Лук'янівська в'язниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Центральний вхід Лук'янівської в'язниці.

Лук'янівська в'язниця (Лук'янівський СІЗО) — в'язниця на Лук'янівці в Києві, в якій побувало декілька відомих особистостей України.

Історичні дані[ред.ред. код]

В'язниця складається з декількох корпусів, основна будівля збудована у 1859—1862 рр. за проектом губернського архітектора М. Іконникова. Офіційно Лук'янівська тюрма(тюремний замок) почала працювати з 1863 року. На території в'язниці існувала тюремна церква, в якій в радянські часи були теж побудовані камери. Інші корпуси були добудовані впродовж останньої третини XIX ст. На 1900 рік тюрма складалася з 10 кам'яних будівель різного призначення. В тюрмі також існує ціла система підземних тунелів — переходів між різними частинами в'язниці: слідчим корпусом, старою і новою частиною в'язниці. Усередині тунелі перекриваються численними металевими дверима з замками і спеціальною сигналізацією. В передвоєннї роки тут була розташована тюрма ОГПУ НКВС СРСР. В той час в тюрмі знаходилося більш як 25,000 в'язнів — багато з них були репресовані.

В Лук'янівській в'язниці народився Олександр Олександрович Богомолець, де була ув'язнена його мати Софія Миколаївна Богомолець, засуджена на 10 років каторжних робіт — президент (з 1930) Академії наук УРСР, академік (з 1932) і віце-президент (з 1942) Академії наук СРСР, депутат Верховної Ради СРСР 1-го та 2-го скликань.

Лук'янівська в'язниця, 1900 р.

Корпуси СІЗО мають особливі назви. Найстаріший корпус називається «Катенькой». Існує легенда, хоча і помилкова, що цей корпус збудували за Катерини ІІ, хоча як вже зазначалося, цей корпус звели у 1859-62 рр., тобто цей корпус збудували за царя Олександра ІІ. В цьому корпусі знаходиться пост № 5, де утримуються ПЖ (особи які засуджені на довічне увязнення). Поруч знаходится пост, де перебувають камери в яких утримували і утримують ВІП арештантів. Другий старий корпус має назву «Столипинка». Цей корпус був збудований за часів Столипіна. До цього корпусу прибудовані два корпуси «Брежнівка», збудовані за радянські часи та «Кучмовка» збудований за часів уже незалежної України. На відміну від камер Катеньки та Столипінки, камери у Брежнівкі і Кучмівкі меньші за розмірами та мають низьку стелю. Вікна Столипінки та Кучмівки видно з-за огорожі. Існує окремий корпус «Малолетка», хоча старожили називають його «Сталінкою». З назви корпусу зрозуміло, що там знаходиться молодь, точніше «неповнолітні арештовані особи». Також є окремий корпус ЖК (жіночий корпус) та «Больничка». Між корпусами існують підземні ходи, по яким можна переходити від корпусу до корпусу. Транспортування заарештованих, як раз і здійснюється підземними ходами. Також існує і «привратка», дуже малі кімнати без вікон і сильно задимлені цигарками, де знаходяться усі хто потрапляє у СІЗО і чекає черги, коли його переведуть до камери, а також ті, що «етапуються» на суд або слідство. Також існує окреме приміщення, для осіб обслуги із числа засудженних. Воно розташовано окремо від інших корпусів СІЗО.

Існують «дворики для прогулянки», спеціально обладнані приміщення для прогулянок заарештованих на свіжому повітрі. Частина «двориків» знаходиться у внутрішньому периметрі, а частина на даху Столипинки та Малолетки. Офіційно не числяться, але реально існують камери для «ображенних» (осіб які з точки зору злодійського світу вважаються ізгоями), «бс» (для співробітників органів МВС, СБУ та інших органів, які знаходяться під арештом), «тубіки» (для хворих туберкульозом), «дурка» (для психічно хворих). Існує також баня, «ларьок», бібліотека. Є і церква в приміщенні блоку для обслуги.

Зараз в приміщенні колишньої в'язниці розташований слідчий ізолятор — Київський слідчий ізолятор. Адреса СІЗО — вул. Дегтярівська 13.

Відомі в'язні[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Право Це незавершена стаття з права.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Координати: 50°27′43″ пн. ш. 30°28′01″ сх. д. / 50.4622000° пн. ш. 30.4671056° сх. д. / 50.4622000; 30.4671056

Примітки[ред.ред. код]