Лук'янівський єврейський цвинтар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лук'янівський єврейський цвинтар
Залишки Лук'янівського єврейського цвинтаря
Залишки Лук'янівського єврейського цвинтаря
Інформація про цвинтар
Країна Україна Україна
Розташування Київ Київ
Координати 50°28′20″ пн. ш. 30°27′32″ сх. д. / 50.472306° пн. ш. 30.458972° сх. д. / 50.472306; 30.458972Координати: 50°28′20″ пн. ш. 30°27′32″ сх. д. / 50.472306° пн. ш. 30.458972° сх. д. / 50.472306; 30.458972

Лук'я́нівський євре́йський цви́нтар — єврейське кладовище у Києві, на Лук'янівці, нині практично втрачене.

Опис[ред.ред. код]

На початку існування цей великий некрополь займав площу понад 25 га. Його оточувала капітальна стіна з арковими брамами, на терені цвинтаря містилася контора, відспівувальня, інші ритуальні споруди (архітектор — Володимир Ніколаєв). Тут були поховані десятки тисяч євреїв. Серед різноманітних поховань виділявся фамільний склеп знаменитих цукрозаводчиків Бродських; тут же покоїлися лідер київських сіоністів доктор Макс Мандельштамм, кілька єврейських праведників — цадиків. До єврейського цвинтаря з заходу прилучався караїмський.

З 1983 року на території Лук'янівського єврейського цвинтаря споруджено новий телевізійний центр, на місці караїмського цвинтаря діє спортивний комплекс. Від величезної кількості поховань залишилося кілька могил неподалік від пам'ятника «Менора». Єврейська громада міста Сан-Франциско (США) надала кошти[Коли?] для обнесення їх символічною огорожею. У колишньому приміщенні цвинтарної контори (нині вул. Мельникова, 44) діє база хокеїстів.

Історія[ред.ред. код]

Єврейський цвинтар на тодішній околиці Києва — Лук'янівці — був відкритий у 1894 році на просторі між сучасною вулицею Мельникова та Реп'яховим яром.

У 1937 році цвинтар був закритий для поховань.

За нацистської окупації багато могил були зруйновані й опоганені.

У серпні-вересні 1943-го року сотні кам'яних надгробків використовували для спорудження багать, на яких спалювалися тіла убитих у Бабиному Ярі. Ще більш варварському руйнуванню цвинтар піддали наприкінці 1950-х років.

З 1958 року чимало могил з розореного Лук'янівського єврейського цвинтаря були перенесені на північно-західну околицю міста — Берковецький міський цвинтар.

У 1962 році міськвиконком офіційно ухвалив ліквідувати некрополь. Стіну розібрали (лишився тільки фрагмент), ритуальні приміщення знесли, переважну частину поховань розорили, а надгробки знищили чи розграбували. У поодиноких випадках здійснювалося переміщення праху за кордон (так було з могилою засновника партії Поалей-Ціон Бера Борохова, яка з 1963 року міститься в Ізраїлі).

Джерела[ред.ред. код]

  • Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 рр.


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Єврейська історія Це незавершена стаття з єврейської історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.