Луцій Доміцій Агенобарб (консул 94 року до н. е.)
| Луцій Доміцій Агенобарб | |
|---|---|
| лат. L.Domitius Cn.f.Cn.n. Ahenobarbus | |
| Народився |
2 століття до н. е. Стародавній Рим |
| Помер |
82 до н. е.[1] Рим, Римська республіка або невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
| Суспільний стан | шляхтич[d][1] |
| Посада | претор, давньоримський сенатор[d][2] і консул[2][3] |
| Рід | Domitii Ahenobarbid |
| Батько | Гней Доміцій Агенобарб[1][1] |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Гней Доміцій Агенобарб[3][1][1] і Domitiad |
| У шлюбі з | невідомо |
| Діти | Гней Доміцій Агенобарб |
Луцій Доміцій Агенобарб (137—82 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з роду нобілів Доміціїв. Син Гнея Доміція Агенобарба, консула 122 року до н. е.
У 100 році до н. е. Луцій Доміцій брав участь у придушенні повстання Луція Апулея Сатурніна. У 97 році до н. е. став претором й як провінцію отримав Сицилію. Під час своєї каденції відповідно до декрету, який забороняв рабам носити зброю, Доміцій розіп'яв раба, який вбив рогатиною величезного вепра. Цей випадок став класичним прикладом зайвої суворості.
У 94 році до н. е. його обрано консулом разом з Гаєм Целієм Кальдом. На цій посаді не виявив себе нічим суттєвим. Під час громадянської війни між оптиматами та популярами, Доміцій підтримав лідера оптиматів Луція Корнелія Суллу. У 82 році до н. е. Агенобарба було вбито в курії претором Луцієм Юнієм Брутом Дамасіпом за наказом Гая Марія Молодшого.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Порція Катона, донька Марка Порція Катона Салоніана, претора
Діти:
- Гней Доміцій Агенобарб, претор 54 року до н. е.
Джерела[ред. | ред. код]
- Gell. XV 13, 6; XVII 2, 7. (англ.)
- Velleius Paterculus 2, 26, 2. (англ.)
- Smith, William (1867), «Ahenobarbus (5), Lucius Domitius», // Smith, William, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, pp. 85. (англ.)
- ↑ а б в г д е ж Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
- ↑ а б Любкер Ф. Domitii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 427–429.