Луїс Адаміч
| Луїс Адаміч | |
| Дата народження: |
23 березня 1899 |
|---|---|
| Місце народження: |
Поселення поруч з Гросуплє, Австро-Угорщина |
| Дата смерті: |
4 вересня 1851 () |
| Місце смерті: |
Мілфорд, Нью-Джерсі, США |
| Громадянство: |  Австро-Угорщина США |
| Мова творів: | англійська |
| Рід діяльності: | письменник, перекладач |
Луїс А́даміч (словен. Alojz Adamič, англ. Louis Adamic; 23 березня 1899 — 4 вересня 1951) — американський письменник і перекладач словенського походження.
Зміст |
Біографія [ред.]
Луїс Адаміч народився в невеличкому поселенні поруч з містечком Гросуплє в регіоні Нижня Крайна (територія сучасної Словенії, тоді — Австро-Угорщини). Він був старшим сином у селянській родині. Не отримавши належної початкової освіти в міській школі, у 1909 році пішов до загальноовітньої школи в Любляні. На третьому році навчання Луїс вступив до таємного товариства, пов'язаного з Югославським націоналістичним рухом, який набув поширення в південно-слов'янських провінціях Австро-Угорщини. У листопаді 1913 року Адаміч був схоплений на кривавій демонстрації і на певний час потрапив до в'язниці. Його вигнали зі школи і заборонили навчання у будь-яких державних навчальних закладах. І хоча він був прийнятий до Єзуїтської школи в Любляні, проте так і не почав її відвідувати. «Досить з мене школи, я вирушаю до Америки» — писав він, — «Я не знаю як, але я знаю, що вирушаю».[1]
США, життя і творчість [ред.]
31 грудня 1913 року, у віці 15 років, Адаміч емігрував до Сполучених Штатів. Врешті-решт він оселився в хорватський риболовецькій общині в Сан-Педро, штат Каліфорнія. Спершу працював чорноробом, у 1915–1917 роках[2] — в Югославській щоденній газеті Narodni Glas (Голос народу), яка виходила в Нью-Йорку. Під час Першої світової війни воював на Західному фронті. Після війни працював журналістом і професійним письменником.
Громадянство США отримав у 1918 році. У 1930 році[2] переїхав з Каліфорнії до штату Нью-Джерсі, де оселився у Мілфорді.
Всі твори Луїса Адаміча засновані на його власних враженнях від робітничого досвіду в Америці і за попереднього життя в Словенії. Він здобув національне визнання в Америці у 1934 році з виходом книги «Повернення тубільця» (англ. The Native's Return), яка була спрямована проти режиму Александра I в Королівстві Югославія і стала бестселлером. Ця книга вперше знайомила багатьох американців з реаліями Балканського півострова. В ній було багато передбачень, проте, як виявилось, далеких від дійсності (наприклад, що Америка процвітатиме нарешті звернувши до соціалізму).
З 1940 року обіймав посаду редактора журналу Common Ground.
Зв'язок з батьківщиною [ред.]
У 1932 році Адаміч побував у Словенії, де зустрічався з видатними освітянами та політиками, після повернення до США продовжував тримати зв'язок з батьківщиною.[3] В роки Другої світової війни він підтримував Народно-визвольну армію Югославії. Також вітав заснування соціалістичної Югославської федерації, був на боці маршала Тіто у його протистоянні зі Сталіним.[3] Заснував Спільний комітет Південно-слов'янських американців[4] на підтримку Тіто. У 1949 році став членом-кореспондентом Словенської Академії науки і мистецтва.
Смерть [ред.]
Після двох замахів і погроз, 4 вересня 1951 року Луїс Адаміч помер від пострілу з рушниці (яку знайшли поруч із ним) у власному будинку в Мілфорді. В той час в Югославії тривав конфлікт між Тіто і Сталіним, і американські ЗМІ припускали, що письменник був убитий НКВД[2] або балканськими угруповуннями. Проте ця версія не була доведена і вважають, що Адаміч вчинив самогубство змучений проблеми зі здоров'ям.
В дописі в газеті української діаспори в США «Свобода» з приводу смерті Адаміча зазначалось: «… Перед смертю [Адаміч] був зайнятий викінченням нового твору „Орел і скала“, який мав бути звернений проти Совєтів. Його секретарка каже, що під час готування цього твору до друку Адаміч діставав погрози від большевиків.»[5]
Твори [ред.]
- Dynamite: The Story of Class Violence in America (1931);
- Laughing in the Jungle: The Autobiography of an Immigrant in America (1932);
- The Native's Return: An American Immigrant Visits Yugoslavia and Discovers His Old Country (1934);
- Grandsons: A Story of American Lives (1935, роман);
- Cradle of Life: The Story of One Man's Beginnings (1936, роман);
- The House in Antigua (1937, роман);
- My America (1938);
- From Many Lands (1940);
- Two-Way Passage (1941);
- My Native Land (1943);
- The Eagle and the Root (1950).
Нагороди [ред.]
- 1932 — премія Товариства Гуггенхейма (англ. Guggenheim Fellowship)
- 1941 — премія Анісфельда-Вульфа (англ. Anisfield-Wolf Book Award) за твір From Many Lands
Примітки [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Луїс Адаміч |
- ↑ Adamic, Louis. Laughing in the Jungle: The Autobiography of an Immigrant in America. New York and London: Harper & Brothers, 1932. Reprinted by Arno Press and The New York Times, 1969; pp. 10-35.
- ↑ а б в Сербська Вікіпедія
- ↑ а б К. В. Мальшина. Джерела з історії Словенії першої половини XX ст.: колекція документів та спогадів у зібранні Школи слов'янських та східноєвропейських студій при Університеті м. Лондона
- ↑ англ. United Committee of South-Slavic Americans
- ↑ Смерть Луї Адаміча за підозрілих обставин // Свобода, Джерзі-Сіті і Ню Йорк, 6 вересня 1951
