Лусія Лакарра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Лусія Лакарра (24 березня 1975) — іспанська балерина, солістка Баварського штадтбалету з 2002 року, лауреат премії танцю Бенуа, названа балериною десятиліття на галаконцерті зірок балету 2011 року в Санкт-Петербурзі[1].

Лусія народилася в баскському містечку Сумая, цікавилася балетом з дитинства, але почала танцювати тільки з 10 років, коли в містечку з'явилася балетна школа. Вона три роки вчилася в Сан-Себастьяні, а потім у школі Віктора Уллате в Мадриді[2]. У 15 років вона дебютувала в балеті Віктора Уллате, танцюючи Allegro Brillante Джорджа Баланчина[3] та в інших балетах.

Через три роки вона переїхала в Марсель до Ролана Петі як прима балерина танцювати Есмеральду в балеті Собор Паризької Богоматері. У Марселі вона працювала три роки, танцюючи в різних балетах, зокрема Гепарді та Юнак та смерть. 1997 року вона переїхала до Сан-Франциско, де танцювала класичний репертуар. Одним із її партнерів був француз Сіріл П'єр. Вона одружилася з ним 1998 року.

З 2002 року Лакарра танцює в Мюнхені, в Баварському державному балеті. Спочатку її основним партнером був Сіріл П'єр, а з 2007 року — Марлон Діно, з яким вона одружилася 2010-го.

Виноски[ред.ред. код]

  1. «Lucia Lacarra – The best Time of my Life (D + E)». Online Merker. Процитовано 20 March 2014. 
  2. Sweeney, Stuart (August 12, 2001). «An Interview with Lucia Lacarra». Процитовано 22 March 2014. 
  3. «Lucia Lacarra». Bayerisches Staatsballett. Процитовано 20 March 2014.