Луцький район
| Луцький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Район на карті області | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: | |||||
| Область/АРК: | |||||
| Код КОАТУУ: | 722800000 | ||||
| Утворений: | 1966 (раніше існував у 1940—1962) | ||||
| Населення: | ▲ 61428 (на 1.11.2012) | ||||
| Площа: | 973 км² | ||||
| Густота: | 62.4 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3322 | ||||
| Поштові індекси: | 45601—45665 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Луцьк | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 29 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 83 | ||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Адреса: | 45001 Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, 53 | ||||
| Веб-сторінка: | Луцька РДА | ||||
| Голова РДА: | Демчук Володимир Миколайович | ||||
| Голова РР: | Волошенюк Ігор Васильович | ||||
Лу́цький райо́н — район розташований у південно-східній частині Волинської області. Районним центром є місто Луцьк, яке не входить до складу району та є містом обласного підпорядкування.
Зміст |
Загальні відомості [ред.]
Площа району 0,973 тис. км², що становить 4,8% території області. Межує з Горохівським, Ківерцівським, Локачинським та Рожищенським районами області, Рівненською областю.
Район включає 83 сільських населених пункти і 2 селища міського типу (Торчин, Рокині). Луцький район утворено в 1939 р. і відновлено в сучасних межах 8 грудня 1966 р., хоча Луцька волость згадується ще в XIII ст. Центром району є водночас і обласний центр — місто Луцьк.
У районі проживає 60,6 тис. чоловік населення, з них 10% міського населення, 90% сільського. Щільність населення на 1 км² 63 особа.
Географія [ред.]
Район розташований у південній поліській та західній лісостеповій фізико-географічних зонах. Середньорічні температури: літня + 18 °C, зимова — 8 °C. Кількість опадів: 540–560 мм.
На території району є 2 озера, протікає 4 річки, найбільша з яких — Стир довжиною 38 км на території району.
Економіка [ред.]
Основна діяльність району — сільське господарство. Воно спеціалізується з вирощування зернових, цукрових буряків, великої рогатої худоби м'ясо-молочного напряму. Площа сільськогосподарських угідь району становить 73,7 тис. га
На сьогодні в районі створено і функціонують 68 сільськогосподарських підприємств усіх форм власності. Кількість фермерських господарств — 122, господарств населення − 15 тис. одиниць. У районі працює Волинський інститут агропромислового виробництва Української Академії аграрних наук.
Працюють 18 промислових підприємства, серед яких акціонерні товариства «Волиньхолдінг» (відоме за торговельною маркою «Торчин-продукт»), «Троянда-Волинь», торговельні марки «Троянда», «Гнідавський цукровий завод».
Пам'ятки [ред.]
На території району розміщено 8 храмів — пам'яток архітектури, що занесені до Державного реєстру та охороняються законом. Територія району, його села та селища багаті на пам'ятки археології, зокрема часів палеоліту, мезоліту, неоліту. Особливо щедра Луцька земля на ранньослов'янські та давньоруські пам'ятки.
На території району розміщено Історико-краєзнавчий музей у с. Торчин та у дендропарку с. Рокині — Музей історії сільського господарства Волині.
- Перелік пам'яток історії Луцького району
- Перелік пам'яток археології Луцького району
- Перелік пам'яток монументального мистецтва Луцького району
- Пам'ятки архітектури Луцького району
Туристичні об'єкти [ред.]
- Музей історії сільського господарства Волині під відкритим небом
- Школа козацького гарту
Церкви [ред.]
- Свято-Успенська церква с. Баїв (дерев'яна, побудована в 1875 р.).
- Михайло-Архангельська церква в с. Білосток
- Свято-Василівська церква в с. Боголюби (дерев'яна, побудована в 1863 р.).
- Свято-Воздвиженська церква в с. Буків (побудована в 1764 р.)
- Різдво-Богородична церква в с. Воротнів побудована в 1785 р.)
- Свято-Миколаївська церква в с. Городок (дерев'яна, побудована в 1890 р.).
- Соборо-Богородична церква в с. Забороль (цегляна, побудована в 1914 р.).
- Свято-Воздвиженська церква в с. Коршів
- Свято-Троїцька церква в с. Лучиці (дерев'яна, побудована в 1900 р.).
- Церква Покрови святої Богородиці в с. Маяки
- Церква святої Параскеви в с. Милуші (побудована в кінці XXVII ст.).
- Свято Михайло-Архангельська церква в с. Несвіч (дерев'яна, побудована в 1751 р.).
- Кірха в с. Озеряни (цегляна, побудована в 1925 р.).
- Божої Матері-Покрови двопрестольна церква в с. Піддубці
- Олександра Невського церквав с. Підгайці (дерев'яна, побудована в 1868 р.).
- Свято-Михайлівська церква в с. Промінь (дерев'яна, побудована в 1885 р.).
- Борисо-Глібська церква в с. Романів (дерев'яна, побудована в 1885 р.).
- Казансько-Богородична церква в с. Садів (цегляна, побудована в 1909 р.).
- Іоанно-Богословська церква в с. Сьомаки (дерев'яна, побудована в 1871–1875 р.).
- Свято-Миколаївська церква в с. Смолигів
- Свято-Стефанівська церква в с. Усичі
- Свято-Успенська церква в с. Шепель
Заповідні території загальнодержавного значення [ред.]
- Ботанічний заказник «Воротнів», с. Воротнів.
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Байрак», смт. Рокині.
Заповідні території місцевого значення [ред.]
- Загальнозоологічний заказник «Гнідавське болото», с. Рованці.
- Загальнозоологічний заказник «Шепель», с. Шепель.
- Орнітологічний заказник «Чаруків», с. Чаруків.
- Гідрологічний заказник «Чорногузка», між с. Сьомаки — с. Гірка Полонка.
- Ботанічна пам'ятка природи «Група дубів-велетнів», с. Тарасове.
- Заповідне урочище «Радомишль», с. Радомишль.
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Першотравневий», Луцький р-н, с. Тарасове.
Персоналії [ред.]
Народилися: [ред.]
- Стельмащук Юрій — (* 1920 — † 5 жовтня 1945, розстріляний, Лук'янівська в'язниця, Київ) — організатор відділів УПА в Волинській і Берестейській областях, командир загону «Озеро» (06.1943-10.1943), ВО «Турів» (11.1943-10.1944), З'єднаних груп «Завихост» (11.1944-01.1945), одночасно заступник крайового провідника ОУН на Волині.
- Ковальський Микола Миколайович — член Української Центральної Ради.
Джерела [ред.]
|
|
Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (Березень 2011) |
|
||||||||
|
||||||||||

