Луцій Доміцій Агенобарб (консул 16 року до н.е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Луцій Доміцій Агенобарб (49 рік до н.е. — 25 рік н.е.) — політичний та військовий діяч Римської імперії.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з роду нобілів Доміціїв. Син Гнея Доміція Агенобарба, консула 32 року до н.е., та Емілії Лепіди. Його батько був одним з найвпливовіших прихильників Марка Антонія. У 37 році до н.е. з метою зміцнення політичного союзу тріумвірів Луцій Агенобарб був заручений з Антонією Старшою, донькою Антонія і небогою Октавіана. Одруження відбулося вже після смерті Антонія, десь у 25—24 роках до н.е. У 29 році до н.е. отримав звання патриція згідно із законом Сенія. У 22 році до н.е. обіймав посаду едила, а у 19 році до н.е. був претором. У 16 році до н.е. Агенобарб обираєтсья консулом (разом з Публієм Корнелієм Сципіоном). Під час претури та консулату влаштовував міми за участю римських вершників й матрон, звірині цькування у кожному кварталі міста, а також гладіаторський бій, настільки кривавий, що Октавіан Август у своєму едикті висловив Агенобарбові осуд. У 12 році до н.е. виконував обов'язки проконсула провінції Африка.

У 2 році до н. е. Доміцій був призначений намісником Ілліріка. Тут він перешкодив масовому переселенню племені германдурів й розселив їх на території маркоманнів, згодом потім перейшов Ельбу, не зустрівши опору, уклав союз з місцевими племенами і встановив вівтар Авуста на березі річки. В подальшому Агенобарб був переведений до Германії. де у 1 році н. е. проклав шлях через болота між ріками Рейном і Емсом (так звані довгі гати). Домагався повернення вигнанців-херусків, однак зазнав військової невдачі. Після повернення до Риму отримав тріумф.

З 14 року до н.е. Агенобарб став членом колегії арвальських братів. У заповіті Августа був призначений виконувачем духівниці.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Антонія Старша

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Suet. Nero 1; 4—5
  • Plut. Ant. 87
  • Dio XLVIII 54, 4; LV 10a, 1—3.
  • Smith, William (1867), "Ahenobarbus (9), Lucius Domitius", in Smith, William, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, pp. 86
  • Syme, Ronald (1996), "Domitus Ahenobarbus, Lucius (2)", in Hornblower, Simon, Oxford Classical Dictionary, Oxford: Oxford University Press.