Луцій Юлій Цезар III
| Луцій Юлій Цезар III Lucius Iulius Caesar |
||
|
||
|---|---|---|
| 90 до н. е. — 90 до н. е. | ||
| Народження: | бл. 135 до н. е. | |
| Смерть: | 87 до н. е. | |
| Батько: | Луцій Юлій Цезар | |
Луцій Юлій Цезар (лат. Lucius Iulius Caesar, бл. 135 до н. е. - 87 до н. е., відомий також під номером III) був сином Луція Юлія Цезаря (II), старшим братом Гая Юлія Цезаря Страбона Вопіска. Брав участь у зміщенні з посади трибуна Луція Аппулея Сатурніна і домігся преторства в 94 р. до н. е., минаючи посади квестора і едила. Пізніше був призначений намісником Македонії.
Під час свого консульства в 90 р. до н. е., яке припало на активну фазу дій в Союзницькій війні, розгромив самнітів. Розробив ряд законів, відомих як «Lex Iulia», зокрема, закон, який забезпечує тим, що не брали участь в Союзницької війні італікам політичні права нарівні з римськими громадянами.
Був убитий разом з братом прихильниками Гая Марія в 87 році, а його голова була виставлена на ораторській трибуні на форумі [1].
Примітки[ред.]
- ↑ Тіт Лівій. Періохи, 80
Посилання[ред.]
- «Луцій Юлій Цезар III» (англійською).
- Livius.org: Lucius Julius Caesar
