Луїджі Боккеріні

Луїджі Боккеріні Luigi Boccherini
портрет ( малюнок )
Відомості
Дата народження	19 лютого 1743(1743-02-19)
Місце народження	м. Лукка, Італія
Дата смерті	28 травня 1805(1805-05-28) (62 роки)
Місце смерті	Мадрид
Роки творчої діяльності	1765 - 1799
Країна	Італія, Іспанія
Національність	італієць
Професія	віолончеліст, композитор
Жанр	інструментальна музика

Луї́джі Боккері́ні (італ. Luigi Boccherini; *19 лютого 1743 — †28 травня 1805) — італійський композитор і віолончеліст, один з творців інструментального камерного ансамблю.

Життєпис. Ранні роки.

Народився в м. Лукка. Родина була багатодітна і музикальна ( чотири хлопці і дві дівчини ). Танцюристами були три брати. Брат Джованні пізніше став лібретистом і надав лібретто до деяких опер Антоніо Сальєрі.

Грав на музичних інструментах батько. Окрім батька, Луїджі заохочував займатися музикою і абат Вануччі в місцевій церкві. Батько вирішив зробити невелике концертне турне і вивіз сина у Відень, де обидва грали також в оркестрі Імператорського театру. Свою музичну освіту молодий Боккеріні удосконалював в Римі.

Між 1761 та 1766 роками він створив свої перші шість квартетів. У 1764 році Луїджі повернувся в Лукку, де став першим віолончелістом в припалацовій каплиці. Тоді ж разом з Джузеппе Камбіні, Ф. Манфреді та П'єтро Нардіні створили перший квартет, що стабільно існував деякий час.

Перебування в Парижі

У 1767 році разом з приятелем- музикантом Ф. Манфреді вони перебралися в Париж. В місті Боккеріні концертував і зумів видати першу власну збірку квартетів. Приблизно у 1768 році на двох молодих музикантів звернув увагу іспанський дипломат в Парижі. Він і запропонував здібним молодикам - італійцям перебратися в Мадрид до королівського двору.

В Мадриді

Анонім 18 ст. Луїджі Боккеріні віолончеліст, близько 1767 року. Австралія, Нац. галерея Вікторії.

У 1769 — 1785 рр. він Мадріді. Написав 20 симфоній, 95 струнних квартетів, 125 квінтетів, концерти і сонати для віолончелі та ін. Творчість Боккеріні характеризується мелодійністю та глибоким ліризмом. Вона посідає визначне місце у формуванні класичного стилю інструментальної музики 18 століття.

Але кар'єра не дуже задалася. Він став лише надвірним музикантом брата іспанського короля - інфанта Дона Луї, що не міг претендувати на королівську посаду. Але у композитора певний період був стабільний матеріальний прибуток. У 1776 р. у Дона Луї були великі неприємності. Скандал закінчився висилкою у Лас-Аренас, куди за покровителем перебрався і Боккеріні.

Два шлюби

1785 рік став трагічним для Боккеріні - він втратив вельможного покровителя і першу дружину ( Клементину ). В родині - вже було п'ятеро дітей. Пригнічений композитор перебрався знову у Мадрид, де влаштувався у штат герцога Осуна. 1786 роком датована його єдина опера.

18 квітня 1786 року він вдруге бере шлюб з Марією дель Пілар Поретті. Серед нових покровителів композитора - Фрідріх Вільгельм ІІ Пруський, прихильник музики і аматор - віолончеліст. Для нього Боккеріні створив низку квартетів. Але у 1797 році Фрідріх Вільгельм ІІ помер, а його нащадок на троні Вільгельм ІІІ - Боккеріні при дворі не утримував.

Останні роки.

Бокеріні знов перебрався в Іспанію. Деякий час його меценатом був маркіз де Бенавенте, прихильник гітари, яка наново увійшла в моду. Боккеріні пише декілька творів для гітари у супроводі інших інструментів. Але і його стан композитора, і матеріальні здобутки - нестабільні.

У 1799 році в Мадрид прибув новий дипломат від Франції - Люсьєн Бонапарт. Для нього Боккеріні пише декілька нових творів ( квінтети, «Стабат Матер» ), але Іспанія напередодні трагічних подій і війни з наполеонівською Францією. Аристократам Іспанії стає не до музики і не до старого Боккеріні. Уряд Наполеона сприяв скасуванню іспанської монархії задля заміни її на маріонеточний профранцузький уряд. Боккеріні має лише невелику пенсію та виплати від видавця нот Плейєля.

Останні роки життя Боккеріні перебував в дуже складному матеріальному стані. Його стан погіршили смерть другої дружини та трьох дочок. Хворів і старий композитор. Він помер 28 травня 1805 року.

Увічненння пам'яті.

Уряд Лукки не забув про видатного сина міста. У 1927 році його прах передано в місцеву церкву Сан Франческо. Музичний інститут міста Лукки носить його ім'я, а сам музичний заклад входить до низки найстаріших музичних шкіл Італії.

Вибрані твори

• 28 симфоній
• 7 концертів
• близько 100 струнних квартетів
• 141 струнний квінтет
• 60 струнних тріо
• близько 60 камерних творів для різних складів
• ораторії, кантати, меси
• одна опера

Література

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
• Yves Gérard, Thematic, Bibliographical and Critical Catalogue of the Works of Luigi Boccherini, Oxford University Press, London, New York, Toronto, 1969(англ.)
• Donata Bertoldi, Luigi Boccherini, Edizioni dell'Erba, Fucecchio 1994.
• Jaime Tortella, Boccherini, un músico italiano en la España ilustrada, Prefazione di Yves Gérard, Sociedad Española de Musicología, Madrid 2002 (іспан.)
• Luigi Boccherini Opera Omnia, edizione critica diretta da Christian Speck, Ut Orpheus Edizioni, Bologna 2005— (Edizione Nazionale Italiana).
• Marco Mangani, Luigi Boccherini, L’Epos, Palerme 2005.
• Elisabeth Le Guin, Boccherini’s body: an Essay in Carnal Musicology, Berkeley, University of California Press, 2005 (англ.)

Посилання

• Луїджі Боккеріні: Ноти творів на сайті International Music Score Library Project (англ.)