Місячниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Лунарія)
Перейти до: навігація, пошук
Місячниця
Місячниця однорічна
Місячниця однорічна
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: Місячниця (Lunaria)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Lunaria
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Lunaria

Мі́сячниця, або луна́рія — рід дворічних рослин родини Капустяних, до складу якого входять 3 види. Усі його представники належать до європейської флори, усі є декоративними, а місячниця оживаюча в минулому також використовувалась як лікарська рослина.

Назва[ред.ред. код]

Перетинки плодів місячниці однорічної

Обидві українські родові назви є тотожними: перша — це дослівний переклад латинської Lunaria, а друга — калька з цієї ж мови, яку часто можна зустріти у науковій літературі. Таку назву роду було надано Карлом Ліннеєм, який при описі місячниці однорічної звернув увагу на дивний вигляд її плодів: від круглих стручків після достигання і висипання насіння залишались напівпрозорі перетинки, як сріблясто вилискували, наче повний Місяць.

Ця особливість плодів знайшла відображення також і в інших мовах. Наприклад, німці ці рослини називають «срібний талер» або «пфенінг Юди», іспанці на місячницю кажуть «монета Папи».


Опис[ред.ред. код]

Трав'янисті рослини заввишки 30-100 см. Підземні органи представлені кореневищами. Стебла прямостоячі, розвиваються на другий рік життя, в перший рік життєвого циклу утворюється лише прикоренева розетка. Листки черешкові, серцеподібні, великі, із зубчастим краєм.

Суцвіття — верхівкова китиця. Квітки актиноморфні, двостатеві, від білого до насичено-фіолетового кольору. Чашолистків 4, пелюсток 4. Тичинки вільні, біля їх основи розташовано по одному нектарнику — дволопатевому ззовні та трилопатевому зсередини. Стовпчик довгий, приймочка дволопатева. Плід — стручок круглої (у місячниці однорічної) або довгастої (у місячниці оживаючої) форми, що сидить на довгій ніжці. Він містить нечисленне, відносно дрібне насіння, розташоване у плоді в два ряди. Насінини круглі, плоскі, з шкірястим крильцем. Сім'ядолі плоскі або біля основи зігнуті навпоперек.

Поширення[ред.ред. код]

Типовий біотоп

Найпоширеніші представники роду — місячниця однорічна та оживаюча — зростають переважно у Центральній та Південній Європі. Обидва види зустрічаються в Україні, причому місячниця оживаюча занесена до Червоної книги, як недостатньо вивчений представник української флори, що знаходиться на східній межі ареалу. Натомість третій вид — Lunaria telekiana — належить до вузьких ендеміків Албанії і Чорногорії.

Екологія[ред.ред. код]

Метелик Anthocharis cardamines запилює квіти місячниці однорічної

Рослини помірно морозостійкі і тіньовитривалі. Зростають у напівзатінку, віддають перевагу плодючим, вологим і дренованим ґрунтам.

Цвітіння триває з кінця весни до середини літа. Квіти запилюються бджолами і метеликами. Насіння дозріває у серпні-жовтні. Окрім насіннєвого місячницям притаманний і вегетативний спосіб відновлення (поділом кореневищ).

Застосування[ред.ред. код]

Усі види місячниць використовують як декоративні рослини, висаджуючи їх у садках під кронами дерев. Ці рослини невибагливі і добре розростаються у затінку. В культурі дають добрий врожай насіння, легко поновлюються самосівом, часто натуралізуються поза межами природного ареалу. Крім того, сухі стебла місячниці однорічної зі сріблястими перетинками достиглих плодів використовують для складання сухих букетів. Мовою квітів лунарія означає щирість та забудькуватість.

Насіння місячниці оживаючої в минулому застосовували в народній медицині як заспокійливий засіб, в тому числі і в дитячій терапії.

На честь цього роду рослин названо астероїд 1067 Лунарія.