Луцій Кальпурній Пізон Понтифік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Луцій Кальпурній Пізон Понтифік (*48 рік до н.е. — †32 рік н.е.) — політичний та військовий діяч ранньої Римської імперії. Пізон уславився пристрастю до вина і ледарства, проте був досить успішний у державній діяльності

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з впливового плебейського роду Кальпурніїв. Син Луція Кальпурнія Пізона Цезоніна, консула 58 року до н.е.

У 23 році до н.е. обіймав посаду квестора, у 18 році до н.е. стає претором. У 20 році до н.е. Пізон увійшов до колегій понтифіків й арвальских братів. У 16 році до н.е. він обіймав посаду проконсула Цизальпійської Галлії, у Медіолані розбирав судові справи стосовно карних злочинів, брав участь у війні з альпійськими племенами.

У 15 році до н.е. обирається консулом (разом з Марком Лівієм Друзом Лібоном. У 13—12 роках до н.е. Пізон виконував обов'язки легата пропретора Галатії та Памфілії. У 12 роках до н.е. був переведений до Фракії для придушення повстання Вологеза. Спочатку зазнав поразки, але згодом протягом трьох років успішно підкорив бессів й сусідні з ними племена. За ці успіхи отримав тріумф. У 9—8 роках до н.е. займав посаду проконсула провінції Азія, потім з 3 до 1 року до н.е. був легатом пропретора Сирії.

У 12 році н.е. Пізон призначений префектом Рима. Із своїми обов'язками він чудово впорався, користувався довірою Августа і Тіберія, виконуючи їх таємні доручення.

У 22 році запропонував присудити Гая Сілана, звинуваченого в здирництві в Азії, до позбавлення вогню і води й заслання на о.Гіарі. Ніколи не вносив підлабузницьких пропозицій щодо принцепсів, при розгляді справ про образу величі римського народу закликав до поміркованості.

Складав вірші і надавав заступництво грецькому поету Антипатру із Фессалонік. За свої заслуги був удостоєний похорону за державний рахунок.

Родина[ред.ред. код]

  • Луцій Кальпурній Пізон
  • Гай Кальпурній Пізон
  • Кальпурнія.

Джерела[ред.ред. код]

  • Eilers C. C. Sentius Saturninus, Piso Pontifex and the Titulus Tiburtinus: a Reply. ZPE, Vol. 110 (1996), p. 207—226.
  • Iris Hofmann-Löbl: Die Calpurnii. Politisches Wirken und familiäre Kontinuität. Verlag Peter Lang, Frankfurt am Main u. a. 1996, ISBN 3-631-49668-0, S. 206–217 (Europäische Hochschulschriften. Reihe 3: Geschichte und ihre Hilfswissenschaften 705), (Zugleich: Diss.phil. Universität Gießen 1994).