Луна-4B

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Луна-4B
Lunik 3.jpg
Луна-3, подібна Луні-4B
Основні параметри
Повна назва Луна-4B (Луна Є-3 №2)
COSPAR ID 1960-F06
NORAD ID F00095
Виготівник ОКБ-1
Тип апарата фотографування зворотного боку Місяця
Штучний супутник Землі
Обертів 0
Дата запуску 16 квітня 1960, 16:07 UTC
Ракета-носій 8К72Л
Номер запуску Л1-9А
Космодром Байконур СК1
Тривалість польоту 10 секунд
Схід з орбіти 16 квітня 1960
Технічні параметри
Маса 278,5 кг
Розміри довжина 1,3 м, найбільший діаметр 1,2 м
Платформа Є-3

«Луна-4B» (укр. Місяць), інші назви «Луна-1960B», «Луна Є-3 № 2» — радянський космічний апарат, що мав здійснити знімки Місяця з високою роздільною здатністю з ближчої відстані

Опис[ред.ред. код]

Космічний апарат мав циліндричну форму з двома напівсферами, прикріпленими до кожної основи циліндра, біля верхньої напівсфери було прикріплено широкий фланець. Основна циліндрична частина мала діаметр приблизно 95 см. Апарат мав довжину 130 см і найбільший діаметр 120 см в місці розташування фланця. Апарат був загерметизований і мав внутрішній тиск 0,23 атм. Вздовж зовнішньої поверхні циліндра було змонтовано панелі сонячних батарей, що забезпечували живлення хімічних батарей, розташованих всередині, і жалюзі системи терморегулювання, що відкривались для охолодження радіаторів і підтримання внутрішньої температури не вище 25 °C. У верхній півсфері розташовувались фотокамери. Згори апарата стирчали чотири антени і дві знизу. На зовнішній поверхні розташовувались детектори мікрометеоритів і космічних променів. Для стабілізації апарата використовувались газові двигуни, розташовані ззовні у нижній півсфері. Для точної орієнтації відносно Сонця і Місяця мали використовуватись фотоелектричні елементи. Апарат не мав ракетних двигунів для корекції траєкторії. Апарат в польоті мав керуватсь радіокомандами з Землі.

Всередині розташовувались: камера високої роздільної здатності і апаратура для проявки плівки, радіоапаратура, рушійна установка, батареї, гіроскоп для стабілізації апарата, вентилятори для регулювання температури.

Запуск[ред.ред. код]

16 квітня 1960-го року о 16:07 UTC з космодрому Байконур ракетою-носієм «Восток-Л» було запущено космічний апарат «Луна-4B» типу Луна-3Є. Прискорювач «блок Б» після запуску працював з тягою 75% від номінальної і через 10 секунд після зльоту відпав від центрального блоку. Центральний блок з трьома бічними прискорювачами продовжили політ за своєю траєкторією до висоти 170 м, де відокремились інші три прискорювача, оскільки конструктивно жоден не був механічно прикріплений до ракети. Прискорювачі і центральний блок летіли летіли за випадковими траєкторіями і вибухнули при падінні на землю. Центральний блок зі станцією типу Луна-3Є впав за 1 км від стартового майданчика. Вибухова хвиля вибила вікна в багатьох навколишніх спорудах.

Розслідування встановило, що причиною аварії стало закривання клапана в «блоці Б» після 0,4 секунд після запуску.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]