Лука ді Монтедземоло
| Лука Кордеро ді Монтедземоло італ. Luca Cordero di Montezemolo | |
|---|---|
 Лука Кордеро ді Монтедземоло | |
| Народився |
31 серпня 1947 (76 років) Болонья, Італія |
| Громадянство |
 Італія |
| Національність | італієць |
| Діяльність | президент Ferrari |
| Alma mater | Римський університет ла Сапієнца, Колумбійський університет і Інститут Массиміліано Массімоd |
| Знання мов | італійська[1] |
| Роки активності | 1973[2] — тепер. час |
| Посада | президент[d] і президент[d] |
| Родичі | Массімо Кордеро дей Марчезе ді Монтедземоло (батько) і Клотильда Нері (мати) |
| У шлюбі з | Людовика Андреоні |
| Діти | Matteo Cordero di Montezemolod[3], Clementina Cordero di Montezemolod[3], Guia Cordero di Montezemolod[3] і Maria Cordero di Montezemolod[3] |
| Автограф |
.jpg){kind=small} |
| Нагороди |
   |
 | |
Лука Кордеро ді Монтедземоло (італ. Luca Cordero di Montezemolo; 31 серпня 1947 року, Болонья, Італія) — президент і голова ради директорів Ferrari. З 2004 по 21 квітня 2010 року був президентом Fiat Group[4], нині входить до складу правління.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї Массімо Кордеро дей Маркезі ді Монтедземоло (італ. Massimo Cordero dei Marchesi di Montezemolo) (1920—2009) і Клотільди Нері (італ. Clotilde Neri) (1922), племінниці відомого італійського невролога Вінченцо Нері (італ. Vincenzo Ner).[5] Належить до відомої Савойської династії, серед інших сучасних представників якої кардинал Андреа Кордеро Ланца ді Монтедземоло (італ. Andrea Cordero Lanza di Montezemolo) і полковник Джузеппе Кордеро Ланца ді Монтедземоло (італ. Giuseppe Cordero Lanza di Montezemolo).
Студентські роки[ред. | ред. код]
Вступив до Військово-морського училища Франческо Морозіні у Венеції, але не закінчив, і перевівся в Інститут Массімільано Массімо в Римі. У 1971 році закінчив Римський університет ла Сап'єнца за курсом юриспруденції, а пізніше відвідував курси міжнародного права в Колумбійському університеті Нью-Йорка. Почав свою кар'єру в юридичній компанії Chiomenti в Римі та Bergreen & Bergreen в Нью-Йорку.
Робота в Ferrari[ред. | ред. код]
У 1973 році Лука стає помічником Енцо Феррарі, і керівником команди Феррарі у Формулі-1. Під його керівництвом Феррарі виграє кубок конструкторів у 1975, 1976, 1977 році, а Нікі Лауда двічі стає чемпіоном світу в 1975 і 1977 році.
Fiat[ред. | ред. код]
У 1977 році Лука став старшим менеджером Фіату, відповідальним за міжнародні відносини, і пропрацював на цій посаді до 1981 року. Надалі працював генеральним директором компанії Itedi, холдингова видавнича компанія, що контролює туринську газету «Ла стампа».
У 1982 році веде підготовку команди Azzura для виступу у вітрильній регаті Кубок Америки.
З 1984 по 1986 рік обіймав посаду виконавчого директора в компанії Cinzano International. А в 1985 році очолює оргкомітет з підготовки чемпіонату світу з футболу в Італії. Також в 1990 році обійняв посаду виконавчого віцепрезидента «Ювентуса».
З 1990 по 1992 рік генеральний директор RCS Video, під його керівництвом RCS викуповує 3,6 % відсотків акцій Carolco Pictures.
Пізніше став членом ради директорів провідного французького каналу TF1.
Повернення в Ferrari[ред. | ред. код]
У листопаді 1991 року за рішенням Джіованні Аньєллі Лука повертається в Ferrari як президент і запрошує на місце виконавчого директора Жана Тодта. За час його правління Феррарі 8 разів завойовує кубок конструкторів, а пілоти команди 6 раз стають чемпіонами світу. При цьому чемпіонський титул 2000 року був завойований через 21 рік (востаннє в 1979 р.), а кубок конструкторів 1999 року — через 16 років (востаннє 1983 р.).
Робота в інших напрямках[ред. | ред. код]
З 1997 по 2005 роки Лука ді Монтедземоло очолює Maserati. 27 травня 2004 став президентом бізнес-лобі Confindustria. 28 травня 2004 після смерті Умберто Аньєллі стає президентом Fiat Group[6].
Нагороди[ред. | ред. код]
2 червня 1988 року Луці ді Монтедземоло було присуджено звання командора ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»[7]. Через десять років він стає кавалером італійського ордена «За заслуги в праці»[8].
22 жовтня 2002 року великим офіцером Ордену «За заслуги перед Італійською Республікою»[9].
3 грудня 2008 року особисто з рук Ніколя Саркозі, президента Франції, в Єлисейському палаці Парижу були вручені знаки командора ордена почесного ді Монтедземоло Командор ордена Почесного легіону[10].
У листопаді 2009 року в Берліні Луці була вручена одна з найпрестижніших нагород в автомобільному світі — приз Золоте Кермо[11].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ https://www.lesoir.be/art/650048/article/sports/sports-mecaniques/2014-09-10/luca-di-montezemolo-quitte-ferrari
- ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
- ↑ призначення на посаду президента Джона Елкана (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 вересня 2011. Процитовано 22 грудня 2012.
- ↑ Древо сім'ї Lambetrini. Архів оригіналу за 3 лютого 2009. Процитовано 22 грудня 2012.
- ↑ Призначення Луки Кордеро ді Монтедземоло президентом Fiat Group[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Офіційний сайт президента італійської республіки — ді Монтедземоло командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою». Архів оригіналу за 30 листопада 2011. Процитовано 22 грудня 2012.
- ↑ Офіційний сайт президента італійської республіки — ді Монтедземоло кавалер ордена «За заслуги в праці». Архів оригіналу за 30 листопада 2011. Процитовано 22 грудня 2012.
- ↑ Офіційний сайт президента італійської республіки — кавалер ордена «За заслуги перед Італійською Республікою». Архів оригіналу за 30 листопада 2011. Процитовано 22 грудня 2012.
- ↑ ді Монтедземоло Командор ордена Почесного легіону. Архів оригіналу за 24 жовтня 2015. Процитовано 22 грудня 2012.
- ↑ Прес служба Феррарі: Луці де Монтедземоло вручено золоте кермо. Архів оригіналу за 6 листопада 2010. Процитовано 22 грудня 2012.
Посилання[ред. | ред. код]
Official Bio (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 квітня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
|
- Народились 31 серпня
- Народились 1947
- Випускники Римського університету
- Випускники Колумбійського університету
- Командори ордена Почесного легіону
- Великі офіцери ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Командори ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Футбольні функціонери
- Уродженці Болоньї
- Спортсмени Болоньї