Луцій Мунацій Планк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Луцій Мунацій Планк

Луцій Мунацій Планк (лат. Lucius Munatius Plancus, * 87, Тібур — † 15 роки до н. е.) — політичний та військовий діяч пізньої Римської республіки та ранньої Римської імперії, відомий красномовець.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з роду вершників Мунаціїв. Син Луція Мунація Планка. Народився у м. Тібур. Замолоду затоваришував з Марком Цицероном. У 54 році до н. е. став членом сенату, першим зі свого роду.

Вперше відзначився в якості легата Гая Юлія Цезаря під час Гальської війни. Добре себе проявив у війна із гальським племенем белгів.

Відправляючись на війну із Гнеєм Помпеєм, Цезар у 49 році до н. е. призначив Планка намісником Трансальпійської Галії. Вест період громадянської війни 49—45 років до н. е. Луцій Мунацій не приймав участі у цій війні, забеспечуюючи римське володарювання у Галії. В цей період заснував міста Августа Рауріка у 44 році до н. е. (поблизу сучасного Базеля, Швейцарія) та Лугдун у 43 році до н. е. (сучасне м.Ліон, Франція).

З початком боротьби республіканців з Марком Антонієм, Планк прийняв сторону сенату, підтримував гарні стосунки з Марком Тулієм Цицероном, з яким підтримував тривале листування. Згодом допоміг розбити Марка Антонія у Цизальпійській Галії. У 42 році до н. е. стає консулом (разом з Марком Емілієм Лепідом).

Втім незабаром підтримав Марка Антонія. Завдяки цьому у 40 році до н. е. стає намісником провінції Азії. З 35 до 33 році обіймав посаду проконсула Сирії. На цій посаді допомагав у війні римлян проти Парфії. Невдача цього походу змусила Мунація переглянути ставлення до Антонія й перейти у 31 році до н. е. на бік Октавіана Августа.

Після перемоги та повернення Октавіана до Риму 16 січня 27 року до н. е. запропонував присвоїти Октавіану титул «Август», що й було прийнято сенатом. У 22 році стає цензором (разом з Павлом Еміліїм Лепідом). Під час своєї каденції нічого суттєвого не зробив.

У 20 році до н. е. побудував Храм Сатурна у Римі.

Помер у 15 році до н. е. у Гаеті (Кампанія, Італія).

Родина[ред.ред. код]

Дружина (ім'я невідоме)

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Rudolf Hanslik: Munatius 30). In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XVI,1, Stuttgart 1933, Sp. 545—551.
  • William Smith, ed., Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology (Londinii: Taylor & Walton, 1844—1849. Vol. 1, 2, 3) vol. 3 p. 382 ff.