Лукас Кранах Старший

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Монумент Кранаху в місті його народження.

Лу́кас Кра́нах Ста́рший (нім. Lucas Cranach der Ältere; *4 жовтня 1472 — †16 жовтня 1553) — німецький художник епохи Відродження, відомий німецький графік 1-ї половини 16 століття. Малював портрети, релігійні і міфологічні картини, алегорії.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Прихильно ставився до діячів Реформації, був приятелем М. Лютера. У ранніх живописних творах «Розп'яття», «Відпочинок на шляху до Єгипту» та інших намагається подолати пізньоготичні традиції умовностей та орнаментальності і створити реалістичні образи, пройняті духом гуманізму. Риси Відродження і традиції готики переплітаються у зображеннях Мадонни, біблійських і міфологічних персонажів.

Родина художників[ред.ред. код]

Місто Кронах,вигляд на 2006 рік.

Походить з родини художників. Відомо, що його дід і батько ( Ганс Малер )були живописцями. Про ранішні роки і юність Лукаса мало відомостей. Бо не все можливо перевірити за документами про провінційних майстрів, як не можливо спрогнозувати формування генія і його появу в тій чи іншій родині.

З народження мав прізвище Зундер або Зондер(Sunder), але пізніше узяв прізвищем назву свого міста Кранах.

Ймовірно, що в родині Лукас і отримав первісну художню освіту, а потім, за тогочасною традицією ( майже законом ) зробив освітню подорож по німецьким князівствам того часу.

Кранах і Відень ( 1500 - 1504 ).[ред.ред. код]

Особливу сторінку в житті художника мав Відень. Кранах прибув туди у 1500 році. Відень посідав особливе місце в німецькомовних землях, до того ж був університетським містом. Тутешній університет був центром наукової думки і паростків нової ідейної течії - гуманізму. Гурток віденських гуманістів, поетів і математиків очолив Конрад Цельтіс, сам поет.

Вже в віденський період почалася зміна художньої манери Кранаха. В ній все менше готичних впливів і все більше рис відродження. Але манера художника не мала різкого розвитку і так і не прийшла до повного засвоєння уроків італійського гуманізму. Однак, ця суміш різних впливів стала індивідуальною художньою манерою Кранаха на все життя.

Не дивно, що до зрілого 28 - річного художника звернулись для створення портретів. Окрім релігійних образів у Відні Кранах намалює портрети, в тому числі Куспініана та його дружини Ганни.

Йоган Куспініан[ред.ред. код]

Портрет Куспініана, ректора Віденського університету, 150З, Париж, Лувр.

Йоган Куспініан був одним з перших замовників. У віці 27 років його обрали ректором Віденського університету. Ймовірно, з цього приводу він і замовив свій портрет. Куспініан, лікар, історик і гуманіст, і був прихильником Цельтіса. Художник не приховував несолідності нового ректора, його безбороде обличчя не є взірцем мудрості чи величі. На значущість особи вказували лише розкішні шати, коштовний фоліант в руках та алегорії в небі. Над головою ректора зірка Сатурн та філін зі здобиччу в пазурах, натяки на меланхолію, що вважалась притаманною дослідникам.

Пізніше художник використає подібну ж композицію і в парадному портреті Йохана-Стефана Реуса. Там теж буде дерево ліворуч, невеликі скелі праворуч і вже розкритий фоліант в руках розкішно одягненого власника.

Напише художник і портрет ще одного ректора, на цей раз Віттенберзького університету - Крістофа Шейрля. Той ректор буде прихильником майстерності художника.

Переїзд у Віттенберг[ред.ред. код]

Полювання на оленів , Відень

Небагаті професори-замовники та новий життєвий етап (перейшло за 30) спонукали художника на переїзд у місто Віттенберг. Тут мешкав невеликий двір курфюрста Саксонського на ім'я Фрідріх Мудрий. Фрідріх робить майстра придворним художником, а той отримує стабільну платню і впевненість у завташньому дні. Кранах малює картини, стінописи в замках свого патрона, робить ескізи одягу, меблів, декору свят та лицарських турнірів. Все це згине з плином часу у війнах і через людську недбалість. Залишаться лише малюнки.

Уявлення про побут двору і його розваги дає картина Кранаха 1529 року «Полювання на оленів», (нині Відень, Художньо-історичний музей ).

Таємна місія в Мехельні (Нідерланди) і портрети.[ред.ред. код]

Досі невідомо, навіщо курфюрст посилав Кранаха в місто Мехельн, Нідерланди, у 1508 році. Адже ж не для написання портретів і не для знайомства з новими досягненнями живопису Нідерландів 16 століття. Художник зробив це самотужки. Серед написаних портретів - портрет 8-річного хлопця (онука імператора Максиміліана, тоді ще принца), майбутнього імператора Карла V.

Завдання (таємне й успішне) спричинило щедрість курфюрста. І художник отримав від патрона дворянство (лицарство) і власний герб.

Жіночі портрети Кранаха[ред.ред. код]

Лицар Кранах[ред.ред. код]

Герб і підпис Кранаха, 1529 рік

Герб для себе - лицаря - художник створив собі сам. Незнатне походження не давало змоги використати лева, орла чи іншого хижака в якості емблематичного звіра. Але і звична тварина не годилася новоспеченому лицарю. Тоді і з'явився невеличкий дракон з крилами. Він і став підписом майстра як на його картинах, так і на гравюрах його майстерні.

Одруження і успішна кар'єра[ред.ред. код]

Лукас Кранах Старший
  • 1512 рік - одруження у 40 років (дружина - дочка Віттенберзького пивовара)
  • 1524 рік. Багатий художник, що вже мав аптеку і корчму, придбав друкарський верстат і відкрив в місті найбільшу друкарню.
  • 1525 рік.Обрання в міську раду Віттенберга.
  • 1537 рік. Обрання бургомістром Віттенберга ( йому - 65 ). Цю посаду він обійматиме двічі.

Гіркота останніх років[ред.ред. код]

В останні роки життя добробут та щастя покинули старого майстра. По середньовічному відданий своєму патрону, старий художник не покидав курфурста Йогана Фрідріха, невдалого політика. Обидва зазнали кривди і були в полону у католиків, що узяли верх в політичній боротьбі. Після полону Лукас Кранах не повернувся у Віттенберг і оселився в місті Веймар. Там він і помер на 82 році життя.

Запізнілий музей майстра[ред.ред. код]

Реставрований будинок Лукаса Кранаха у 2009 році

Ім'я Лукаса Кранаха Старшого не загубилося з плином часу, хоча не всі важливі події його життя збережені у пам'яті нащадків. Поціновують і його твори. Так, музей Лувр у 2010 р. започаткував кампанію у Франції по залученню коштів задля придбання картини Кранаха « Три грації », створену у 1531 р. За неї сплатили чотири мільйони євро.

Задля увічнення пам'яті про майстра, у 1991 р. муніципалітет міста Віттенберг у Німеччині придбав у власність колишній будинок Лукаса Кранаха, що випадково зберігся до 21 століття. Адже майстер прожив тут сорок вісім років. З майстерні художника вийшло майже 5.000 картин та гравюр, з яких до 21 століття збережено тільки одна тисяча. В жалюгідному стані перебував і будинок художника. На його реставрацію витрачено більш ніж чотири мільйони долярів. Так був створений запізнілий музей Лукаса Кранаха Старшого. Музей Кранаха має віставкові зали, майстерні місцевих художників та офіс Фонду Кранаха ( на 1997 рік).

Графічні твори Кранаха[ред.ред. код]

Втрачений Кранах з Музею Ханенків[ред.ред. код]

За часів СРСР відбулася безпідставна націоналізація художніх творів та масовий продаж їх за кордон. Постараждали як колекції колишніх дворянських садиб, провінційних збірок, так і збірки европейські відомих , столичних музеїв.

Серед забраних і проданих за кордон речей з Музею Ханенків в Києві - візантійські ікони, гобелен «Поклоніння волхвів»( Франція 1512 року ), картина Лукаса Кранаха Старшого «Адам і Єва». Останній твір продано в місті Берлін в травні 1931 року під брехливою позначкою зібрання Строганових ( зберігається нині в музеї Нортона Саймона, США , місто Пассадена, Каліфорнія ). Це був найкращий твір Кранаха на теренах тогочасної України.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела[ред.ред. код]

  • Гершензон Н. М., Лукас Кранах, М., 1933;
  • Немилов А.Н.«Лукас Кранах Старший »,М,1973
  • Friedländer М. J., Rosenberg J., Die Gemälde von Lucas Cranach, B., 1932;
  • Lucas Cranach der Ältere. Der Künstler und seine Zeit, B., 1953;
  • Lucas Cranach der Ältere im Spiegel seiner Zeit, B., 1953;
  • Jahn J., Lucas Cranach als Graphiker, Lpz., 1955;
  • Rosenberg J., Die Zeichnungen Lucas Cranachs, B., 1960.
  • «Lucas Cranach — Sein Leben, seine Welt und seine Bilder» von Peter Moser erschienen im Babenberg Verlag Bamberg 2004, ISBN 3-933469-14-7
  • «Der Weinberg des Herrn» von Albrecht Steinwachs erschienen bei J.M.Pietsch, edition AKANTHUS, Spröda (deutsch) ISBN 3-00-008905-5 , (engl.) ISBN 3-00-008904-7
  • «Die Funde in den Turmknäufen zu Wittenberg» von Nikolaus Müller erschienen in Magdeburg 1912
  • «Das Raths-Collegio der Chur-Stadt Wittenberg» von Paul Gottlieb Kettner (Wolfenbüttel 1734).
  • «Neue Deutsche Bibliographie» Band 3
  • «Allgemeine Deutsche Biblographie»
  • «Lexikon der Renaissance» von VEB Bibiliographisches Institut Leipzig 1989 ISBN 3-323-00268-7
  • «Geschichte der deutschen Kunst 1470—1550» von Ernst Ullmann erschienen im VEB E.A. Seemann Verlag Leipzig 1985 Best. Nr. 505 600 8 05700
  • «Die Stadtkirche der Lutherstadt Wittenberg» von Albrecht Steinwachs
  • «Die Malerfamilie Cranach» erschienen im VEB Verlag der Kunst Dresden 1974, englische Version «Cranach: A Family of Master Painters» 1980 Werner Schade im VEB Verlag der Kunst Dresden
  • «Lucas Cranach d. Ä. in Wittenberg» von Jutta Strehle erschienen bei J.M. Pietsch, edition AKANTHUS, Spröda 2001 ISBN 3-00-008441-X
  • «Lucas Cranach der Ältere in Wittenberg» von Heinrich Kühne erschienen im Drei Kastanien Verlag 1993 ISBN 3-9803358-4-4
  • Claus Grimm, Johannes Erichsen, Evamaria Brockhoff: «Lucas Cranach: ein Maler-Unternehmer aus Franken» erschienen Haus der bayrischen Geschichte Augsburg 1994, ISBN 3-927233-33-I

Посилання[ред.ред. код]