Лучицький Борис Болеславович

Борис Болеславович Лучицький
Народився	25 січня (7 лютого) 1906(1906-02-07) станиця Усть-Медведицька, нині м. Серафимович, Волгоградська область, Росія
Помер	6 березня 1966(1966-03-06) (60 років) Чернігів
Діяльність	актор, режисер
Alma mater	ХДАК
Батьки	Оршанов-Лучицький Болеслав Людвикович
Брати / сестри	Лучицька Анжеліна Болеславівна
Нагороди та премії

Борис Болеславович Лучицький (25 січня (7 лютого) 1906, станиця Усть-Медведицька, нині м. Серафимович, Волгоградська область, Росія — 6 березня 1966, Чернігів) — актор, режисер. Народний артист Української РСР (1954), брат Анжеліни Лучицької, син Болеслава Оршанова-Лучицького, онук Людвика Лучицького, племінник Катерини Лучицької і Владислава Лучицького-Данченка.

Біографія

Народився в станиці Усть-Медведицька на Донщині, Російська імперія. Закінчив курси у Харківському інституті культури (1933). З 1912 року грав у трупах Олекси Суходольського, свого батька Болеслава Оршанова, Владислава Данченка, після 1917 року — в різних театрах України. З 1923 року працював актором і режисером у різних робітничих і селянських театрах, переважно в Чернігові. У 1933—1960 роках — режисер Ніжинського українського музично-драматичного театру, з 1960 по 1966 роки працював у Чернігівському обласному музично-драматичному театрі. Помер 6 березня 1966 року в Чернігові.

Ролі

• Виборний («Наталка Полтавка» Іван Котляревського)
• Микола («Украдене щастя» Івана Франка)
• Тихон («Гроза» Олександра Островського)
• Монтанеллі («Овід» за Етель Ліліан Войнич)
• Кошкін («Любов Ярова» Костянтина Треньова)
• Коломійцев («Останні» Максима Горького)

Вистави

• «Влада темряви» Льва Толстого (1952),
• «Одруження» Миколи Гоголя (1952),
• «Княжна Вікторія» Якова Мамонтова (1957).

Джерела

1. Самойленко Г. Нариси історії культури Ніжина. Ніжин, 1995.

Посилання

• Лучицький Борис Болеславович esu.com.ua
• Лучицький Борис Болеславович^{[недоступне посилання з липня 2019]} на «Енциклопедія Волошина»
• Надія Онищенко (8 серпня 2008). Лучицькі. Талан Ролі і долі однієї української театральної династії. «Дзеркало тижня. Україна» №29. Архів оригіналу за 25 грудня 2013. Процитовано 21 грудня 2014.