Луна-1C

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луна-1С
Основні параметри
Повна назва Луна-1С (Е-1 №3, 1958C)
Виготівник ОКБ-1
Оператор СРСР
Тип апарата дослідження Місяця
Штучний супутник Місяця
Дата запуску 4 грудня 1958 в 23:41:58 UTC
Ракета-носій 8К72 №Б1-5
Космодром Байконур
Тривалість польоту 243 секунди
Технічні параметри
Маса 361 кг
Орбітальні дані
Тип орбіти Геліоцентрична планована

Луна-1Сі, інші назви Луна Е-1 №3, Луна-1958C — радянська автоматична міжпланетна станція для вивчення Місяця і космічного простору, запущена 4 грудня 1958 року. Основною метою було досягти поверхні Місяця. Станція зруйнувалась через вибух паливного бака ракети-носія на 245 секунді польоту.

Космічний апарат мав випустити 1 кг натрію, щоб створити хмару з металу, яку можна спостерігати з Землі, для відстеження космічного апарату в польоті. До отримання офіційної інформації про цю місію, НАСА правильно визначило, що вона була місячною.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Черный И. (02.1999). Сорок лет полету «Луны-1». Новости космонавтики. Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 10 червня 2010.