Лука ді Монтедземоло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лука Кордеро ді Монтедземоло
італ. Luca Cordero di Montezemolo
Fiat Luca cordero di Montezemolo.jpg
Лука Кордеро ді Монтедземоло
Народився 31 серпня 1947(1947-08-31) (66 років)
Болонья, Італія
Громадянство Італія Італія
Національність італієць
Діяльність президент Ferrari
Родичі Массімо Кордеро дей Марчезе ді Монтедземоло (батько) і Клотильда Нері (мати)
Дружина Людовика Андреоні

Лука Кордеро ді Монтедземоло (італ. Luca Cordero di Montezemolo) (31 серпня 1947 року, Болонья, Італія) — президент і голова ради директорів Ferrari. З 2004 по 21 квітня 2010 року був президентом Fiat Group[1], в даний момент входить до складу правління.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї Массімо Кордеро дей Маркезі ді Монтедземоло (італ. Massimo Cordero dei Marchesi di Montezemolo) (1920–2009) і Клотільди Нері (італ. Clotilde Neri) (1922), племінниці відомого італійського невролога Вінченцо Нері (італ. Vincenzo Ner).[2] Належить до відомої Савойської династії, серед інших сучасних представників якої кардинал Андреа Кордеро Ланца ді Монтедземоло (італ. Andrea Cordero Lanza di Montezemolo) і полковник Джузеппе Кордеро Ланца ді Монтедземоло (італ. Giuseppe Cordero Lanza di Montezemolo).

Студентські роки[ред.ред. код]

Поступив у Військово-морське училище Франческо Морозіні у Венеції, але не закінчив, і перевівся в Інститут Массімільано Массімо в Римі. У 1971 році закінчив Римський університет Ла Сапієнца по курсу Юриспруденція, а пізніше відвідував курси міжнародного права в Колумбійському Університеті Нью-Йорку. Почав свою кар'єру в юридичній компанії Chiomenti в Римі та Bergreen & Bergreen в Нью-Йорку.

Робота в Ferrari[ред.ред. код]

У 1973 році Лука стає помічником Енцо Феррарі, і керівником команди Феррарі в Формулі 1. Під його керівництвом Феррарі виграє кубок конструкторів у 1975, 1976, 1977 році, а Нікі Лауда двічі стає чемпіоном світу в 1975 і 1977 році.

Fiat[ред.ред. код]

У 1977 році Лука став старшим менеджером Фіату, відповідальним за міжнародні відносини, і пропрацював на цій посаді до 1981 року. Надалі працював генеральному директором компанії Itedi, холдингова видавнича компанія, що контролює туринську газету La Stampa.

У 1982 році веде підготовку команди Azzura для виступу у парусній регаті Кубок Америки.

З 1984 по 1986 рік обіймав посаду виконавчого директора в компанії Cinzano International. А в 1985 році очолює оргкомітет з підготовки чемпіонату світу з футболу в Італії. Також в 1990 році зайняв посаду виконавчого віце-президента Ювентуса.

З 1990 по 1992 рік генеральний директор RCS Video, під його керівництвом RCS викуповує 3,6% відсотків акцій Carolco Pictures.

Пізніше став членом ради директорів провідного французького каналу TF1.

Повернення в Ferrari[ред.ред. код]

У листопаді 1991 року за рішенням Джіованні Аньєллі Лука повертається в Ferrari в якості президента і запрошує на місце виконавчого директора Жана Тодта. За час його правління Феррарі 8 разів завойовує кубок конструкторів, а пілоти команди 6 раз стають чемпіонами світу. При цьому чемпіонський титул 2000-го року був завойований через 21 рік (востаннє в 1979 р.), а кубок конструкторів 1999-го року — через 16 років (востаннє 1983 р.).

Робота в інших напрямках[ред.ред. код]

З 1997 по 2005 роки Лука ді Монтедземоло очолює Maserati. 27 травня 2004 став президентом бізнес-лобі Confindustria. 28 травня 2004 після смерті Умберто Аньєллі стає президентом Fiat Group.[3]

Нагороди[ред.ред. код]

2 червня 1988 року Луці ді Монтедземоло було присуджено звання командора ордена «За заслуги перед Італійською Республікою».[4] Через десять років він стає кавалером італійського ордена «За заслуги в праці».[5]

22 жовтня 2002 року великим офіцером Ордену «За заслуги перед Італійською Республікою»[6]

3 грудня 2008 особисто з рук Ніколя Саркозі, президента Франції, в Єлисейському палаці Парижу були вручені знаки командора ордена почесного ді Монтедземоло Командор ордена Почесного легіону.[7]

У листопаді 2009 року в Берліні Луці була вручена одна з найпрестижніших нагород в автомобільному світі — приз Золоте Кермо.[8]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

«Official Bio». Архів оригіналу за 2012-04-25.