Лупа (оптика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Звичайна лупа

Лу́па, збільшувальне скло (фр., букв. — наріст) — оптичний прилад (збиральна лінза або система лінз) для розглядання дрібних деталей. Використовується у багатьох областях людської діяльності, у тому числі у біології, медицині, археології, банківській і ювелірній справі, криміналістиці, при ремонті годинників та радіоелектронної техніки, а також у філателії, нумізматиці та боністиці.

Класифікація[ред.ред. код]

За фізичними параметрами[ред.ред. код]

Існує Міждержавний стандарт СРСР «ГОСТ 25706-83. Лупи. Типи, основні параметри. Загальні технічні вимоги»(1983)[1], який був прийнятий 1984 року. Згідно з цим ГОСТу, розрізняють в залежності від значення основних параметрів лупи:

  • малого збільшення
  • середнього збільшення
  • великого збільшення

в залежності від призначення:

За конструкцією[ред.ред. код]

В залежності від конструкції розрізняють:

  • Ручна лупа — скло, опукле з двох сторін, яке вставлено в оправу. За допомогою ручної лупи можна побачити предмет збільшеним у 2-25 разів.[2]
  • Штативная лупа збільшує предмети у 10-25 разів. У її оправу вставлені два збільшувальних скла, укріплені на підставці — штативі.[2] У мікробіології, медицині та інших наукових сферах знайшла своє застосування лупа штативна.[3]
  • Лупа бінокулярна або «окуляри-лупа». Вона, завдяки конструктивним особливостям, призначена для пари очей. Найчастіше дві лінзи монтуються на знімному козирку чи іншому пристосуванні, що дозволяє наближати або віддаляти складові частини лупи від траєкторії напрямку погляду. Лінзи розташовані на відстані, що відповідає розташуванню очей людини, яка дивиться крізь них. Використовуються зазвичай у хірургії, філателії, ювелірному мистецтві, а також серед гравірувальників і чеканників найчастіше застосовується лупа бінокулярна.[3]
  • Лупа настільна — лупа, яка кріпиться на струбцині, що стоїть на столі або прикріплена до нього.

За наявності підсвітлення лупи можна розділити на ті, у яких підсвітка є і на ті, у яких вона відсутня.

Застосування[ред.ред. код]

Криміналістика[ред.ред. код]

У криміналістиці лупа використовується при пошуках відбитків пальців та інших доказів.[4]

Ювелірна справа[ред.ред. код]

Для роботи з коштовним камінням зазвичай використовується лупа-триплет — лупа з комбінацією з трьох збільшувальних скелець. У ґемології використовується лупа-триплет десятиразового збільшення з виправленими сферичними і хроматичними спотвореннями. Лупа-лінійка — лупа десятиразового збільшення з вимірювальною шкалою. Вона використовувана для оцінки лінійних розмірів.[5]

Філателія[ред.ред. код]

Лупа широко застосовується філателістами. Для розглядання дрібних деталей малюнка достатньо 3-4-кратної лупи. Для визначення способів друку, форм растру необхідна 10-12-кратна лупа (текстильна). Найпопулярніші серед філателістів складні лупи. Деякі користуються бінокулярними хірургічними лупами, які вмонтовані у закріпений на голові козирок, що звільняє руки.[6]

Magnifying glass2.jpg Magnifying glass and Stamp tong.jpg
Філателістична лупа та пінцет

Виробництво[ред.ред. код]

За класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) виробництво оптичних приборів відноситься до класу 33.40.0.[7]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ГОСТ 25706-83. Лупы. Типы, основные параметры. Общие технические требования. — Взамен ГОСТ 7594-75; введ. 1984—01—01. — М.: Изд-во стандартов, 2003. — 3 с. (Перевірено 22 червня 2009)
  2. а б Пристрій збільшувальних приладів. (рос.)
  3. а б Классификация видов линз и их практическое применение в повседневной жизни. (рос.)
  4. Доклад з криміналістики на тему «Сліди рук»
  5. Ювілірні терміни
  6. Левитас Й. Я., Басюк В. М. Все про марки. — К.: Реклама, 1975. — С. 148.(укр.)
  7. Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД)(рос.)

Посилання[ред.ред. код]