (до реконструкції покриття було асфальтовим). Колійні стіни облицьовані білою порцеляновою плиткою. У південно-західному торці «Луб'янки» зберігся фрагмент первісного оздоблення станції. У ескалаторному залі встановлено мармуровий бюст Ф. Е. Дзержинського. Станція, після реконструкції, отримавши центральний зал, стала типовою станцією 1970-х років.

Події[ред.ред. код]

29 березня 2010 року о 7:56 за московським часом на станції Луб'янка стався вибух. Вибуховий пристрій спрацював у другому вагоні. У результаті вибуху загинуло 24 людини, 39 поранено[6] Уряд Москви виділив 131 автобус для доставки пасажирів після вибуху що відбувся в московському метро. НП сталася на станціях «Луб'янка» і «Парк культури (радіальна)». До ліквідації наслідків вибухів у Московському метро залучені 387 осіб і 180 одиниць техніки, у тому числі від МНС Росії — 207 людей і 59 одиниць техніки.

Координати: 55°45′33″ пн. ш. 37°37′38″ сх. д. / 55.75917° пн. ш. 37.62722° сх. д. / 55.75917; 37.62722

Фотографії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Наумов, 2010, С. 144
  2. «Основные характеристики эскалаторов». Официальный сайт Московского метрополитена. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2012-02-06. 
  3. Кавтарадзе, 2005, С. 48
  4. а б в Наумов, 2010, С. 347
  5. «Исследования пассажирских потоков. Март 2002 года». metro.ru. Архів оригіналу за 2012-01-25. Процитовано 26 апреля 2012 года. 
  6. За уточненими даними під час вибуху на «Луб'янці» загинули 38 людей — МНС