Лунь Юй

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Лунь Юй (кит. традиційною 論語, спрощеною 论语, піньїнь Lún Yǔ, палладієм — Лунь Юй, «Бесіди і судження», «Аналекти Конфуція») — поряд з «І-цзин» і «Дао де цзін» — один з найзнаменитіших текстів Далекого Сходу. Головна книга конфуціанства, складена учнями Конфуція з коротких нотаток, які фіксують висловлювання, вчинки вчителя, а також діалоги з його участю.

Книга написана давньокитайською мовою, складається (з найпоширенішої версії) з двадцяти заголовків. Складання книги почалося після смерті Конфуція в кінці епохи Весни-осені і зайняло від 30 до 50 років.

Як однією з найбільших літературних пам'яток «Лунь Юй» став частиною конфуціанського Чотирикнижжя (Си шу). Знання цієї книги напам'ять було обов'язковою вимогою китайської класичної освіти.

Цитати[ред.ред. код]

  • Багатство і знатність становлять предмет людських бажань, але шляхетний чоловік ними не користується, якщо вони дісталися незаконним шляхом.
  • Народ можна змушувати слідувати належним шляхом, але не можна йому пояснити — нащо.
  • Їсти грубу їжу, пити воду і спати на зігнутому лікті — в цьому теж полягає задоволення.
  • Неправедне багатство, при тому поєднане зі знатністю, для мене подібно швидкоплинній хмарі.
  • Людина, яка не думає про те, що може трапитися в майбутньому, обов'язково незабаром зіткнеться з прикрощами.
  • Цзи-гун спитав: «Чи можна все життя керуватися одним словом?» Учитель відповів: «Це слово — взаємність. Не роби іншим того, чого не бажаєш собі».
  • Людина може зробити великим шлях, яким йде, але шлях не може зробити людину великою.
  • Три види дружби приносять користь і три — шкоду. Коли дружиш з людиною або прямою, або чесною, або володіючою великою проникливістю — це приносить користь; коли дружиш з людиною або нещирою, або вивертко́ю, або жвавою на язик — це приносить шкоду.
  • Три види радості приносять користь і три види — шкоду. Коли радієш від того, що або чиниш відповідно до ритуалу і музики, або говориш про добрі справи людей, або вступаєш в дружбу з мудрими людьми — це приносить користь. Коли відчуваєш радість від того, що або віддаєшся марнотратству, або неробству, або бенкетам — це приносить шкоду.
  • Лише найрозумніші і найдурніші не можуть змінитися.
  • Коли ми говоримо про ритуал, чи маємо ми на увазі лише дар яшми і парчі? Коли ми говоримо про музику, чи маємо ми на увазі удари у дзвони і барабани?
  • Важко весь день тільки їсти, ні про що не дбати! Хіба немає тому людей, зайнятих азартними іграми і шахами? І хіба ті, хто так чинить, схожі на мудрих?
  • Важко мати справу тільки з жінками і низькими людьми. Якщо з ними зближуються, то вони перестають слухатися. Якщо ж від них віддаляєшся, то неминуче відчуваєш з їхнього боку ненависть.
  • Так як не можна знайти людей, які дотримуються середини в поведінці, доводиться мати справу з людьми або нестриманими, або обережними. Нестримані беруться за все, а обережні уникають нехороших справ.
  • З людиною, з якою можна разом вчитися, не можна разом прагнути до досягнення правильного шляху. З людиною, з якою можна разом прагнути до досягнення правильного шляху, не можна разом утвердитися на цьому шляху. З людиною, з якою можна разом утвердитися на правильному шляху, не можна разом діяти згідно з обставинами.
  • Мудрий не відчуває сумнівів, людинолюбний не відчуває смутку, сміливий не відчуває страху.
  • Учитель категорично утримувався від чотирьох речей: він не вдавався до пустих роздумів, не був категоричний у своїх судженнях, не проявляв впертості і не думав про себе особисто.
  • З тими, хто вище посередності, можна говорити про високе; з тими, хто нижче посередності, не можна говорити про високе.
  • Цзи-гун сказав: «Те, чого я не хочу, щоб робили мені, я не хочу робити іншим». Вчитель сказав: «Си! Цього домогтися неможливо!»
  • Коли Цзай Во спав вдень, вчитель сказав: «На гнилому дереві не зробиш різьби, брудну стіну не зробиш білою. До чого лаяти Во?»
  • Вчитель сказав: «Раніше я слухав слова людей і вірив у їхні справи. Тепер же я слухаю слова людей і дивлюся на їхні справи. Я змінив свій підхід через Цзай Во».
  • Той, хто діє, прагнучи вигоди для себе, викликає велику неприязнь.
  • Той, хто прагне пізнати правильний шлях, але соромиться поганого одягу та їжі, не гідний того, щоб з ним вести бесіду.
  • Там, де панує людинолюбство, чудово. Тому коли хто-небудь поселяється там, де немає людинолюбства, хіба він мудрий?
  • Стріла не обов'язково пронизує мішень, бо сили людей не однакові. Це давнє правило.
  • Подивившись на вчинки людини, поглянь на їхні причини, встанови, чи викликають вони у нього занепокоєння. І тоді, чи зможе людина приховати, що вона собою являє?
  • У п'ятнадцять років я навернув свої помисли до навчання. У тридцять років я досяг самостійності. У сорок років я звільнився від сумнівів. У п'ятдесят років я пізнав волю неба. У шістдесят років навчився відрізняти правду від неправди. У сімдесят років я став слідувати бажанням мого серця і не порушував ритуалу.
  • Я розмовляв з Хуеєм цілий день, і він, як дурень, ні в чому мені не перечив. Коли він пішов, подумав про нього і зміг зрозуміти, що Хуей далеко не дурень.
  • Якщо виразити однією фразою сенс трьохсот віршів «Ши цзин», то можна сказати, що в них немає порочних думок.
  • Не турбуйся про те, що люди тебе не знають, а турбуйся про те, що ти не знаєш людей.

Джерела[ред.ред. код]