Лука Джордано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лука Джордано
Luca Giordano
LucaGiordano1692c-Self-portrait-Naples.jpg
Лука Джордано, автопортрет 1692 р.
Ім'я при народженні Luca Giordano
Дата народження 18 жовтня 1634(1634-10-18)
Місце народження Неаполь
Дата смерті 3 січня 1705(1705-01-03) (70 років)
Місце смерті Неаполь, Італія
Національність ітаієць
Громадянство Італія
Жанр релігійні і декоративні композиції
Навчання Хосе де Рібера
Напрямок караваджизм
Роки творчості 1652-1704
Покровитель іспанський король Карл ІІ
Вплив Хосе де Рібера, П'єтро да Кортона
Вплив на Антоніо Паломіно
Твори релігійні, міфологічні композиції

Джордано Лука (італ. Giordano Luca *18 жовтня 1634, Неаполь — †3 січня 1705, Неаполь) — талановитий представник неаполітанської школи живопису, художник доби бароко. Виробив особливу, космополітичну і неглибоку систему художніх образів, що згодилася для декоративних робіт в різних містах західної Європи ( в Неаполі, Римі, Флоренції, Бергамо, Венеції, Мадриді, Толедо).

Життєпис[ред.ред. код]

Автопортрет[ред.ред. код]

Збережено не один автопортрет майстра.

На пізньому - довге волосся по моді 17 століття і простий одяг, що не відволікають уваги глядача від обличчя без натяку на привітність і посмішку, серьозного погляду через окуляри, які були рідкісними в ті часи. Він був досить освіченою особою, творив алегоричні, релігійні і декоративні роботи, писав фрески, навіть натюрморти. Мав велику працездатність. Його твори швидко розійшлися Європою і були в збірках від Іспанії до Росії ще на початку 18 століття. За швидкість праці мав прізвисько Фа Престо = «робить швидко».

Ранні роки[ред.ред. код]

До останніх десятиліть не було відомо точної дати його народження. А вказаний в довідниках рік народження (1632) робив його на 2 роки старішим.

Народився в Неаполі. Він син маловідомого провінційного художника Антоніо Джордано. Батьки, Антоніо та мати (Ізабелла Імпарато), хрестили хлопця в церкві Сант-Анна ди Палаццо. На той час італійське місто належало Іспанії і тут правили іспанські віцекоролі. Уряд був іспанським, іспанці почували себе хазяями, а в Неаполі, столиці віцекоролівства, мешкав з родиною і працював видатний іспанський художник Хосе де Рібера. Учнем до нього і потрапив молодий Лука. З останнім фактом погоджуються не всі, хоча за попередніми даними Лука нібито дев'ять років перебував в майстерні Рібери учнем і помічником.

Іспанська художня манера була налаштована на реалізм, на майже документальне відтворення натури, позбавлена легкості і артистичної свободи виконання. Аби мати успіх у іспанських замовників, молодий Лука писав так само — реалістично, несміливо, важкувато за колоритом. Ці твори занадто відрізнятимуться від його зрілої манери настільки, що багатьом важко повірити, що вони належать одному майстру, тим паче італійцю.

Перші твори художника датують 1650-и роками, серед них — «Христос і грішниця» (1653 р.), «Розп'яття Андрія Першозванного» (1655 р.)

Філософи Луки Джордано[ред.ред. код]

Лука Джордано, філософ цинік, Мюнхен, Стара Пінакотека.

Цікавою особливістю майстрів Іспанії було відтворення «портретів» (образів) давно померлих грецьких філософів. Їх портретів не зберігли, а деякі з них портретів при житті їх — ніколи й не мали. Художників це ніяк не бентежило. Це тільки пришпорювало уяву художників, що робили свої інтерпретації на теми філософів, їх облич, психологічних типів, різних за характерами.

Свою серію філософів Давньої Греції зробив Веласкес. Серія Філософів Хосе де Рібера була настільки вдалою і популярною, що її повторили учні художника. Оригінали Рібери відправили до Іспанії, де вони прикрасили королівські палаци. Копії учнів розійшлися Західною Європою і зберігаються в збірках Італії, Польщі, Росії тощо.

Старанний учень Рібери, Лука Джордано, теж зробив свою серію філософів, чим надовго заплутав і прихильників живопису, і істориків, і мистецтвознавців. Вони схожі на філософів Рібери за колоритом, навіть розмірами полотен. Але народжена особистість Джордано відбилася на стилістиці, дала їм більшу легкість в образах, інше психологічне забарвлення. Можливо, найранішній з філософів Джордано потрапив до Ермітажу. «Філософ з дзеркалом» стоїть просто, одяг неохайний, похмуре обличчя в зморшках, погляд непривітний і розчарований. Про молодість художника свідчить мало вдала композиція (персонаж подано зі спини, обличчя видно в дзеркалі частково). Можливо, це філософ-цинік, яких часто зображували в Неаполі і на котрих була мода серед багатих прихильників неостоїцизму в Неаполі. У дзеркалі відображення чоловічого обличчя, немов ілюстрація до прислів'я : «не лайте дзеркало, коли пика свиняча».

Високим інтелектом, напруженим духовним життям віє від чергового «Філософа», що зберігають в збірці Художньо-історичного музею Відня. Він серед найвдаліших у Джордано в серії, а за мистецькими якостями дорівнює філософам Рібери, а деяких і перевищує. Так учень наздогнав вчителя.

Декоративні твори[ред.ред. код]

«Рінальдо і Арміда », Ліон, Франція

Чим далі були роки навчання, тим вільнішою стає манера Джордано. Зростає ерудиція. Але втрачається іспанський реалізм і філософська наповненість образів. Легкість манери не компенсувала великих втрат і помстилася легковажністю, галасливими, порожніми ефектами, неприемною театральністю. Хвороби і неприпустима швидкість приводять до недбалості в сюжетах і їх виконанні. Художник з роками втрачає більше переваг, ніж набирає їх з досвідом. Він наче зрікся заповітів Хосе де Рібери, а нових і важливих — не виробив і не знайшов. Поверхневість прийшла навіть в його біблійні картини. І вони не зачіпали сердець, бо були порожніми пошуками в композиціях і формах без наповнення правдивим почуттям.

Вибрані твори[ред.ред. код]

« Самогубство Катона Аттичного», Гавр
Лука Джордано. «Вигнання з раю»
  • «Розп'яття Андрія Першозванного» (1655 р.)
  • «Христос і грішниця», різні варіанти
  • «Весілля в Кані Галілейській», різні варіанти
  • «Розп'яття Апостола Петра», 1660 р., Галерея Академії, Венеція
  • «Святі покровителі Неаполя перед розп'яттям»
  • «Архангел Михаїл і падіння янголів в ад»
  • «Смерть філософа Сенеки», Лувр, Париж
  • «Вертумн і Помона, покровителі садів і змін природи»
  • «Вигнання з раю Адама і Єви», Великий Гатчинський палац, Росія
  • «Повернення Персея»
  • «Каяття Марії Магдалини», Прадо, Мадрид
  • «Розгнівані німфи вбивають Орфея», Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Київ
  • «Смерть Лукреції», Фонд Калве, Авіньйон, Франція
  • «Диво святого Бенедикта»
  • «Діана та вагітна німфа Калісто»
  • «Викрадення Єлени (Початок Троянської війни)»
  • «Віднайдення тіла Клеопатри після самогубства»
  • «Самогубство Катона Аттичного», Гавр, Музей красний мистецтв
  • «Філософ Діоген»
  • «Святий Франциск Асізький»
  • «Ісак благословляє Якова»
  • «Мучеництво Святого Вартоломея»
  • «Рінальдо і Арміда»
  • «Святий Лука малює мадонну»

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Bernardo De Dominici, Vita del Cavaliere D. Luca Giordano, pittore napoletano, 1742
  • Всеволожская С. П. и др." Итальянская живопись 13-18 веков в собрании Эрмитажа",Л, «Сов.художник», 1964 (рос)
  • Luca Giordano y España, Catálogo Exposición Palacio Real (7.03-2.06.2002), Patrimonio Nacional, Madrid, 2002.

Посилання[ред.ред. код]