Луцький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Луцький район
Герб Луцького району.png Flag of Lutskyj rajon.gif
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Волинська область Волинська область
Код КОАТУУ: 0722800000
Утворений: 1966 (раніше існував у 1940—1962)
Населення: 61907 (на 1.08.2013)
Площа: 973 км²
Густота: 62.4 осіб/км²
Тел. код: +380-3322
Поштові індекси: 45601—45665
Населені пункти та ради
Районний центр: Луцьк
Селищні ради: 2
Сільські ради: 29
Смт: 2
Села: 83
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 45001 Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, 53
Веб-сторінка: Луцька РДА
Голова РДА: Демчук Володимир Миколайович
Голова ради: Волошенюк Ігор Васильович

Лу́цький райо́н — район розташований у південно-східній частині Волинської області. Районним центром є місто Луцьк, яке не входить до складу району та є містом обласного підпорядкування.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Площа району 0,973 тис. км², що становить 4,8% території області. Межує з Горохівським, Ківерцівським, Локачинським та Рожищенським районами області, Рівненською областю.

Район включає 83 сільських населених пункти і 2 селища міського типу (Торчин, Рокині). Луцький район утворено в 1939 р. і відновлено в сучасних межах 8 грудня 1966 р., хоча Луцька волость згадується ще в XIII ст. Центром району є водночас і обласний центр — місто Луцьк.

У районі проживає 60,6 тис. чоловік населення, з них 10% міського населення, 90% сільського. Щільність населення на 1 км² 63 особа.

Географія[ред.ред. код]

Район розташований у південній поліській та західній лісостеповій фізико-географічних зонах. Середньорічні температури: літня + 18 °C, зимова — 8 °C. Кількість опадів: 540–560 мм.

На території району є 2 озера, протікає 4 річки, найбільша з яких — Стир довжиною 38 км на території району.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Район поділяється на 2 селищні і 29 сільських рад, що об'єднують 85 населених пункта. Адміністративний центр — місто Луцьк[1].

Економіка[ред.ред. код]

Основна діяльність району — сільське господарство. Воно спеціалізується з вирощування зернових, цукрових буряків, великої рогатої худоби м'ясо-молочного напряму. Площа сільськогосподарських угідь району становить 73,7 тис. га

На сьогодні в районі створено і функціонують 68 сільськогосподарських підприємств усіх форм власності. Кількість фермерських господарств — 122, господарств населення − 15 тис. одиниць. У районі працює Волинський інститут агропромислового виробництва Української Академії аграрних наук.

Працюють 18 промислових підприємства, серед яких акціонерні товариства «Волиньхолдінг» (відоме за торговельною маркою «Торчин-продукт»), «Троянда-Волинь», торговельні марки «Троянда», «Гнідавський цукровий завод».

Пам'ятки[ред.ред. код]

На території району розміщено 8 храмів — пам'яток архітектури, що занесені до Державного реєстру та охороняються законом. Територія району, його села та селища багаті на пам'ятки археології, зокрема часів палеоліту, мезоліту, неоліту. Особливо щедра Луцька земля на ранньослов'янські та давньоруські пам'ятки.

На території району розміщено Історико-краєзнавчий музей у с. Торчин та у дендропарку с. Рокині — Музей історії сільського господарства Волині.

Туристичні об'єкти[ред.ред. код]

Церкви[ред.ред. код]

  • Свято-Успенська церква с. Баїв (дерев'яна, побудована в 1875 р.).
  • Михайло-Архангельська церква в с. Білосток.
  • Свято-Василівська церква в с. Боголюби (дерев'яна, побудована в 1863 р.).
  • Свято-Воздвиженська церква в с. Буків (побудована в 1764 р.).
  • Різдво-Богородична церква в с. Воротнів побудована в 1785 р.).
  • Свято-Миколаївська церква в с. Городок (дерев'яна, побудована в 1890 р.).
  • Соборо-Богородична церква в с. Забороль (цегляна, побудована в 1914 р.).
  • Свято-Воздвиженська церква в с. Коршів.
  • Свято-Троїцька церква в с. Лучиці (дерев'яна, побудована в 1900 р.).
  • Церква Покрови святої Богородиці в с. Маяки.
  • Церква святої Параскеви в с. Милуші (побудована в кінці XXVII ст.).
  • Свято Михайло-Архангельська церква в с. Несвіч (дерев'яна, побудована в 1751 р.).
  • Кірха в с. Озеряни (цегляна, побудована в 1925 р.).
  • Божої Матері-Покрови двопрестольна церква в с. Піддубці.
  • Олександра Невського церквав с. Підгайці (дерев'яна, побудована в 1868 р.).
  • Свято-Михайлівська церква в с. Промінь (дерев'яна, побудована в 1885 р.).
  • Борисо-Глібська церква в с. Романів (дерев'яна, побудована в 1885 р.).
  • Казансько-Богородична церква в с. Садів (цегляна, побудована в 1909 р.).
  • Іоанно-Богословська церква в с. Сьомаки (дерев'яна, побудована в 1871–1875 р.).
  • Свято-Миколаївська церква в с. Смолигів.
  • Свято-Стефанівська церква в с. Усичі.
  • Свято-Успенська церква в с. Шепель.

Заповідні території загальнодержавного значення[ред.ред. код]

  • Ботанічний заказник «Воротнів», с. Воротнів.
  • Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Байрак», смт. Рокині.

Заповідні території місцевого значення[ред.ред. код]

  • Загальнозоологічний заказник «Гнідавське болото», с. Рованці.
  • Загальнозоологічний заказник «Шепель», с. Шепель.
  • Орнітологічний заказник «Чаруків», с. Чаруків.
  • Гідрологічний заказник «Чорногузка», між с. Сьомаки — с. Гірка Полонка.
  • Ботанічна пам'ятка природи «Група дубів-велетнів», с. Тарасове.
  • Заповідне урочище «Радомишль», с. Радомишль.
  • Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Першотравневий», Луцький р-н, с. Тарасове.

Персоналії[ред.ред. код]

Народилися:[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]